з питань залишення позову без розгляду
12 вересня 2024 рокусправа №380/8319/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РУВІТЕКС ЗАХІД ТРЕЙД» до Головного управління ДПС України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “РУВІТЕКС ЗАХІД ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 41158043; вул. В.Навроцького, 69, м. Львів, 79034) з позовом до Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 9354653/41158043 від 15.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 02.02.2023;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 02.02.2023 на загальну суму 539 039 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч тридцять дев'ять) гривень 86 копійок (з ПДВ) датою подання її на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 9354652/41158043 від 15.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 02.02.2023;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 02.02.2023 на загальну суму 123 460 (сто двадцять три тисячі чотириста шістдесят) гривень 69 копійок (з ПДВ) датою подання її на реєстрацію.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року замінено відповідача з Головного управління ДПС у Львівській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання вказує, що рішення від 15.08.2023 №9354653/41158043, №9354652/41158043 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.02.2023 №2, №3 отримано платником податків 15.08.2023 р. про що свідчать відповідні квитанції. У той же час, як вбачається з ЄСІТС “Електронний суд» позовна заява підписано представником Позивача 13 лютого 2024 р. та подано до суду 17.04.2024, тобто з пропуском процесуального строку, визначеного ст.122 КАС України (останньою датою на подання позову без пропуску строку є 14.02.2023)
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання в розумінні ст.102 та п.56.18. Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов'язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на яке в силу наведеного не поширюються правила п. 56.18 та ст.102 ПК України, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк (три місяці у разі адміністративного оскарження), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При розгляді клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.
Позивач оскаржує, зокрема, рішення №9354653/41158043 від 15.08.2023 та №9354652/41158043 від 15.08.2023.
Як встановлено судом, позовна заява підписана представником позивача 13.02.2024 року. Дата проставлення штампу вхідної кореспонденції суду на позовній заяві - 17.04.2024 року.
З відбитку штампу поштового відділення на конверті не можливо встановити дату, позовну заяву було надіслано звичайним конвертом без повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відтак, суд презюмує, що позивачем не пропущено строк звернення до суду про оскарження рішення від 15.08.2023 №9354653/41158043, №9354652/41158043.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак, у її задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РУВІТЕКС ЗАХІД ТРЕЙД» до Головного управління ДПС України у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
СуддяКухар Наталія Андріївна