11 вересня 2024 рокусправа № 380/12288/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 виходячи із розміру 70%, а не 76% мого грошового забезпечення у довідці від 07.09.2021 №3323 виданою Державною установою «Територіальне Медичне об'єднання МВС України по Львівській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 виходячи із розміру 76% мого грошового забезпечення у довідці від 07.09.2021 №3323 виданою Державною установою «Територіальне Медичне об'єднання МВС України по Львівській області», здійснивши при цьому виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат, індексації пенсії з 01.03.2022,01.03.2023,01.03.2024 і щомісячної доплати до пенсії 2 000,00 грн., згідно постанови КМУ №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2012 року йому була призначена пенсія відповідно до «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 76% сум грошового забезпечення. При перерахунку пенсії на виконання рішення суду, відповідач протиправно зменшив відсоткове значення основного розміру пенсії з 76% до 70%. Позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії виходячи із 76% сум грошового забезпечення, проте отримав відмову. Вважає порушеним своє право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 14.06.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що судові рішення щодо позивача виконані в межах покладених судом зобов'язань та відповідно до чинного на момент виконання судового рішення законодавства. Під час призначення (перерахунку) пенсії застосовуються нормативно -правові акти, які діють на дату з якого призначається (перераховується) пенсія. Зокрема, застосовано Закон України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким було внесено зміни в Закон - 2262. Згідно зі статтею 13 Закону - 2262 (в редакції діючої на час виконання рішення суду) максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до І категорії, --100 %, до II категорії - 95 %. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області правомірно врахувало при перерахунку пенсії на виконання рішення суду, розмір 70 % грошового забезпечення позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії з 01.04.2019, з 01.05.2022 року Законом - 2262 встановлений максимальний розмір пенсії 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Зміни в статтю 13 Закону - 2262 законодавцем не внесені. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ у розмірі 76% сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою позивача від 04.01.2012 та не заперечується відповідачем.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №380/16946/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» від 07.09.2021 за №3323 з 01.04.2019. Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» від 07.09.2021 за №3323 про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №380/6964/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо припинення з 01.05.2022 виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 01.05.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
23.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019, виходячи із відсоткового значення 76% сум грошового забезпечення.
Листом від 04.06.2024 року відповідач відмовив у такому перерахунку пенсії позивача у зв'язку із відсутністю підстав, оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі № 380/16946/21 на Головне управління не покладено зобов'язань щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки від 07.09.2021 № 3323 з розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії з 76% до 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Суд зауважує, що право позивача та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» від 07.09.2021 за №3323 про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також право позивача на нарахування та виплату з 01.05.2022 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 встановлене рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №380/16946/21 та від 08.05.2023 у справі №380/6964/23, та, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, не потребує доказуванню при розгляді даної справи.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 9 цього Закону визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачу було призначено пенсію, виходячи із відсоткового значення основного розміру пенсії 76% грошового забезпечення.
За правилами п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт »а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04.07.2002 року № 51-IV у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ цифри « 85», « 95» і « 90» замінити відповідно цифрами « 90», « 100» і « 95», а слова і цифри «до категорій 2 і 3» замінити словами і цифрою «до категорії 2».
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та п. 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 року до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70», відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна розміру пенсії з 90 % до 70 % суми грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону № 2262 після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262 щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч.2 ст.13 Закону № 2262 в редакції, в якій позивач набув право на пенсію у розмірі 76%, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 85 % від розміру грошового забезпечення.
Аналогічні висновки щодо протиправності зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 р. у зразковій справі № 240/5401/18.
Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
У рішенні від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття» звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
З урахуванням викладеного, суд висновує, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 на виконання рішення суду з 76% до 70%, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відтак, відповідач не застосувавши наведені норми у спірних правовідносинах діяв не у відповідності та не у спосіб передбачений Законом.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зменшення з 01.04.2019 року відсоткового значення розміру пенсії позивача з 76% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» від 07.09.2021 за №3323, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 року з урахуванням відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» від 07.09.2021 за №3323, з урахуванням виплати з 01.05.2022 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 76% грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії із врахуванням індексації пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем права позивача на виплату пенсії із врахуванням індексації такої з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Отже, суд зазначає, що судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Таким чином, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що позов необхідно задовольнити частково.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.п. 9, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) щодо зменшення з 01.04.2019 року відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 76% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» від 07.09.2021 за №3323.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 року з урахуванням відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» від 07.09.2021 за №3323, з урахуванням виплати з 01.05.2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 76% грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 11.09.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович