Справа № 354/857/22
Провадження № 22-ц/4808/797/24
Головуючий у 1 інстанції Остап'юк М. В.
Суддя-доповідач Максюта
03 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,
секретаря Гудяк Х.М.
з участю представника особи, яка подала апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" адвоката Рокетської С.В., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних від простроченої суми, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Остап'юк М.В. 30 січня 2024 року в м. Яремче Івано-Франківської області, повний текст якого складено 12 квітня 2024 року,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" подано позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних від простроченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 липня 2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16 КН на суму 20 000 доларів США. Договором передбачено строк повернення кредиту до 03 липня 2009 року.
В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання виконав з порушенням строку виконання.
25 січня 2011 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідачів.
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2011 року по справі № 2-91 (провадження 2-п/354/2/15) позов задоволено.
Однак, наявність вищевказаного рішення суду не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Відтак, сума заборгованості за тілом кредиту станом на 04.02.2011р. становить 12111,19 доларів США та яка у подальшому змінюється по періодах, які зазначені у розрахунку заборгованості та станом на 17.05.2022 становить 11 985, 29 доларів США.
Оскільки з відповідачів стягнено заборгованість за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, вказаної в рішенні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25.05.2011 року (тобто за період з 04.07.2006 року по 21.01.2011 року), то за період після подання позовної заяви від 25.01.2011 року - з 04.02.2011 по 17.05.2022 року відповідач має заборгованість у розмірі 3900,43 доларів США, яка складається з: 3900,43 долари США - 3% річних від простроченої суми.
В забезпечення виконання зобов'язання за Договором №16КН між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачами було укладено договір поруки, згідно з яким поручителем виступає ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного просив стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 3 відсотки річних в розмірі 3900,43 доларів США, що за курсом НБУ складає 114 087,58 грн станом на 17.05.2022 та понесені судові витрати (а.с.1-3, том 1).
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.31-33, том 2).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення. Разом з тим, аналіз ст.625 ЦК України свідчить, що нарахування 3% річних здійснюється від простроченої суми зобов'язання. Судом встановлено, що рішення про стягнення заборгованості з відповідачів на даний час немає, таке рішення скасоване, а позовна заява залишена без розгляду через неявку самого позивача. Враховуючи те, що питання про стягнення заборгованості з відповідачів не було вирішено, сторона відповідачів заперечує позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов про стягнення 3% річних від простроченої суми заборгованості є передчасним.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" подав апеляційну скаргу, у якій посилається на неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального прав.
Вказує, що відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином, а не в силу вже прийнятого рішення суду.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Апелянт звертає увагу на те, що позивачем надано суду належні та допустимі докази по справі на підтвердження позовних вимог. Зокрема, із розрахунку та виписки за контррозрахунками відповідача чітко вбачаються всі операції по використанню кредитних коштів, а також всі операції з часткового погашення заборгованості.
В порушення умов договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку, тому позовні вимоги підлягали до задоволення.
Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.41-45, том 2).
Позиція інших учасників справи
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на апеляційну скаргу. Просять рішення суду залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У судове засідання не з'явилася відповідач ОСОБА_2 , про день місце та час розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції та оголошення на сайті Івано-Франківського апеляційного суду.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у її відсутності.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" адвоката Рокетської С.В., відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Разом з тим, не в повній мірі погоджується із мотивами такої відмови.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 04 липня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16КН (а.с.17-18, 60-зворот - 62, том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 20 000,00 доларів США в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту і сплату відсотків згідно графіків погашення кредиту та відсотків, які оформляються у вигляді Додатків до цього договору і є його невід'ємною частиною, комісії та винагороди, штрафу і пені в обумовлені даним договором строки.
Згідно пункту 1.2 Договору кредит надається на наступні цілі - добудова приміщення котеджу, придбання основних засобів.
Термін повного погашення кредитної лінії - 03 липня 2009 року включно (пункт 1.3 Договору).
В матеріалах справи наявний Додаток №1 до кредитного договору №16КН від 04.07.2006 року - Графік погашення кредиту та відсотків та Додаток №1 - Графік погашення кредиту та відсотків від 14.08.2006 року (а.с.19, 20, 62-зворот - 63, том 1).
Згідно видаткового касового ордера №1 від 14.08.2008 року, ОСОБА_1 Банком видано 15 000,00 доларів США (а.с.21, 64, том 1).
Відповідно до договору поруки №16КН від 04.07.2006 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором №16КН від 04.07.2006 року. Відповідно до пункту 2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (а.с.22, 64-зворот, том 1).
Згідно договору іпотеки від 04.07.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавцем надано в іпотеку земельну ділянку площею 1,2000 га, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯБ №982678, виданого Микуличинською сільською радою Яремчанської міської ради 04.05.2006 року на підставі рішення сесії Микуличинської сільської ради від 14.03.2006 року №167, за кадастровим номером 2611091501110130003, зареєстрованого за №010629800122 (а.с.65-зворот - 69, том 1).
Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком О.В. 02.07.2009 року видано виконавчий напис, згідно змісту якого пропонує звернути стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 1,2000 га, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯБ №982678, виданого Микуличинською сільською радою Яремчанської міської ради 04.05.2006 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна пропонує задовольнити вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 104 078,84 грн (а.с.69-зворот, том 1).
