Справа № 132/2950/24
Ухвала
Ім'ям України
"13" вересня 2024 р. м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 за участі :
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12024020220000339 від 12.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та погоджене прокурором Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого-,
13 вересня 2024 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся слідчий СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області, капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням прокурора Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
У клопотанні слідчий вказує, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстр досудових розслідувань №12024020220000339 від 12 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимий 26.12.2007 року вироком Корабельного районного суду м. Миколаїв за ч.1 ст.115, ч.1 ст. 71 КК України до 12 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 16.04.2019, крім того обвинувальний акт відносно якого за ч. 4 ст. 185 КК України направлено 29.11.2023 року до Козятинського районного суду Вінницької області, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний корисливий злочин.
Так, ОСОБА_5 12.09.2024 близько 07:00 год., перебуваючи за тимчасовим місцем проживання, а саме по АДРЕСА_1 , де він проживав безоплатно в ОСОБА_7 , зайшов у кімнату до останньої, та в цей момент у нього виник раптовий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_5 , будучи обізнаний у тому, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та відповідно Указу Президента України від 23 липня 2024 року № 58/2023, затвердженого Законом України від 07 серпня 2024 року № 3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, та шкоди здоров'ю ОСОБА_7 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підійшов до ОСОБА_7 , яка сиділа на своєму ліжку, та з метою подавлення її супротиву сказав, щоб вона «заткнулась», та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілої, наніс ОСОБА_7 два удари кулаком в область голови, внаслідок чого ОСОБА_7 похилилася на спину. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 схопив ОСОБА_7 руками за шию, чим спричинив тілесні ушкодження. Відповідно висновку СМЕ № 171 від 13.09.2024 у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у виді підшкірного крововиливу обличчя та синця шиї, які належать до легких тілесних ушкоджень.
В подальшому, ОСОБА_5 , відпустивши потерпілу, відкрито заволодів її грошовими коштами, однією купюрою номіналом 1000 гривень, однією купюрою номіналом 500 гривень та двома, купюрами номіналом 20 гривень, які знаходились в жилетці коричневого кольору, що лежала на ліжку біля потерпілої, а також купюрою номіналом 100 гривень, яку забрав із стиснутої долоні потерпілої, та мобільним телефоном марки «Самсунг» моделі А02, який лежав на ліжку біля ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_5 зібрав свої речі та покинув будинок потерпілої.
Відкрито заволодівши викраденим майном, ОСОБА_5 розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 3600 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому викрадення чужого майна (грабежу), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
На момент повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України органом досудового розслідування зібрано вагомі докази, що підтверджують причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зокрема, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події (будинок ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 ), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ,протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_7 , Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 , постановою про визнання речових доказів, висновком експерта №171 від 13.09.2024 року.
На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
На дату розгляду вказаного клопотання у суді ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявні ризики, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним особі підозрюваного та суспільній небезпечності вчиненого кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тим самим усвідомлюючи відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає до десяти років позбавленні волі, будучи на волі чи виконуючи обов'язки більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, наразі, наявні ризики визначені ч. 1 п.п.1, 3, 4, 5
ст. 177 КПК України.
Так, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому злочині (у виді позбавлення волі на строк до 10 років), у зв'язку із чим ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування чи покинути територію України через неконтрольовану частину кордону із метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Тому, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду є достатньо високим.
Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу, свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни показів, оскільки йому вручені копії матеріалів кримінального провадження та відомі не лише анкетні дані потерпілої та свідків, але й їх фактичне місце проживання (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що може позбавити орган досудового розслідування можливості зібрати та надати суду належні, допустимі та беззаперечні докази вини підозрюваного.
З огляду те, що підозрюваний не працює та не має законних джерел до існування (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), є ризик того, що ОСОБА_5 вчинить інше кримінальне правопорушення.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції Європейського суду з прав людини, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених процесуальних обов'язків, враховуючи також висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, не має постійного місця проживання, на дату обрання запобіжного заходу інших соціально стримуючих факторів не має, тому є підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України
Тому, враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи відповідальність за вчинений злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому є підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Саме застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повністю відповідає охороні прав та інтересів суспільства, а інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать процесуальні рішення на стадії досудового слідства та не зможуть запобігти доведеним ризикам, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу є необгрунтованим.
Обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які би перешкоджали застосуванню щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.
Тому звернулась до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 мотивуючи доцільність задоволення клопотання органу досудового розслідування зазначила, що ОСОБА_5 раніше судимий, постійного місця роботи та проживання немає, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати відносно ОСОБА_5 міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні, проти задоволення клопотання заперечував, підтримав позицію свого захисника про застосування відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
В клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого злочину, а також обґрунтовано необхідність обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, те що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий, не має постійного місця проживання, на дату обрання запобіжного заходу інших соціально стримуючих факторів не має, тому є підстави вважати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду речей, а саме : протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події (будинок ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 ), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ,протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_7 , Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 , постановою про визнання речових доказів, висновком експерта №171 від 13.09.2024 року.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 уже відбував покарання в місцях позбавлення волі та йому відомі обмеження, встановлені у відповідних установах відбування покарань, скоїв злочин в умовах воєнного стану, беручи до уваги покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому злочині (у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років), а також те, що наразі в Україні введено воєнний стан, може переховуватися від органу досудового розслідування та в зв'язку із воєнним станом вживати заходів щодо неконтрольованого перетину кордону України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Тому, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та для запобігання ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням досліджених обставин, суми завданої матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням, майнового стану підозрюваного, суд вважає достатнім розмір застави для ОСОБА_5 визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Керуючись ст. ст. 32, 131, 132, 176 - 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з 13.09.2024 року по 11.11.2024 року включно.
Підозрюваний ОСОБА_5 має право в будь-який момент внести заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 листопада 2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)".
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді діє до 11 листопада 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Вінниця.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
В заявленому клопотанні підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_12 про обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1