125/864/24
2/125/211/2024
09.09.2024 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі судді Питель О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 125/864/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з даним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис № 9854 від 28.04.2020 про стягнення з позивача на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" заборгованості у розмірі 9008 грн. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 222536 від 12.07.2018 укладеним із ТОВ "Авентус Україна", правонаступником усіх прав і обов'язків якого є ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія". Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.12.2019 по 02.03.2020. Надалі, 25.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 62413744 на підставі виконавчого напису № 9854 від 28.04.2020, де позивач є боржником. Згідно з даними відповіді приватного виконавця за № 14251 від 16.04.2024 на виконання виконавчого напису № 9854 від 28.04.2020, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 62413744 від 25.06.2020 з ОСОБА_1 стягнуто 1262,99 грн. Вважає, що виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому, на думку позивача, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника. Позивач звертає увагу, що він не підписував у будь-який спосіб вказаний вище кредитний договір з ТОВ "Авентус Україна", наданий нотаріусу примірник кредитного договору не був посвідчений нотаріально. Позивач ніколи не визнавав наявність кредитних правовідносин за кредитним договором на підставі якого вчинений виконавчий напис, а тим більше наявність боргу. Наданий нотаріусу примірник кредитного договору не підписаний, містить лише зазначення інформації про сторони. Факт підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам спеціального закону не підтверджений. Позивач ніколи у будь-який спосіб не отримував одноразовий ідентифікатор, і тим більше не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. Оскільки позивач не мав волевиявлення на укладення кредитного договору з ТОВ "Авентус Україна", то цей правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином позивачем не набуті, і правовідносини за ним не виникли. Все зазначене, на думку позивача, є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому стягнута з нього сума 1262,99 грн є безпідставно набутою відповідачем та підлягає поверненню позивачу, що і стало причиною для звернення до суду з цим позовом. Позивачем також надана до позову заява про поновлення строку позовної давності.
Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 29.04.2024 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу було надано п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження. Копію ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатків відповідач отримав 18.05.2024, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
У строк, що визначений в ухвалі суду, та станом на 09.09.2024 відповідач відзив чи заперечення щодо розгляду справи у спрощеному провадженні без повідомлення сторін не подав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про його дату, час та місце. Правом на подання до суду пояснень стосовно спору не скористався.
Ураховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. 28.04.2020 на підставі ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат", пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинив виконавчий напис № 9854, відповідно до якого запропоновано стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" заборгованість за кредитним договором № 222536 від 12.07.2018. Строк платежу за цим кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.12.2019 по 02.03.2020. Сума, яка підлягала стягненню за виконавчим написом: 9008 грн, з яких: 5200 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2808 грн - прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. А також 1000 грн - плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом. Наведене підтверджується даними копії вказаного виконавчого напису.
Згідно з даними копії постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В., 25.06.2020 було відкрито виконавче провадження серії ВП № 62413744 з виконання зазначеного виконавчого напису № 9854 від 28.04.2020 та постановою ВП № 62413744 від 14.03.2024 звернуто стягнення на доходи боржника.
Згідно з даними копії відповіді на адвокатський запит № 14251 від 16.04.2024, приватний виконавець Клименко Р. повідомив, що у межах виконавчого провадження № 62413744 з ОСОБА_1 стягнуто 1689,29 грн, які розподілено таким чином: 1262,99 грн - у рахунок погашення заборгованості перед стягувачем, 126,30 грн - у рахунок погашення основної винагороди приватного виконавця, 300 грн - у рахунок погашення витрат виконавчого провадження.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюють такі норми права.
Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 глави 16 наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
26.11.2014 до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" у частині доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.
У зв'язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису (20.11.2020) постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору. Станом на 20.11.2020 постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріально посвідченого договору.
Кредитний договір № 222536 від 12.07.2018, що став підставою для вчинення виконавчого напису нотаріусом, не був посвідчений нотаріально, таким чином нотаріусу не було надано документів, що підтверджували наявність безспірної заборгованості, що свідчить про недотримання умов вчинення виконавчого напису.
Суд ураховує аналогічні правові висновки, викладені у постановах Верхвного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача безпідставно стягнутих за виконавчим написом коштів суд зазначає таке.
Як було встановлено судом, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В., 25.06.2020 було відкрито виконавче провадження серії ВП № 62413744 з виконання виконавчого напису № 9854 від 28.04.2020 та постановою ВП № 62413744 від 14.03.2024 звернуто стягнення на доходи боржника.
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит № 14251 від 16.04.2024, у межах виконавчого провадження № 62413744 з ОСОБА_1 стягнуто 1689,29 грн, які розподілено таким чином: 1262,99 грн - у рахунок погашення заборгованості перед стягувачем, 126,30 грн - у рахунок погашення основної винагороди приватного виконавця, 300 грн - у рахунок погашення витрат виконавчого провадження.
Разом з тим, суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису № 9854 від 28.04.2020 приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. таким, що не підлягає виконанню. Однак, ураховуючи, що на підставі вказаного виконавчого напису на користь відповідача з позивача стягнуті грошові кошти у розмірі 1262,99 грн, то між сторонами виникли спірні правовідносини, які регулюються нормами статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв'язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.
Такі правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15, від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19.
Отже, оскільки правовою підставою для набуття ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" грошових коштів у спірному розмірі став виконавчий напис нотаріуса, який рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, тому правова підстава для отримання таких коштів відпала, а відтак грошові кошти у розмірі 1262,99 грн слід повернути позивачу відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Частиною 7 статті 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Оскільки клопотань про скасування заходів забезпечення позову учасниками справи не подано, то вжиті ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 24.04.2024 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Калініним С.К. та позивачем ОСОБА_1 09.04.2024 був укладений договір про надання правової допомоги № 24 та відповідно до п. 2 Додатку № 1 від 09.04.2024 до вказаного Договору сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги у розмірі 5000 грн. Крім того, позивачем додано до позовної заяви Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 22.04.2024 та платіжну інструкцію № 572700137 від 15.04.2024, що підтверджує оплату адвокату Геркогрибом О.М. його послуг.
Суд вважає, з огляду на ціну позову та оформлення, як мінімум двох процесуальних документів, поданих до суду (позовної заяви та заяви про забезпечення позову, підготовки до їх написання), а також те, що судом позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А тому, суд стягує з відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" в дохід держави судовий збір за подання ОСОБА_1 до суду позовної заяви, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1211,20 грн, та за подання заяви про забезпечення позову, а саме 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 28.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 9854.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1262,99 грн (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні дев'яносто дев'ять копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на користь ОСОБА_1 5000 грн (п'ять тисяч гривень) судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" в дохід держави судовий збір, що становить 1816,80 грн (одну тисячу вісімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок).
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 24.04.2024 продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ 38750239).
Треті особи:
- Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович (вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31, м. Київ, 02094);
- Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович (вул. Грушевського, 15, під'їзд 5, прим. 6, м. Бровари, 07400).
Суддя