Справа № 420/23899/24
про витребування доказів
11 вересня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Лебедєвої Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Злогодуха О.А.,
представника позивача: Тулянцева Д.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вичинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення з військової служби ОСОБА_1 , відповідно до абз. 4 п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII (в редакції Закону, що діяла до 18.05.2024 р.), у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю ОСОБА_2 , на підставі рапорта від 09.04.2024 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , в особі командира, прийняти рішення та видати наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз. 4 п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII (в редакції Закону, що діяла до 18.05.2024 р.), у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою матір'ю ОСОБА_2 ;
- встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду, - зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання цього рішення суду.
Ухвалою від 05.08.2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалив розгляд справи № 420/23899/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 11.09.2024 року.
В підготовче судове засідання, призначене на 11.09.2024 року, з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.
В матеріалах справи наявний лист військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2024 року за вих. № 0666/35/4727 направлений на ім'я представника позивача, яким повідомлено про те, що: «... військовою частиною НОМЕР_1 на Вашу адресу було відправлено лист в якому повідомили, що Вашу заяву від 11.04.2024 (за вх. № 6185 від 30.04.2024) та рапорт ОСОБА_1 від 09.04.2024 (за вх. № 6237 від 01.05.2024) розглянуто. Було повідомлено, що ОСОБА_1 , станом на момент розгляду рапорту, заяви та доданих до них документів - мав право на звільнення з військової служби на підставі абз. 4 п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», але ним не скористався, оскільки перебував на лікуванні з 28.04.2024, що унеможливило його звільнення. Було рекомендовано після закінчення лікування здійснити подання рапорту «по команді» згідно пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, та відповідно до стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в якій зазначається, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника…».
Також у своєму відзиві військова частина НОМЕР_1 зазначає, що «…так, дійсно, військовою частиною НОМЕР_1 було розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 09.04.2024 та повідомлено наступне. ОСОБА_1 , станом на момент розгляду рапорту, заяви та доданих до них документів - мав право на звільнення з військової служби на підставі абзацу 4 п.п. «г» п.2 ч.4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Втім, враховуючи те, що останній перебував на лікуванні з 28.04.2024, даний факт унеможливлював його звільнення із військової служби. Позивачу було рекомендовано після закінчення лікування здійснити подання рапорту «по команді» згідно пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, та відповідно до стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в якій зазначається, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника...».
Разом з тим, відповідачем не надано до суду листа який був направлений позивачу або його представнику за результатом розгляду заяви від 11.04.2024 (за вх. № 6185 від 30.04.2024) та рапорт ОСОБА_1 від 09.04.2024 (за вх. № 6237 від 01.05.2024).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування у військової частини НОМЕР_1 доказів по справі, а саме листа який був направлений позивачу або його представнику за результатом розгляду заяви від 11.04.2024 (за вх. № 6185 від 30.04.2024) та рапорт ОСОБА_1 від 09.04.2024 (за вх. № 6237 від 01.05.2024) та доказів направлення вказаного листа.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 7 статті 80 КАС України визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно з ч.9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.8 ст. 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 145 КАС України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 та ч.3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст. ст. 44, 80, 94, 243, 248 КАС України суд, -
Витребувати від військової частини НОМЕР_1 докази по справі № 420/23899/24, а саме: лист який був направлений ОСОБА_1 або його представнику за результатом розгляду заяви від 11.04.2024 (за вх. № 6185 від 30.04.2024) та рапорт ОСОБА_1 від 09.04.2024 (за вх. № 6237 від 01.05.2024) та докази направлення вказаного листа.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати витребувані судом докази до 08.10.2024 року.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Лебедєва