12 вересня 2024 рокусправа №380/9109/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» до Львівської митниці про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, кімната 513; код ЄДРПОУ 36085246) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка,1 ЄДРПОУ 43971343) в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209040/2024/134 від 10.04.2024 р.;
- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» матеріальну шкоду у розмірі 98000 грн.
- судові витрати покласти на Відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана картка відмови є протиправною з огляду на наступне. До ВАТ «Мінський тракторний завод» відповідним рішенням РНБО не було застосовано такий вид обмежувальних заходів як заборона ввезення товарів виробництва вказаного товариства. Митним органом не враховано, що торгівельні операції між Постачальником та позивачем щодо поставки товару на момент митного оформлення товару були фактично та юридично закінчені, всі етапи операцій з продажу товару відбулися ще до моменту застосування до ВАТ «Мінський тракторний завод» такої санкції, як обмеження торгівельних операцій (повне припинення) згідно Указу №726/2022. Товар не підпадає під жодну із категорій товарів, які не можуть бути пропущені через митний кордон України згідно ч.1 ст.196 МК України. Застосування негативних наслідків до ТОВ «Сучасні вантажівки» у вигляді відмови в проведенні митного оформлення товару порушує право товариства користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №36981 від 15.05.2024 року) в якому просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 05 березня 1998 року № 183/98-ВР, прийняті рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України. Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади.
Окрім цього, згідно із вимогами ч. 3 ст. 5 Закону № 1644-VII, рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1 - 21, 23 - 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Так, Указом Президента України від 19.10.2022 року № 726/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким,згідно із п. 2 вказаного рішення, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) згідно з додатком 2, зокрема, п. 174 додатка 2 до даного рішення відносно Відкрите акціонерне товариство «Мінський тракторний завод» (Открытое акционерное общество "Минский тракторный завод", Minsk tractor works OJSC) строком на 10 років.
Положенням ч. 1 ст. 3 МК України визначено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України:
1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск яких відповідно до закону потрібні документи державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів;
3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.
07.04.2024 р. транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 з вантажем «Трактори для сільськогосподарських робіт» під керуванням громадянина України Бурдак Рувіма паспорт НОМЕР_3 в'їхав в зону митного контролю через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
10.04.2024 Львівською митницею було видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209040/2024/000134, якою відмовлено у пропуску через митний кордон товарів, виробником яких є ВАТ «Мінський тракторний завод».
Причинами відмови у пропуску товарів згідно картки відмови зазначено наступне:
Фірма відправник: Відкрите акціонерне товариство «Мінський тракторний завод» відповідно до пункту 3 ст. 5 (п.174 Додатку) Закону України «Про санкції», рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19.10.2022 р. №726/2022, виробника транспортних засобів ВАТ «МТЗ» внесено до переліку юридичних осіб, стосовно яких застосовано спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи. Зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення).
Представник позивача подала відповідь на відзив на позовну заяву в якій позовні вимоги підтримала повністю, просить винести окрему ухвалу щодо системного порушень законодавства відповідачем.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
07.04.2024р. транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 з вантажем «Трактори для сільськогосподарських робіт» під керуванням громадянина України ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_3 в'їхав в зону митного контролю через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
10.04.2024 Львівською митницею було видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209040/2024/000134, якою відмовлено у пропуску через митний кордон товарів, виробником яких є ВАТ «Мінський тракторний завод».
Причинами відмови у пропуску товарів згідно картки відмови зазначено наступне:
Фірма відправник: Відкрите акціонерне товариство «Мінський тракторний завод» відповідно до пункту 3 ст. 5 (п.174 Додатку) Закону України «Про санкції», рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19.10.2022 р. №726/2022, виробника транспортних засобів ВАТ «МТЗ» внесено до переліку юридичних осіб, стосовно яких застосовано спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи. Зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення).
Не погоджуючись із Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування картки відмови.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).
Згідно ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Відповідно до п.8.1, п.8.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012р. №631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Підставою для відмови у митному оформлені (випуску) товарів стало те, що Відкрите акціонерне товариство «Мінський тракторний завод» відповідно до пункту 3 ст. 5 (п.174 Додатку) Закону України «Про санкції», рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19.10.2022 р. №726/2022, виробника транспортних засобів ВАТ «МТЗ» внесено до переліку юридичних осіб, стосовно яких застосовано спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи. Зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення).
Частинами 1 та 2 статті 1 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014р. №1644-VII передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі санкції).
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Частина 1 статті 4 Закону №1644-VII містить перелік видів санкцій згідно з цим Законом.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 5 Закону №1644-VII рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1, 2-5, 13-15, 17-19, 24-1, 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної Ради України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної Ради України і є обов'язковим до виконання.
Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Рішення щодо застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, ухвалюється судом у порядку, визначеному статтею 5-1 цього Закону.
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.10.2022р. №726/2022 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - рішення РНБО).
Пунктом 2 вказаного рішення РНБО застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Відповідно до позиції 174 додатку 2 рішення РНБО до ВАТ «Мінський тракторний завод» (Республіка Білорусь) застосовано такі види обмежувального заходу:
1) блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);
11) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
12) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
13) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 % і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
14) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
15) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
16) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
17) заборона на набуття у власність земельних ділянок.
У спірній картці відмови зазначено, що підставою для відмови в митному оформленні є застосування до ВАТ «Мінський тракторний завод» такого обмежувального заходу як повне припинення торговельних операцій (пп.2 п.174 додатку 2 рішення РНБО України від 19.10.2022 р.).
Суд звертає увагу на те, що в деяких випадках рішенням РНБО до деяких іноземних юридичних осіб був застосований такий вид обмежувальних заходів, як заборона ввезення на митну територію України продукції та товарів виробництва таких іноземних юридичних осіб.
Так, наприклад рішенням РНБО такий обмежувальний захід, як заборона ввезення на митну територію України продукції та товарів була застосована зокрема до ПАТ "Об'єднана компанія "Русал" (п. 941), ПАТ "Магнітогорський металургійний комбінат2 (п. 943), ТОВ "Фольксваген Груп Рус" (п. 946).
З наведеного вбачається, що законодавець чітко розмежовує такі види санкцій як обмеження торговельних операцій (повне припинення) та заборона ввезення на митну територію України продукції та товарів виробництва визначених іноземних юридичних осіб, кожна з яких є окремим і самостійним видом санкцій. При цьому, така санкція як "обмеження торговельних операцій" не охоплює собою санкцію у виді "заборони ввезення продукції (товарів)".
До відкритого акціонерного товариства Мінський тракторний завод МТЗ такий вид обмежувальних заходів, як заборона ввезення на митну територію України продукції та товарів його виробництва не застосовувався.
Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про безпідставність застосування обмежувальних заходів на підставі рішення РНБО України від 19.10.2022 р., яке введено в дію Указом Президента України від тієї ж дати, у зв'язку з тим, що торгова операція між товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» і відкритим акціонерним товариством Мінський тракторний завод була повністю завершена до моменту введення в дію санкцій.
Так, 16 січня 2020 року між ТОВ «СУЧАСНІ ВАНТАЖІВКИ» та Відкритим акціонерним товариством «Мінський тракторний завод» було укладено контракт №112/00236091/200010-3. Повна оплата товару здійснена Товариством протягом грудня 2021 року у сумі 858542221,00 рос. рублів на рахунок МТЗ, що підтверджується платіжними дорученнями №000287626 від 09.12.2021 р., №000287693 від 10.12.2021 р., №000287815 від 13.12.2021 р., №000288986 від 28.12.2021 р., а обмежувальні заходи застосовані рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 р., введеного в дію Указом Президента України від 19.10.2022 р. № 726/2022 і набрали чинності 25.10.2022 р.
Відповідно до умов контракту, поставка товару була здійснена на умовах EXW Інкотермс 2000, що означає, що продавець зобов'язаний повідомити покупця про готовність продукції до відвантаження. Замовник бере на себе необхідні витрати, ризики, пов'язані з транспортуванням від місця перебування до місця призначення.
За приписами ст. 334 ч. 1, 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Контракт, укладений між позивачем та відкритим акціонерним товариством Мінський тракторний завод, не містить будь-яких застережень щодо переходу права власності, а тому по відношенню до юридичної особи України, застосовуються правила ЦК України.
Таким чином, всі етапи торгової операції товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» з відкритим акціонерним товариством Мінський тракторний завод, а саме: підписання контракту, визначення конкретної номенклатури товару, його оплата, передача товару від продавця покупцю, перетин товаром митного кордону республіки Білорусь, набуття позивачем права власності на нього відбулись до моменту введення в дію санкцій та обмежувальних заходів щодо виробника товару.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 р., а також Указ Президента України від 19.10.2022 р. № 726/2022 не містять застережень, що дія передбачених ними санкцій та обмежувальних заходів розповсюджується на правовідносини, які мали місце до моменту введення в дію таких санкцій і заходів.
Стаття 58 ч. 1 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, суд вважає, що застосування відповідачем до господарської операції між позивачем і ВАТ МТЗ, яка завершилась до набрання чинності рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 р., санкційних положень останнього, суперечить конституційному принципу незворотності дії нормативних актів в часі.
Щодо позовних вимоги про стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» матеріальну шкоду у розмірі 98000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В свою чергу, Цивільний кодекс України визначає підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Відповідно до статті 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Між тим, як встановлено судом, позивачем будь-яких доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем матеріальної шкоди до матеріалів позовної заяви не додано, як і не надано ґрунтовних пояснень та доказів на підтвердження того, з яких саме міркувань виходив позивач, визначаючи спірну суму завданої, за його твердженням, відповідачем матеріальної шкоди у розмірі 98000,00 грн., а відтак, вказана позовна вимога, на думку суду, не є обґрунтованою та підтвердженою доказами, а тому задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної картки відмови, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.
З огляду на наведене, позов належить задоволити частково.
При вирішенні заяви представника позивача про постановлення окремої ухвали, суд виходить з наступного.
Відповідно частини 1-4 статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Відтак, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.
При цьому, такі порушення мають негативно впливати на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи в публічно-правових відносинах.
Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про постановлення окремої ухвали
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задоволити частково.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняту Львівською митницею, №UA209040/2024/000134 від 10.04.2024 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У задоволенні заяви представника позивача про постановлення окремої ухвали в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» до Львівської митниці про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - відмовити.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, кімната 513; код ЄДРПОУ 36085246).
Відповідач - Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).
СуддяКухар Наталія Андріївна