Справа № 420/9150/24
12 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Яковлев Євгеній Віталійович, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10 вересня 2011 року по 28 лютого 2018 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 вересня 2011 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 10.09.2011 по 28.02.2018 - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 20 вересня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн за період з 1 березня 2018 року до 20 вересня 2018 року включно в загальній сумі 31242,05 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 10.02.2011 по 20.09.2018 позивач проходив військову службу за контрактом у складі Військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.09.2018 №209 капітана ОСОБА_1 , який обіймав посаду заступника начальника штабу частини, начальника відділення персоналу штабу, виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення, видано належні атестати і направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .
02.02.2024 в інтересах позивача подано на адресу Військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит про надання документів та інформації про виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 . Станом на 21.03.2024 відповіді на адвокатський запит не було надано.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
У зв'язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 27.03.2024 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою від 10.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.05.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що індексація грошового забезпечення за період з 09.02.2011 по 31.12.2015 нарахована та виплачена позивачу відповідно до діючого на той момент законодавства.
Період з 09.02.2011 по 31.12.2015 не є спірним відповідно до підстав позову, зазначених позивачем.
Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.09.2018 відповідач зазначає, що відповідно до вимог частин першої статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі.
Розрахунком фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2016 рік, розрахунком фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2017 рік та зведеним фондом грошового забезпечення фонду грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на 2018 рік, що затверджені розпорядником коштів вищого рівня, не передбачено асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення.
Відтак, у відповідача були відсутні фінансові ресурси для виплати індексації.
З 01.01.2016 грошове забезпечення військовослужбовцям відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 3 було значно збільшено за рахунок збільшення розмірів їх преміювання.
Для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося.
Підвищення місячного грошового забезпечення позивача за рахунок постійних складових у грудні 2015 року склало значно більшу суму ймовірної індексації за грудень 2015 року.
Таким чином, згідно вимог пункту 3 Постанови № 1013 та пункту 5 Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем, в якому відбулось підвищення грошових доходів (грошового забезпечення) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року.
Крім того, листом від 03.10.2022 №3148/0/290-22/51 Міністерство соціальної політики України роз'яснило, що у період з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення проводиться відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року.
Нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року.
У зв'язку з вищезазначеним, індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, і законних підстав для вчинення таких дій у відповідача немає.
Щодо вимог позивача про застосування базового місяця - січень 2008 року для розрахунку індексації за період з 09.02.2011 по 20.09.2018 відповідач зазначає, що згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2024 № 151 про розміри посадового окладу ОСОБА_1 за період з січня 2008 року по лютий 2018 року, розмір посадового окладу позивача становив:
830,00 грн - у період з червня 2009 року по вересень 2016 року;
999,00 грн - у період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року;
4500,00 грн - у період з березня 2018 року по вересень 2018 року.
Тобто, в жовтні 2016 року та в березні 2018 року позивачу було збільшено розмір посадового окладу, у зв'язку чим жовтні 2016 року та в березні 2018 року вважаються базовими місяцями (місяцями для обчислення індексу споживчих цін) для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 09.02.2011 по 20.09.2018.
Підстави для зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити індексацію за період з 09.02.2011 по 20.09.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року відсутні.
З огляду на викладене, бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період із застосуванням базового місяця січень 2008 року відсутня.
Щодо вимог про нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.09.2018 відповідач зазначає, що оскільки в березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, цей місяць (березень 2018 року) став базовим, і значення індексу споживчих цін у цьому місяці було прийнято за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2024 № 151 щодо порівняння розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , нарахованого відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 із розміром грошового забезпечення, нарахованого відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, в умовах березня 2018 сума збільшення розміру грошового забезпечення позивача становить 13846,36 грн (8349,35 грн - 5597) що перевищує суму індексації 4463,15 грн, на яку вказав позивач як таку, що утворилась в місяці підвищення доходу.
Отже, індексація у березні 2018 року не нараховується, у зв'язку з тим, що підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу.
За таких умов підстав для нарахування позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 20.09.2018 немає.
Індексація грошового забезпечення провадиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації - 103 %.
Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації лише у грудні 2018 року і становив 3,7%, а тому передбачених законом підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по вересень 2018 року взагалі немає.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 з 10.02.2011 по 20.09.2018.
Відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за періоди служби з 09.02.2011 по 20.09.2018 від 15.04.2024 № 151 індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася з червня 2011 року по листопад 2015 року, з грудня 2015 року по вересень 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.09.2011 по 28.02.2018 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 10.09.2011 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 10.09.2011 по 28.02.2018 - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
У свою чергу, спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (п.2 ст. 9 Закону №2011).
Пунктом 4 статті 9 Закону передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
В силу ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII, відповідно до статті 1 якого індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно положень ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року. Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація. Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка з 2003 по 2015 роки, та починаючи з 01.01.2016 року - 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття базовий місяць. Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
До 1 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також - Постанова №1013). Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови №1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
Пунктом 2 Постанови №1013 внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
До числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов'язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, окремими положеннями яких установлено таке:
у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.
Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття базовий місяць і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну базовий місяць використовується поняття місяць підвищення доходу, яке має інший зміст. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття місяць підвищення доходу від терміну базовий місяць, позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну базовий місяць та запровадження поняття місяць підвищення доходу не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у базовому місяці, так і у місяці підвищення доходу індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Системний спосіб тлумачення приписів Постанови №1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 1 грудня 2015 року належало переглянути базовий місяць, визначений за старими правилами, змінивши його на місяць підвищення доходу, тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
На тлі цього суд зауважує, що дотепер посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України.
У період спірних правовідносин (2011-2018 роки) таких постанов було дві. Так, на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.
Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12. 2015 до 28.02.2018.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 від 16 серпня 2023 року у справі №440/5333/21 стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення при розв'язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.
Щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 10.09.2011 по 30.11.2015 суд зазначає наступне.
Згідно довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення від 15.04.2024 № 151 за цей період індексація позивачу частково нараховувалася та виплачувалася, базовими місяцями для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача у вказаний період відповідач використовував періоди, за які відбулось підвищення грошового забезпечення.
Згідно п. 5 Порядку №1078 (у редакції постановою КМУ № 170 від 12 березня 2008 року) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно п. 5 Порядку №1078 (у редакції постановою КМУ № 36 від 29.01.2014), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Зокрема, відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Уряду №1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Згідно з абзацом 3 пункту 5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
За змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 визначає, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць". Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Таким чином, до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати за рахунок постійних складових грошового забезпечення працівника, а не лише окладу, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
На вказані особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд уже звертав увагу у пункті 45 постанови від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21, а також у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
В той же час позивач в позовній заяві наполягає на тому, що індексація його грошового забезпечення починаючи з 10.02.2011 по 30.11.2015 має проводитися з урахування базового місяця січень 2008 року. Проте, з наведених вище норм, суд висновує, що такі доводи є помилковими, адже урахуванням правил визначення базового місяця, які діяли до 1 грудня 2015 року січень 2008 року не може застосовуватися у якості базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача у період з 10.02.2011 по 30.11.2015.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що нарахування відповідачем у період з 10.02.2011 по 30.11.2015 індексації грошового забезпечення позивача з використанням базових місяців, у яких відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових) позивача, є правильним. Тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 30.11.2015 із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року необхідно відмовити.
Щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за періоди служби з 09.02.2011 по 20.09.2018 від 15.04.2024 № 151 індексація грошового забезпечення з грудня 2015 року по вересень 2018 року не нараховувалася та не виплачувалася.
У відзиві на позовну заяви відповідач зазначає, що індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування.
Суд зазначає, що відповідач не довів відсутність у 2016-2018 роках відповідних асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення позивача, не надав суду доказів на підтвердження вжиття ним відповідних заходів для збільшення асигнувань.
Відсутність бюджетного фінансування для проведення індексації, на яку в своєму відзиві посилається представник відповідача, на обов'язок відповідача її нараховувати та виплачувати не впливає.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд звертає увагу на те, що положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", починаючи з 01.12.2015. А відтак, право на нарахування та виплати індексації грошового забезпечення відповідно до вказаних оновлених положень Порядку №1078 у позивача виникло з 01.12.2015.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року протиправною.
З метою ефективного поновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 20.09.2018 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 до 20.09.2018 включно в загальній сумі 31242,05 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 суд зазначає наступне.
З підвищенням у березні 2018 року посадових окладів, у тому числі і позивача, правила нарахування індексації не змінилися та березень 2018 року став базовим місяцем для нарахування індексації, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року (місяця наступного за місяцем підвищення тарифних ставок). Визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін застосовувався у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися у спірний період, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд зауважує, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
В даному випадку, абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачено спеціальний механізм захисту прав працівника для забезпечення підтримання рівня його платоспроможності, який полягає у тому, що навіть у випадку підвищення посадового окладу та зміни місяця підвищення доходу (базового місяця), роботодавцю необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи для того, щоб запобігти зменшенню загального рівня доходу через припинення нарахування індексації.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Судом встановлено, що у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення позивача становив 13198,32 грн, у березні 2018 року - 13846,36 грн.
Отже, фактично відповідачем невірно визначено суму збільшення грошового доходу позивача у зв'язку з підняттям посадових окладів, внаслідок невірного визначення сум грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року.
Таким чином, грошовий дохід позивача у зв'язку з підняттям з 01.02.2018 посадових окладів збільшився на 648,04 грн (13846,36 грн - 13198,32 грн = 648,04 грн).
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом: лютий 2008 - 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; березень 2008 - 103,8% = 1,038; квітень 2008 - 103,1% - Г,031; травень 2008 - 101,3% = 1,013; вересень 2008 - 101,3% - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) X 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; жовтень 2008 - 1.01,7% ==1,017; листопад 2008 - 101,5% = 1,015; грудень 2008 - 102,1% = 1,021; січень 2009 - 102,9% = 1,029; лютий 2009 - 101,5% = 1,015; березень 2009 - 101,4% = 1,014; травень 2009 - 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; червень 2009 - 101,1% = 1,011; жовтень 2009 - 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; листопад 2009 - 101.1% = 1,011; січень 2010 - 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; лютий 2010 - 101.9% = 1,019; вересень 2010 - 103,5% = 100.9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; грудень 2010 - 101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100.3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; березень 2011 - 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; квітень 2011 - 101,3% = 1,01.3; червень 2011 - 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; березень 2014 - 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100.2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% ( червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100.2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99.9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0%. (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014) = 1,020; Квітень 2014 - 103,3% = 1,033; Травень 2014 - 103,8 = 1,038; липень 2014 - 101,4% =. 101,0% (червень 2014) х 100.4% (липень 2014) = 1,014; вересень 2014 - 103,72% = 100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014) = 1,037; жовтень 2014102,4% = 1,024; листопад 2014 - 101,9% = 1,019; грудень 2014 - 1.03,0% = 1,030; січень 2015 - 103.1% = 1,031; лютий 2015 - 105,3 = 1,053; березень 2015 - 110,8% = 1,108; квітень 2015 - 1.14% = 1,140; травень 2015 - 102,2% = 1,022; листопад 2015 - 101,55% = 100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 201.5) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015) = 1,016; квітень 2016 - 105,79% = 100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 201.6) х 101,0% (березень 201.6) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; жовтень 2016 - 104,0% = 100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016)х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016) = 1,040; січень 2017 - 103,85% = 101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101.1% (січень 2017)= 1,038; квітень 2017 - 103,74% = 101,0% (лютий 201.7) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017) = 1,03.7; липень 2017 - 1.03,1.3% = 1.01,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 20.17) - 1,031; жовтень 2017 - 103,12% = 99,9% (серпень 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017) = 1,031; січень 2018 - 103,44% = 1.00,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 201.7) х. 101,5% (січень 2018) = 1,034.
1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 =>353,3%
353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100, що, в даному випадку становить: 1762,00 грн*253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 648,04 грн = 3815,11 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3815,11 грн щомісячно до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
З матеріалів справи встановлено, що за період з 01.03.2018 по 20.09.2018 року відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 20.09.2018 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Як наслідок, необхідно зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 20.09.2018 з урахуванням положень абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Така ж позиція вказана у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №420/6982/21.
При цьому, належним способом захисту прав позивача у цьому випадку є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а не стягнення твердої суми заборгованості, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн у загальній сумі 31242,05 грн не належать задоволенню.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №420/1207/19.
Питання наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №620/3282/18 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
Щодо вимоги позивача про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 суд зазначає наступне.
Пункт 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене, вимоги позивача про проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 № 44, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Рішення ухвалено 12.09.2024 з врахуванням періоду перебування головуючого судді Пекного А.С. у щорічній основній відпустці.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 20.09.2018 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 20.09.2018 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний