про залишення позову без розгляду
13 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4858/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач), через свого представника - адвоката Єльнікову Н.О., звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 з 18.11.2022 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2019-2021), забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Суддя ухвалою від 29.07.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтував протиправністю дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо нарахування йому пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки, оскільки до цього призначення пенсії за віком, позивач отримувала пенсію за вислугу років згідно із Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», відтак у цьому випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону, у зв'язку із чим при призначенні йому пенсії за віком з за заявою позивача від 18.11.2022 року згідно із Законом № 1058-IV має враховуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Ухвалою судді від 07.08.2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження). У ГУ ПФУ в Кіровоградській області витребувано копію пенсійної справи ОСОБА_1
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач 1) подало відзив на позов, у якому зазначено, що не є належним відповідачем у даній справі, оскільки рішення за заявою позивача від 18.11.2022 року приймалось ГУ ПФУ у Закарпатській області. Крім того, зазначено про те, що у 2022 році відбулось зміна пенсійної виплати, а не переведення на інший вид пенсії.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 року витребувано у ГУ ПФУ в Кіровоградській області копію рішення пенсійного органу, прийнятого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.11.2022 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000).
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (надалі відповідач 2) відзив на позов не надано. На виконання вимог ухвали суду наданий лист від 09.09.2024 року про неможливість виконати вимоги ухвали суду, оскільки пенсіонер знаходиться на обліку іншій області (а.с.69).
ОСОБА_1 з 01.01.2013 призначено пенсію за вислугою років-шифр 202 згідно Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) (а.с.40).
У зв'язку із досягненням пенсійного віку (60 років), за зверненням позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області 24.11.2022 прийнято рішення 93514137889 про призначення пенсії за віком з 01.12.2022 року із обрахунку загального страхового стажу 42 роки 10 місяців 23 днів, шифр та вид пенсії - 101 пенсія за віком (а.с.52).
19.06.2024 року позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком, як призначеної з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передують року звернення за призначення пенсії за віком, тобто 2019-2021 року (а.с.8).
Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 04.07.2024 року №6464-6332/М-02/8-1100/24 повідомлено, що переведення на пенсію за віком за заявою від 18.11.2022 року проведено у відповідності до норм чинного пенсійного законодавства, підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 209-2021 роки для розрахунку пенсії відсутні (а.с.9).
Згідно матеріалів справи, з 01.12.2022 року позивача переведено з пенсії за вислугою років, шифр 202, призначеної за нормами Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 №1788-XII на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частинами першою - другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У даній справі суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі № 510/1286/16-а.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2024 року позивач звернулась до відповідача 1 з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за останні три роки, а саме 2019 - 2021 роки, як особі, яка вперше звернулася за призначенням вказаного виду пенсії.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 04.07.2024 року повідомило позивачку про відмову у здійснення перерахунку пенсії, зазначивши, що підстави для при переведенні з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.
За змістом позовної заяви, предметом розгляду у цій справі є перерахунок пенсії позивача з 01.12.2022 року (дата виплати пенсії згідно ЗУ №1058) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019 - 2021 роки.
Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивачка мала дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Крім того, отримання позивачкою листа відповідача від 04.07.2024 року у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивачка повинена була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивачка почала вчиняти більш ніж через півтора роки після отримання пенсії за грудень 2022 року.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд звертає увагу на те, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Аналогічні висновки щодо строку звернення до суду, висловлено Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2021 року у справі № 560/5412/20 та від 18.05.2023 року у справі № 560/19830/21.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Ухвалою судді від 29.07.2024 року позовна заява з підстав пропуску строку звернення до суду, була залишена без руху. На виконання вказаної заяви представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій наголошено на тому, що про своє порушене право позивач дізналась лише з листа-відмови від 04.07.2024 року. Посилаючись на ч.2 ст.87 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначила про те, що держава, визнаючи свою помилку у нарахуванні пенсії при призначенні, зобов'язана повернути позивачу суму недоотриманої соціальної виплати.
Вказана заява представника позивача не містить жодної обставини, яка б унеможливлювала позивачу своєчасно звернутись до суду. А отримання листа від 04.07.2024 року не змінює процедуру відліку процесуального строку, а лише свідчить про початок зацікавленості позивача у розмірі своєї пенсії. Отже, вказану заяву суд відхиляє.
Позовна заява направлена Укрпоштою 16.07.2024 року (а.с.16), а відтак, у межах шестимісячного строку звернення до суду позовні вимоги про виплату різниці з 16.01.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання забезпечити виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсію за період з 01.12.2022 по 16.01.2024 необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в частині вимог про виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією з 01.12.2022 по 16.01.2024 року.
Копію ухвали суду надіслати сторонам.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК