м. Львів
11 вересня 2024 рокусправа № 380/16602/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати пенсії за вислугу років за періоди з 01.04.2019 по день фактичної виплати заборгованої частини пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/9132/21, та з 01.03.2019 по день фактичної виплати заборгованої частини пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/4334/22, та проведенні виплат нарахованих сум компенсації у тих же місяцях, у яких здійсняться виплати заборгованості на виконання зазначених рішень суду за відповідні місяці, згідно з приписами Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянами втрати частини грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати пенсії за вислугу років за періоди з 01.04.2019 по день фактичної виплати заборгованої частини пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/9132/21, та з 01.03.2019 по день фактичної виплати заборгованої частини пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/4334/22, та провести виплати нарахованих сум компенсації у тих же місяцях, у яких здійсняться виплати заборгованості на виконання зазначених рішень суду за відповідні місяці, згідно приписами Закону України від 19.10.2000 № 2050-I «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянами втрати частини грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з метою реалізації свого права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії
звернувся до відповідача з заявою про виплату такої компенсації, але отримав відмову.
Ухвалою суду від 05.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
22.08.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вказав, що виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Зазначив, що ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов?язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата коштів на виконання судових рішень не проведена. Отже, вимога провести нарахування компенсації с передчасною.
З огляду на викладене просить в задоволенні позову відмовити повністю.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі 380/9132/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_2 з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки поданої ІНФОРМАЦІЯ_1 оновленої довідки № С/696 від 29.04.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі 380/4334/22 зокрема:
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_3 основний розмір його пенсії за вислугу років у розмірі 89% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 в оновленій довідці від 29.04.2021 №С/696, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням виплачених сум;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_3 пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019, виходячи з розрахунку 100% суми підвищення пенсії, з моменту підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, визначеного станом на 01.03.2018.
На виконання рішень суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача.
Доплата нарахованої та не виплаченої частини пенсії на виконання рішень судів становить в сукупності 256117,31 грн.
У зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати.
Листом від 26.06.2024 відповідач повідомив, що пенсія позивача перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для нарахування компенсації відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. ст. 3 та 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно зі ст. 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відповідно до п. 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
За змістом абз. 4 п. 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із наведеного випливає, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, пенсії.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.
Крім того, у постанові від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а Верховний Суд зазначив, що компенсація за порушення строків виплати доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17.
У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію на суму пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по день фактичної виплати заборгованої частини пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/9132/21 та за період з 01.03.2019 по день фактичної виплати заборгованої частини пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/4334/22. При цьому фактична виплата заборгованості на виконання цих рішень не здійснена.
Стосовно визначення дати, з якої позивачу має бути обчислена відповідна компенсація, суд ураховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.04.2020 у справі №420/2093/16-а, відповідно до яких використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19.12.2011 (справа №6-58цс11), від 11.07.2017 (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.07.2018 (справа №521/940/17).
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Отже, покликання відповідача на те, що право на компенсацію втрати частини доходів позивач набуде після виконання судових рішень та фактичної виплати нарахованих сум відповідачем, є безпідставними, оскільки компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (нарахованих сум пенсії), а не виконання рішення суду.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів у спірних правовідносинах має бути обчислена за період з 01.04.2019 по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/9132/21.
Водночас компенсація втрати частини доходів на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/4334/22 має бути обчислена з 05.03.2019, а не з 01.03.2019, оскільки зазначеним рішенням зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_3 пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 05.03.2019 по 03.09.2019.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що Закон №2050-ІІІ та Порядок №159 не містять застережень щодо відсутності підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів на суми пенсійних виплат, не проведених своєчасно з огляду на відсутність достатніх бюджетних асигнувань.
Суд критично ставиться до покликань відповідача про відсутність коштів для своєчасної виплати позивачу пенсії, нарахованої на виконання судових рішень, оскільки відсутність коштів не звільняє пенсійний орган від обов'язку з нарахування компенсації втрати доходів на суму таких пенсійних виплат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірності відмови у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати пенсії
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності, та порушує право позивача на компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати пенсії.
За таких обставин дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати пенсії за вислугу років за періоди з 01.04.2019 по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/9132/21, та з 05.03.2019 (а не з 01.03.2019, як цього просить позивач) по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/4334/22 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянами втрати частини грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 є протиправними, тому першу позовну вимогу потрібно задовольнити частково.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги та підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати пенсії за вислугу років за періоди з 01.04.2019 по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/9132/21, та з 05.03.2019 по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/4334/22 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянами втрати частини грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати пенсії за вислугу років за періоди з 01.04.2019 по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/9132/21, та з 05.03.2019 по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/4334/22 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянами втрати частини грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
3. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати пенсії за вислугу років за періоди з 01.04.2019 по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 380/9132/21, та з 05.03.2019 по день фактичної виплати частини пенсії, нарахованої та не виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі № 380/4334/22 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянами втрати частини грошових доходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).
Повне рішення суду складено 11.09.2024.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна