Справа № 643/9844/23
Провадження № 1-кп/643/221/24
09.09.2024
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222040000040 від 10.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
В провадженні суду перебуває вищезазначена справа.
Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні надала клопотання про повернення обвинувального акту. В обґрунтування клопотання зазначила про те, що обвинувальний акт за зазначеним кримінальним провадженням складений 22.09.2024 слідчим СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 та підписаний останнім. Цього ж дня обвинувальний акт підписано та затверджено процесуальним керівником у кримінальному провадження першим заступником керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 . Обвинувальний акт відносно неї не відповідає вимогам ст. 291 КПК України у зв'язку з тим, що він підписаний та затверджений керівником прокуратури, а саме першим заступником керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 , яка не має повноважень на підписання вказаного обвинувального акту відповідно до КПК України.
Норми діючого КПК України закріплює, що у кримінальному провадженні прокурор може здійснювати різні процесуальні функції та мати при цьому різні, іноді непоєднувані між собою в одній особі, процесуальні повноваження. Так, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень. П. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України керівник органу прокуратури не віднесений до сторони обвинувачення, на відміну від керівника органу досудового розслідування та керівника органу дізнання, а прокурор віднесений. У КПК України немає окремої норми щодо керівника органу прокуратури, якою визначений його процесуальний статус та обсяг повноважень у кримінальному провадженні, на відміну від керівника органу досудового розслідування (ст.39 КПК України) та керівника органу дізнання (ст. 39-1 КПК України). Жодна норма КПК України не закріплює наявності у керівника органу прокуратури або прокурора вищого рівня повноважень здійснювати нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва, користуючись при цьому повноваженнями прокурора. Законом України «Про прокуратуру» повноваження керівників органів прокуратури обмежено призначенням групи прокурорів у кримінальному провадження та визначенням старшого такої групи. Таким чином, керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня, не можуть входити до групи прокурорів та одночасно здійснювати свої повноваження та повноваження з нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, оскільки таке поєднання процесуальних повноважень не передбачено чинними нормами КПК України, Законом України «Про прокуратуру», підзаконними нормативно-правовими актами, тобто суперечить їх вимогам.
Захисник ОСОБА_5 клопотання обвинуваченої підтримав.
Захисник ОСОБА_4 клопотання обвинуваченої підтримав.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченої, зазначила, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, КПК не містить заборони бути процесуальним керівником у кримінальному провадженні заступникам керівника місцевої прокуратури.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
22.09.2023 в провадження Московського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України. Обвинувальний акт підписаний та затверджений процесуальним керівником у кримінальному провадженні першим заступником керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_8 22.09.2023.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення зокрема про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Ч. 3 ст. 291 КПК України встановлює, що обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Обвинувачена зазначає, що обвинувальний акт щодо неї не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він підписаний та затверджений керівником прокуратури, а саме першим заступником керівника Салтівської прокуратури міста Харкова Ксенією Мирошник, яка не має повноважень на підписання вказаного обвинувального акту відповідно до КПК України.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», якою сформульовано і закріплено, які посадові особи мають статус прокурора в Україні, такий статус мають абсолютно всі прокурори в системі органів прокуратури від Генерального прокурора до прокурора окружної прокуратури, у тому числі - перший заступник керівника окружної прокуратури.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Тобто прокурором у кримінальному провадженні може бути лише особа, яка має статус прокурора вне залежності від зайняття ним керівної посади.
П. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України «Про прокуратуру» перебування прокурора на адміністративній посаді у прокуратурі не звільняє його від здійснення повноважень прокурора відповідної прокуратури, передбачених цим Законом.
Отже, у даному кримінальному кримінальному провадженні перший заступник керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 виконує функції прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, та не виконує функцію прокурора вищого рівня (керівника прокуратури).
Таким чином, обвинувальний акт підписаний прокурором, який його затвердив, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
За таких обставин, підстав для повернення обвинувального акту прокурору, як такого що не відповідає вимогам КПК України, судом не встановлено, тому клопотання обвинуваченої про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 284,314-316 КПК України , -
У задоволенні клопотання обвинуваченої про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 13 вересня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1