Справа № 133/3710/21
Ухвала
про закриття кримінального провадження
"11" вересня 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
Прокурора Калинівського відділу
Хмільницької окружної прокуратури
Вінницької області ОСОБА_3 ,
Обвинуваченого ОСОБА_4 ,
Захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
Потерпілої ОСОБА_6 ,
Представника потерпілої -адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12021020230000297 від 24 серпня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краснодон Луганської області, українця, громадянина України, освіта вища, який перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
24.08.2021 близько 01:45 год. водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Тоуоіа Саmгу», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Довженка в м. Козятин Хмільницького району Вінницької області, в напрямку вул. Катукова, в порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п. 12.2. відповідно до якого «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»; п. 12.3. відповідно до якого «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» та п. 12.4. відповідно до якого «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.», внаслідок необережності, яка полягала у злочинній самовпевненості, а саме передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховував на їх відвернення, не врахував дорожніх умов, які склалися на той момент, не обрав безпечної швидкості руху, перевищив дозволену швидкість руху, не переконався у безпечності маневру, та здійснюючи маневр об'їзду автомобіля марки «Volkswagen Passat В4», д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований з увімкненою аварійною світловою сигналізацією та габаритними ліхтарями біля правого узбіччя проїзної частини дороги, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_3 , яка стояла біля лівої передньої частини автомобіля та надавала допомогу водію в підкачуванні колеса. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, з якими її було доставлено та госпіталізовано до КП «Козятинська ЦРЛ».
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 94, у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження: закритий перелом середньої третини стегнової кістки правого стегна зі зміщенням, закритий внутрішньосуглобовий перелом виростків великогомілкової кістки правої гомілки зі зміщенням, закритий перелом таранної кістки правої стопи, рвана рана ділянки правого колінного суглобу, які не являлися небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я (згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).
Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/102-21/13211-ІТ, в заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля марки «Тоуоta Саmгу», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а в разі руху із швидкістю понад 50 км/год. ще і п. 12.4 Правил дорожнього руху України. В ситуації, яка склалася, водій автомобіля марки «Тоуotа Саmгу», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до місця перебування пішохода, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля марки «Тоуotа Саmгу», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а в разі руху автомобіля, марки «Тоуotа Саmгу» із швидкістю понад 50 км/год., ще і п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України в діях водія автомобіля, марки «Тоуotа Саmгу», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, в діянні ОСОБА_4 , яке виразилось в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом та між спричиненими внаслідок ДТП потерпілій ОСОБА_6 тілесними ушкодженнями наявний причинний зв'язок.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та закриття кримінального провадження, оскільки, відповідно до ст. 12 КК України, дане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, яке було вчинене ОСОБА_4 24.08.2021 року, а тому строк, встановлений ст. 49 КК України, притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності закінчився.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України та не заперечувала проти закриття кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник-адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності заперечували, мотивуючи його безпідставністю.
Вислухавши думку учасників процесу, встановивши в судовому засіданні підстави для прийняття рішення, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно до ч.2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно класифікації кримінальних правопорушень, наведеній у ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення (на час скоєння кримінального правопорушення), передбачене ч.1 ст. 286 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.
За частиною 1 статті 49 КК України (на час скоєння кримінального правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Тому строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), становить три роки.
Отже, з моменту скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, яке мало місце 24.08.2021, минуло відповідно більше трьох років, а тому сплинув строк притягнення його до кримінальної відповідальності, передбачений ч.1 п. 3 ст. 49 КК України.
За п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності та вона не ухилялася від слідства або суду і не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
У матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про ухилення обвинуваченим ОСОБА_4 від слідства та суду після вчинення ним даного кримінального правопорушення або про скоєння ним нового кримінального правопорушення, не знятої чи не погашеної судимості в обвинуваченого немає.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність клопотання, з огляду на те, що даних про зупинення або переривання строків давності під час досудового розслідування судом не встановлено, закінчення строків давності, відповідно до вимог ч.1 ст. 49 КК України є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, тому суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає до задоволення.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження. За правилами ч. 8 згаданої статті закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 14 березня 2013 року № 1-кс 13, від 19 березня 2015 року № 5-1кс 15, постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року № 659/234/16-к.
При цьому, обвинуваченому судом роз'яснено наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, які обвинуваченому ОСОБА_4 зрозумілі.
У будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020р. у справі № 598/1781/17 (провадження № 13-47кс20).
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на досудовому слідстві не застосовувався.
Питання щодо процесуальних витрат за проведення: судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/102-21/12907- ТР; судово-авто-технічної експертизи № СЕ-19/102-21/13211- ІТ; судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ- 19/102-21/12703-ФХД; судово-біологічної експертизи № СЕ-19/102-21/12702-БД, які становлять в сумі 6960,19 гривень, слід вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2021 року на тимчасово вилучене майно, згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. ст. 285, 286, 371-372, 392, 395 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ч.1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020230000297 від 24 серпня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, - закрити.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 6960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 19 копійок віднести на рахунок держави.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25.08.2021 року на тимчасово вилучене майно, а саме: на автомобіль марки «Volkswagen Passat B4», номерний знак « НОМЕР_3 »; автомобіль марки Toyota Camry», номерний знак « НОМЕР_1 »; бокове праве дзеркало заднього виду автомобіля; верхню одежу потерпілої ОСОБА_6 ; накладку бокового дзеркала заднього виду автомобіля; рештки джинсової тканини; виріз шкіряного сидіння, - скасувати.
Речові докази по даному кримінальному провадженні:
- автомобіль марки «Volkswagen Passat B4», номерний знак « НОМЕР_3 »; автомобіль марки Toyota Camry», номерний знак « НОМЕР_1 »; бокове праве дзеркало заднього виду автомобіля; верхню одежу потерпілої ОСОБА_6 , частина яких відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 24.08.2021 року, поміщена на арешт-майданчик відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області з подальшим переданням під зберігальну розписку законному володільцю транспортного засобу, а інша частина передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття ухвалою законної сили, повернути (залишити) власнику (законному володільцю);
- накладку бокового дзеркала заднього виду автомобіля; рештки джинсової тканини; виріз шкіряного сидіння, які відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 24.08.2021 року, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, після набуття ухвалою законної сили, знищити.
Ухвала може бути оскаржена через Калинівський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні при цьому - з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ ОСОБА_1