про відмову у задоволенні заяви
про заміну сторони виконавчого провадження
13 вересня 2024 року справа № 320/6257/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2019 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення ОСОБА_2 основного розміру пенсії з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи з розміру 77% грошового забезпечення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 з 77% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд.40) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), з 01.01.2018, виходячи з 77% суми грошового забезпечення посади, з якої його було звільнено з військової служби, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.
Отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 в адміністративній справі №320/6257/19 набрало законної сили 24.09.2020.
22.10.2020 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №320/6257/19 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд.40) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), з 01.01.2018, виходячи з 77% суми грошового забезпечення посади, з якої його було звільнено з військової служби, з урахуванням виплачених сум, який отриманий представником позивача в приміщенні суду 10.11.2020 згідно власноручної розписки, наявної в матеріалах справи.
28.02.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження від 25.10.2023, направлену на адресу суду засобами поштового зв'язку 26.10.2023, в якій останній просить суд:
- замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні по виконанню рішення у справі №320/6257/129 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, а саме з ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
За результатами автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Кушновій А.О.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 25.10.2023 про заміну сторони виконавчого провадження, дослідивши письмові докази, суд зазначає таке.
Мотивуючи свою заяву, заявник посилається на факт смерті свого батька - ОСОБА_2 , якому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №320/6257/19 присуджено перерахунок та здійснення виплати пенсії з 01.01.2018, виходячи з 77% суми грошового забезпечення посади, з якої його було звільнено з військової служби, з урахуванням виплачених сум, а тому ОСОБА_1 , який успадкував грошові кошти, які не були виплачені його батькові за життя Пенсійним фондом, у тому числі й в сумі 28236,80 грн, призначених померлому згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №320/6257/19, претендує на такі кошти.
З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 , який є позивачем у справі №320/6257/19, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
За життя ОСОБА_2 , відповідач не виконав рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №320/6257/19 в частині виплати заборгованості нарахованих пенсійних виплат на виконання вказаного судового рішення у розмірі 28236,80 грн.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2023, виданого державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Мельничук М.В., зареєстровано в реєстрі за №1-813, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина складається з невиплачених коштів в сумі 28236,80 грн, призначених померлому згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 по справі №320/6257/19, в сумі 48177,54 грн, призначених померлому згідно рішення суду від 29.09.2022 по справі №320/7512/22, які належали померлому згідно листа Управління з питань виплат Відділ з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.06.2023 №1000-0505-8/96396.
Процесуальне правонаступництво визначено статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Так, відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У заяві від 25.10.2023 заявник стверджує, що оскільки він є сином померлого, успадкував грошові кошти, які не були виплачені його батькові за життя Пенсійним фондом, у тому числі й в сумі 28236,80 грн, призначених померлому згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №320/6257/19, має право на виплату такої суми заборгованості.
Відповідно до частин першої-третьої статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Суд звертає увагу на те, що Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Сфера дії Закону України № 1058-IV визначена статтею 5.
Так, згідно з частиною першою та другою статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Натомість, в рішенні від 27.02.2020 у справі №320/6257/19 Київський окружний адміністративний суд встановив, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Таким чином, ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років, виплата якої регламентована Законом № 2262-XII, а не Законом № 1058-IV.
Так, Закон № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Виплата пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера регламентована статтею 61 Закону № 2262-XII.
Частинами 1-3 статті 61 Закону № 2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, статтею 61 Закону № 2262-XII визначено спеціальний механізм виплати пенсії в разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію за вислугу років згідно цього Закону.
Вказана норма закону є спеціальною щодо інших норм законодавства України (наприклад, статті 52 Закону № 1058-IV тощо), і виключно вказаною нормою регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв'язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім'ї.
З огляду на доводи заяви ОСОБА_1 від 25.10.2023 про те, що він є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 , суд звертає увагу на те, що важливим елементом диспозиції норми статті 61 Закону № 2262-XII є те, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1) заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується із положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Таким чином, вимоги зобов'язального характеру, заявлені ОСОБА_1 у цій справі № 320/6257/19, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна позивача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав ОСОБА_1 .
За вказаних обставин та правового регулювання спірних відносин, ОСОБА_1 у визначеному статтею 61 Закону № 2262-ХІІ порядку має право звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про виплату йому сум пенсії померлого ОСОБА_2 , які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Водночас, відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 таких сум може бути підставою для звернення останнього до суду із позовом за захистом своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №520/926/21, від 16.05.2023 у справі № 420/288/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 08.02.2024 у справі № 420/5064/22, від 13.02.2024 у справі № 240/17105/21, від 15.02.2024 у справі №420/25417/21, від 11.04.2024 у справі № 280/737/19, від 10.07.2024 у справі № 420/10899/21 та інших.
Як вже було зазначено судом вище, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Отже, за умови відсутності в спірному випадку відносин спадкування щодо неотриманих сум пенсії померлого ОСОБА_2 , немає й підстав для заміни сторони у справі № 320/6257/19 відповідно до статті 52 КАС України в порядку правонаступництва.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.10.2023 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №320/6257/19.
Керуючись статтями 52, 241, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.10.2023 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №320/6257/19.
2. Копію ухвали надіслати всім учасникам, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.