В матеріалах справи міститься виписка по рахунку ОСОБА_1 за період з 04.07.2006 року по 11.11.2022 року, видатковий ордер про видачу кредиту та меморіальні ордери про оплату кредитної заборгованості (а.с.70-зворот - 255, том 1).
Заочним рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2011 року по справі № 2-91 (провадження 2-п/354/2/15) стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № 16КН від 04.07.2006 року в розмірі 194 174 грн 17 коп (а.с.6-8, том 1).
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09 січня 2015 року заяву відповідачки ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено. Зазначене вище заочне рішення Яремчанського міського суду скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с.26, том 2).
За результатами розгляду цієї справи, ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області суду від 27 серпня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 194 174,17 грн залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача (а.с.27, том 2).
Згідно інформації з Єдиного Державного реєстру судових рішень, ухвала Яремчанського міського суду Івано-Франківської області суду від 27 серпня 2015 року у справі №2-91 (провадження №2/354/105/15) в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Із матеріалів справи встановлено, що кредитні кошти відповідачем повернуті, зокрема і після закінчення строку договору, про що свідчать меморіальні ордери та виписка по рахунку позичальника (а.с. 71-255 том 1)
Застосовані норми права
За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно із статтею 554 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналіз положень статті 625 ЦК України свідчить, що нарахування 3% річних здійснюється від простроченої суми зобов'язання.
При цьому законом не вимагається, щоб ця сума преюдиційно була встановлена рішенням суду, оскільки строк зобов'язання за кредитом і його розмір обумовлюються у договорі і саме по собі зобов'язання виникає з умов кредитного договору, а не з рішення суду.
У цій категорії справ розмір кредитної заборгованості має визначатись відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договору.
Після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі статті 625 ЦК України (3% річних), яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналіз положень статті 625 ЦК України свідчить, що нарахування 3% річних здійснюється від простроченої суми зобов'язання.
Як встановлено із матеріалів справи, 04.07.2006 року між ПриватБанком в особі керуючого Надвірнянським відділенням №1 Івано-Франківської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» Ломпаса Ю.М. та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16КН про видачу 20 000,00 доларів США, який підписано сторонами (а.с.17-18, том 1).
Відповідно до пункту 1.1 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки згідно Графіків погашення кредиту та відсотків, які оформляються у вигляді Додатків до цього Договору і є його невід'ємною частиною, комісії та винагороди, штрафу і пені в обумовлені даним договором терміни. Термін повного погашення кредитної лінії - 03 липня 2009 року включно.
До цього договору долучено графіки (в копіях) погашення кредиту, які є невід'ємними частинами кредитного договору №16КН від 04.07.2006 року, із змісту яких встановлено наступне.
Згідно Графіку погашення кредиту та відсотків від 04 липня 2006 року, сума кредиту становить 15 000,00 доларів США (а.с.19, том 1).
Графік погашення кредиту та відсотків від 04 липня 2006 року підписано ОСОБА_1 , однак підпис керуючого Надвірнянським відділенням №1 Івано-Франківської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» Ломпаса Ю.М. відсутній.
Відтак, оскільки сума кредиту, зазначена у кредитному договорі (20 000 доларів США) не співпадає із сумою кредиту, що зазначена у Графіку погашення кредиту (15 000 доларів США), в якому відсутній підпис представника Банку, а також відповідно до видаткового касового ордера ОСОБА_1 видано 15 000 доларів США, дані докази не беруться судом до уваги, як недопустимі.
Графік погашення кредиту та відсотків, датований 14.08.2008 року (а.с.20, том 1), відповідно до якого сума кредиту становить 15 000,00 доларів США, підписаний керуючим Яремчанським відділенням №1 Гнатюком В.М., який також не може братися судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутня інформація про повноваження цього представника банку і додатковий договір про зміну строків кредитування, а визначення черговості платежів у графіку від 04 липня 2006 року накладається на черговість платежів у графіку від 12 серпня 2008 року у період з 10.09.2008 року по 03.07.2009 року, хоча розмір щомісячного зобов'язання у цих графіках за вказаний період не співпадає.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 заперечує справжність свого підпису у графіку від 14.08.2008 року, представником Банку на вимогу суду не надано оригіналів документів кредитної справи по кредитному договору №16КН від 04.07.2006 року, тому даний доказ є недопустимим.
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 виконував зобов'язання за кредитним договором №16КН від 04.07.2006 року.
Разом з тим, розрахунок заборгованості для позичальника ОСОБА_1 визначений за Кредитним договором, укладеним 04.07.2006 року, а не за Графіками погашення кредиту та відсотків від 04.07.2006 року та від 14.08.2008 року. Згідно даного розрахунку банком для позичальника нараховані 3 відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання, виходячи із суми коштів за Договором у розмірі 20 000 доларів США, в той час, коли видача кредиту у зазначеному розмірі не доведена належними та допустимими доказами та не співпадає із сумою, зазначеною у видатковому касовому ордері.
Враховуючи наведені обставини та те, що Графіки погашення кредиту та відсотків є недопустимими доказами, розмір заборгованості, а також момент прострочення виконання зобов'язання не доведено позивачем, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідачів 3% річних від простроченої суми заборгованості за кредитним договором не доведені, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які б були безумовною підставою скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною четвертою зазначеної статті зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на те, що суд першої інстанції постановив правильне по суті рішення про відмову у задоволенні позову, проте помилився у мотивах такої відмови, рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак у випадках передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
В.Д. Фединяк
Повний текст постанови складено 12 вересня 2024 року.