справа №380/8096/22
12 вересня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Гірник Оксана Олегівна, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати позивачу одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту в розмірі 20007 (двадцять тисяч сім) грн 00 к.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.11.2019 ОСОБА_1 підписав перший контракт на проходження військової служби у Західному територіальному управлінні НГ України на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №297 від 12.11.2019. Після прийняття позивача на військову службу останньому не було виплачено одноразової грошової допомоги після укладення ним першого контракту на проходження військової служби. Як і не було проведено такої виплати протягом усього часу проходження військової служби у ЗТУ НГ України, що відображено у картках особового рахунку на виплату грошового забезпечення за період 2019-2021 роки. Просить задовольнити позов повністю.
Ухвалами від 06.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та зупинено провадження у справі.
Ухвалою від 05.02.2024 поновлено провадження у справі.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 05.02.2024 - позовну заяву з копіями доданих до позовної заяви документів та 05.02.2024 - ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без виклику сторін від 06.06.2022 та 08.02.2024 ухвалу про поновлення провадження у справі від 05.02.2024.
Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
У відповідності до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 12.11.2019 підписав перший контракт на проходження військової служби у Західному територіальному управлінні НГ України на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №297 від 12.11.2019.
Згідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2021 №247 старшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Представником позивача 30.12.2021 скеровано адвокатський запит із вимогою надати інформацію про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення контракту.
Відповідач у відповідь на вказаний запит скерував лист від 11.01.2022 №40/12-Г-58, у якому повідомив, що усі проведені виплати ОСОБА_1 зазначені у Картках особового рахунку на виплату грошового забезпечення, які долучив до вказаної відповіді.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення, такі не містять виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення ним першого контракту на проходження військової служби.
Вважаючи невиплату одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.
При вирішенні спору. суд виходив з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Згідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять, зокрема одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У підпункті 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин) встановлено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах:
особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пунктів 1-2 розділу XXII Порядку № 260 одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується:
особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки;
особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком на 3 роки і більше;
особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше;
особам, які підписали контракт строком на 5 років і більше, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов'язків за цими посадами.
Одноразова грошова допомога виплачується в таких розмірах:
особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року;
особам сержантського і старшинського складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року;
особам офіцерського складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року.
Згідно абзацу першого пункту 3 розділу XXII Порядку № 260 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою на підставі наказу командира.
Отже, для виплати одноразової грошової допомоги мають бути наявні три елементи: наявність контракту, наказу про виконання обов'язків за посадою і рапорт військовослужбовця. Виключення будь якого із зазначених трьох елементів унеможливлює правову можливість виплати одноразової грошової допомоги.
Позивачем до матеріалів справи не долучено контракту, що унеможливлює з'ясування питання щодо терміну, на який такий укладався, та відповідно розміру .
Окрім того, матеріали справи не містять доказів про те, що до моменту припинення контракту, позивач звертався до відповідача із рапортом про виплату йому спірної одноразової грошової допомоги.
Натомість матеріали справи свідчать, що представник позивача звернувся із адвокатським запитом щодо надання інформації про нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту вже після виключення позивача зі списків особового складу частини.
Встановлені судом фактичні обставини зумовлюють висновок, що відсутність рапорту позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги унеможливлює виплату такої допомоги.
Суд наголошує, що у розумінні Порядку №260 умовою для виникнення обов'язку виплатити військовослужбовцю одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту є подання військовослужбовцем відповідного рапорту саме під час проходження служби (дії контракту). Іншими словами, військовослужбовець, який має намір отримати одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту, повинен звернутися з відповідним рапортом упродовж строку дії такого контракту. Такий висновок слідує, зокрема, з логічного та граматичного тлумачення абзацу першого пункту 3 розділу XXII Порядку № 260: застосовані поняття «військовослужбовець» та «рапорт» безпосередньо вказують на те, що звільнення з військової служби за контрактом є присічним строком для права на отримання одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.
Зважаючи на те, що представник позивача звернувся до відповідача запитом про надання інформації про нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, а саме 30.12.2021, правові підстави, які обумовлювали б обов'язок відповідача нарахувати та виплатити позивачеві таку допомогу, відсутні.
У постанові Верховного Суду №340/680/20 від 27.01.2021 зазначено, що незважаючи на вимоги пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Президентом України від 10.12.2008, обов'язку роботодавця при звільненні виплатити усі належні суми грошових коштів має передувати звернення із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги. Суд наголошує, що факт звільнення з військової служби не може замінювати процедури нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, якою закріплено обов'язок доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи позивача про порушення його права на отримання одноразової грошової допомоги не підтверджено належними та допустимими доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним, тому у його задоволенні слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо судових витрат відповідно до частини п'ятої статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома