Справа № 420/27186/24
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
11 вересня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій, визнання протиправною відмови, та зобов'язання вчинити дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 18.10.2022 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»,
2. Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію з 18.10.2022 року ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 13.06.2022 по справі №420/5647/22, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається, зокрема, на те, що на виконання судового рішення від 13.06.2022 у справі №420/5647/22 відповідачем 18.10.2022 року було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019р., без врахування щомісячної доплати у сумі 2000 грн. по Постанові №713. Вищезазначена щомісячна доплата у розмірі 2000 грн позивачу виплачувалася з 01.07.2021 по 18.10.2022.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, чи позов подано у строк, установлений законом та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, судом було встановлено, що даний позов в частині позовних вимог з 18.10.2022 по 29.02.2024 подано із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку із чим ухвалою суду від 03.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку щодо вимог за період з 18.10.2022 по 29.02.2024.
05.09.2024 від позивача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку. У заяві позивач вказує, що будь-якого рішення пенсійного органу, яким би вирішувалося питання припинення виплати спірної доплати, та будь-які докази інформування позивача зі сторони Пенсійного органу про зміну складових пенсійної виплати не представлені. Припинення /не нарахування/ спірної доплати мало місце під час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, в результаті чого розмір пенсії зріс, через що жодних сумнівів щодо виплати пенсії в повному розмірі у позивача не було. Лише після звернення із заявою та отримання відповіді від відповідача позивач достовірно дізнався про припинення йому виплати спірної доплати до пенсії.
Отже, позивач зауважує, що ним вживалися заходи для отримання інформації про складові пенсійної виплати та причини припинення виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, встановленої відповідно до постанови КМ України №713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», а після отримання відповіді пенсійного органу, позивач без зайвих зволікань звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Також, у своїй заяві позивач посилається на приписи ч.3 ст.51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та наводить окремі висновки Верховного суду, викладені у постанові від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.
Надаючи оцінку доводам позивача стосовно поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як вже вказувалось у попередній ухвалі суду від 03.09.2024 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 - без руху, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22, від 08.05.2024 у справі №400/11403/23, що ухвалені у справах, предметом яких також є правовідносини щодо припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн по Постанові №713 після перерахунку пенсії, висловлював правову позицію відповідно до якої, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд, розглянувши подану заяву вважає, що зазначені в ній причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, адже, перш за все, сама позивач звертаючись до суду з позовом посилався на те, що про підстави для здійснення нарахування та виплати передбаченої Постановою КМУ №713 від 14.01.2021р. дізнався ще з постанови ВС від 08.11.2022.
Також, суд враховує, що згідно доводів позивача викладених у позовній заяві, перерахунок пенсії, внаслідок якого була припинена виплата щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, був здійснений 18.10.2022.
Відтак, у наступному місяці (у листопаді 2022 року) позивачу пенсія була виплачена уже без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, про що позивач міг дізнатися проявивши належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір отриманої пенсії після перерахунку, а саме - звернутись ще в листопаді 2022р. до відповідача із відповідною заявою та отримати довідку про перерахунок своєї пенсії на виконання судового рішення у справі №420/5647/22 від 13.06.2022.
Проте, вказаних дій не здійснив. З адвокатським запитом щодо здійснення/нездійснення нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати по Постанові №713 від імені позивача його представник до ГУ ПФУ в Одеській області звернувся лише у березні 2024, та даний позов до суду подано 29.08.2024.
Жодних доказів про неможливість отримання інформації про розмір пенсії одразу після здійснення її перерахунку позивач не надав.
З огляду на викладене, відповідні доводи позивача є хибними.
Також, суд вважає безпідставними і посилання в заяві про поновлення процесуального строку на отримання відповіді від пенсійного органу, позаяк такі доводи спростовуються позиціями Верховного Суду, викладеними зокрема у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22, від 08.05.2024 у справі №400/11403/23, що ухвалені у справах, предметом яких також є правовідносини щодо припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн по Постанові №713 після перерахунку пенсій, про які вказувалось вище.
В заяві про поновлення пропущеного строку, не вказуються обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Посилання позивача на норми ч.3 ст.51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є хибними, адже вони не підлягають застосуванню до спірних правовідносин (припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови №713), оскільки стосуються перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців. Тому такі доводи судом відхиляються.
Також, суд вважає недоречними й посилання у заяві на правові висновки Верховного суду, викладені у постанові від 20.07.2023 у справі №420/8355/22 оскільки спір у даній справі виник з інших правовідносин, які регулюються іншими положеннями законодавством.
Суд також враховує, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
За приписами ст.1 та 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав що, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип “res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Втім, підсумовуючи усе вищевикладене у сукупності, судом зроблено висновок, що позивачем на підтвердження зазначених обставин належних, допустимих, достатніх доказів не надано.
З урахуванням наведеного, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про поновлення процесуального строку, оскільки причини пропуску строку для звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог з 18.10.2022 по 29.02.2024 включно суд вважає неповажними.
Згідно з ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, позовна заява в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень з 18.10.2022 по 29.02.2024 включно, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 підлягає поверненню, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21 лютого 2024 року в справі № 240/27663/23.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121-123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 18.10.2022 по 29.02.2024 включно доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 18.10.2022 по 29.02.2024 включно з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 13.06.2022 по справі №420/5647/22, з урахуванням раніше виплачених сум, та відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення такого строку.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 18.10.2022 по 29.02.2024 включно доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 18.10.2022 по 29.02.2024 включно з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 28.01.2022 року по справі № 420/21416/21, з урахуванням раніше виплачених сум, - повернути позивачу.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА