13 вересня 2024 р. № 400/7637/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративні справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2
прозаява про забезпечення позову до подання позовної заяви,
10 вересня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Павлова Ю.В., повноваження якого підтверджуються ордером ВЕ №1129527 від 02.09.2024, про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 400/7637/24.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява про роз'яснення підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'ясненню судове рішення підлягає у разі невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Ухвала про забезпечення позову по справі № 400/7637/24 від 14.08.2024 вимогам ч. 2 ст. 254 КАС України не відповідає, а отже не підлягає роз'ясненню.
Так, 14 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до місць проходження військової служби, до ухвалення комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідного рішення за заявою від 13.08.2024 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Заяву подано до пред'явлення позову до суду.
Ухвалою від 14.08.2024 суд частково задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову; заборонив ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №400/7637/24.
В іншій частині заяви відмовлено.
Копію ухвали від 14.08.2024 було направлено позивачу в спосіб, зазначений позивачем в прохальній частині заяви про забезпечення позову, а саме на електронну пошту заявника: ІНФОРМАЦІЯ_2
При цьому суд врахував практику Верховного Суду щодо належності такого повідомлення. Наприклад, у постановах ВС від 20.01.2023 у справі №465/6147/18, від 30.11.2022 у справі №759/14068/19, від 30.11.2022 у справі №725/486/22 Верховний Суд зазначав, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що він бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Також, в ухвалі від 17.11.2022 у справі № 560/5541/20 Верховний Суд вказав, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно. Однак поки що не обов'язкове. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову була розглянута судом у найкоротший термін - в день надходження заяви до суду, щоб надати можливість сторонам отримати ухвалу до 16.08.2024, тобто до дати, коли ІНФОРМАЦІЯ_3 зобов'язав ОСОБА_1 з'явитись для призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, враховуючи необхідність термінового вжиття заходів про забезпечення позову і виконання ухвали про забезпечення позову принаймні з 16.08.2024, заявник повинен був цікавитись результатом розгляду своєї заяви.
За приписами ч. 2 ст. 153 КАС України в разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Частиною 1 статті 157 КАС України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з п. 1 ч. 8 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу.
Станом на 27.08.2024 до Миколаївського окружного адміністративного суду не надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому десятиденний строк для подання позовної заяви сплив 26.08.2024.
Враховуючи викладене, суддя ухвалою від 27.08.2024 скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 14.08.2024. Цю ухвалу також направлено на електронну пошту заявника: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто з використанням способу комунікації, про який просив заявник.
Відтак, ухвала про забезпечення позову від 14.08.2024 не підлягає роз'ясненню, оскільки в зв'язку з скасуванням заходів забезпечення позову не є ухвалою, яка підлягає виконанню на час подання заяви про роз'яснення.
За ч. 3 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст. 167 КАС України.
В силу ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки подання даної заяви про роз'яснення судового рішення не допускається в силу ч. 2 ст. 254 КАС України, тому остання є безпідставною та підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Разом з тим, виходячи зі змісту поданої заяви, слід звернути увагу, що у даному випадку заявник набуває права на звернення до суду з заявою по забезпечення вже поданого позову по справі 400/8102/24.
Керуючись статтями 166, 167, 248, 254, 256 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання
Суддя Л.Л. Дерев'янко