Провадження № 11-кп/803/2853/24 Справа № 204/6950/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 вересня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ДФ “Спеціальний заклад
з надання психіатричної допомоги» ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
особи, щодо якої подано заяву про
зміну застосування примусових
заходів медичного характеру ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
якою відмовлено у задоволенні заяви представника Дніпровської філії “Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ “Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_9 ,
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.372 КПК України у своєму рішенні не зазначив, положеннями яких законодавчих нормативно-правових актів він керувався при неприйнятті до уваги висновку комісії лікарів-психіатрів № 724 від 10.07.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_9 на теперішній час небезпеки для себе та оточуючих не становить, продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні зі звичайним наглядом не потребує, також суд в ухвалі не зазначив мотивів неврахування цього висновку.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника Дніпровської філії “Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ “Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_9 .
Відповідно до ухвали суду, яка оскаржується, суд дійшов висновку, що психічний стан здоров'я ОСОБА_9 хоча і покращився та є стабільним, але таке покращення не є тривалим і не може свідчити про можливість проведення реабілітаційних заходів в умовах надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, особу, щодо якої подано заяву про зміну примусових заходів медичного характеру, його захисника та представника ДФ “Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги», які підтримали доводи апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 404 КПК України, ухвала суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.
Відповідно до ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 3 червня 2005 року № 7 за змістом ст. 95 КК України, ст. 19 Закону «Про психіатричну допомогу» зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом'якшенні у зв'язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі.
З наведеного вбачається, що для зміни виду примусового заходу медичного характеру на м'якіший необхідне таке покращення психічного стану особи, при якому вона не становитиме очевидної небезпеки для себе або інших осіб.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про зміну застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_9 , вказаних вимог закону не дотримався.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 22.08.2023 року до ОСОБА_9 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, які ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.05.2024 року продовжувались.
10.07.2024 року складено висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 724, за яким комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку про доцільність зміни ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В результаті проведеного обстеження лікарями встановлено, що психічний стан ОСОБА_9 стабільний, відсутні розлади емоцій та поведінки, афективних порушень не відмічалось. Наявний психічний розлад в силу власного когнітивного дефіциту формально усвідомив. Мислення у зв'язку з шизофренічним дефектом непослідовне, паралогічне, з зісковзуванням. Маячні ідеї не висловлює. Має позитивні соціальні та терапевтичні настанови. Суїцидальних думок чи намірів не має. Таким чином, комісія вважає, що на теперішній час пацієнт небезпеки для себе та оточуючих не становить, продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні зі звичайним наглядом не потребує. Ризик насильства у майбутньому низький, ризик серйозної фізичної шкоди - низький, ризик неминучого насильства - низький. Таким чином, у теперішній час антисоціальних тенденцій в поведінці і висловлюваннях пацієнта не спостерігається, застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом не потребує.
Згідно із ч. 2 ст. 514 КПК України зміна або припинення примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Враховуючи анамнез хвороби ОСОБА_9 , та те, що на цей час особливої суспільної небезпеки він не представляє, продовження примусового медичного лікування у психіатричному закладі із звичайним наглядом не потребує, тому колегія суддів дійшла висновку, що для подальшого застосування примусових заходів медичного характеру і проведення комплексу реабілітаційних заходів до ОСОБА_9 може бути застосовано надання надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Колегія суддів вважає, що, за наведених вище обставин, ухвала суду щодо ОСОБА_9 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали судом апеляційної інстанції відповідно до ч.2 ст.404 КПК України, що не погіршує становище особи, щодо якої подано заяву про зміну примусових заходів медичного характеру, через допущенні судом порушення, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 95 КК України, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року - задовольнити частково.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року щодо ОСОБА_9 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву представника Дніпровської філії “Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ “Інститут судової психіатрії МОЗ України», та змінити примусові заходи медичного характеру щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом на примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4