13.09.2024
Справа № 642/5461/24
Провадження № 1-кс/642/3009/24
13 вересня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідування за № 62024170020007126 від 09.09.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,
12.09.2024 до Ленінського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідування за № 62024170020007126 від 09.09.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, в якому слідчий прокурор просить накласти арешт на майно, яке було вилучено 08.09.2024 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на автомобіль KIA SORENTO, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до матеріалів клопотання слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024170020007126 від 09.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.09.2024 військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 НГУ старший водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вул. Генерала Удовиченка, 9 в м. Харкові на автомобілі КIA SORENTO, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить військовій частині НОМЕР_3 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Попередній діагноз: перелом правої гомілки.
08.09.2024 у період часу з 15 год. 30 хв. до 16 год. 35 хв. старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 проведено огляд місця дорожньо-транспортної події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено автомобіль КIA SORENTO, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Власником автомобіля КІА SORENTO, державний номерний знак НОМЕР_4 , відповідно до технічного талону транспортного засобу серії № НОМЕР_5 , є військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Постановою слідчого у кримінальному провадженні № 62024170020007126 від 09.09.2024 вилучений в ході огляду місця ДТП транспортний засіб визнано речовим доказом. Зазначений об'єкт зберіг на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність накладення арешту на вилучене майно необхідністю запобігання його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та його збереження у первісному вигляді.
Прокурор вважає, що наявні підстави для накладення арешту на вилучений 08.09.2024 під час огляду місця ДТП автомобіль KIA SORENTO, державний номерний знак НОМЕР_6 , оскільки він зберіг на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, у розслідуваному кримінальному провадженні планується призначення низки судових експертиз, для проведення яких необхідно забезпечити збереження вказаного транспортного засобу у його первісному вигляді, а також він має значення, як речовий доказ та відповідає критеріям, що визначені у ст. 98 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.
Власник майна, щодо якого розглядається клопотання про арешт майна у судове засідання не з'явився, повідомлений про місце, дату та час розгляду клопотання належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в провадженні слідчих Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження № 62024170020007126 від 09.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, проведеного 08.09.2024 у період часу з 15 год. 30 хв. по 16 год. 35 хв. було проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: АДРЕСА_1 , по закінчення огляду було вилучено транспортний засіб, а саме: автомобіль KIA SORENTО, державний номерний знак НОМЕР_6 , направлено на майданчик тимчасового утримання.
Власником вилученого майна відповідно до копії технічного талону транспортного засобу є військова частина НОМЕР_7 .
Постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 09.09.2024 вказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62024170020007126 від 09.09.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Клопотання про арешт вилученого майна прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону направлено на адресу Ленінського районного суду м. Харкова засобами поштового зв'язку 09.09.2024. Поштове відправлення надійшло до суду 12.09.2024.
Враховуючи викладене, прокурором дотримано строки звернення до слідчого судді із клопотанням.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч. 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оскільки прокурором надано достатньо доказів, що вилучене майно може мати доказове значення для даного кримінального провадження і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, встановленню всіх обставин злочину, а також те, що у розслідуваному кримінальному провадженні планується призначення низки судових експертиз, для проведення яких необхідно забезпечити збереження вказаного транспортного засобу у його первісному вигляді, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 131, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 08.09.2024 в ході огляду місця дорожньо-транспортної події за адресою: м. Харків, вул. Генерала Удовиченка поблизу буд. 9 у м. Харкові, а саме наавтомобіль KIA SORENTО, державний номерний знак НОМЕР_6 , який належить військовій частині НОМЕР_2 Східного ОТО, шляхом заборони його користування, розпорядження, відчуження та здійснення ремонтних робіт до скасування арешту майна у встановленому законом порядку.
Місцем зберігання автомобіля KIA SORENTО, державний номерний знак НОМЕР_6 , визначити майданчик для тимчасового зберігання транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Харківській області, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107.
Виконання ухвали суду доручити слідчому Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_7 .
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, власнику майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а власником майна - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_8