13.09.2024
Справа №2-1399/07
Провадження № 4-с/642/13/24
13 вересня 2024 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Грінчук О.П., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Равницька Лариса Степанівна, на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження,
До суду надійшла вказана скарга, в якій скаржник просила суд скасувати постанову від 27.12.2013 про закінчення виконавчого провадження №11460481, винесену державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ Журавльовим Д.І. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1399/07, виданого 31.08.2007.
В обгрунтування скарги зазначено, що Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2007 року по справі № 2-1399/07 ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини починаючи з 02 березня 2007 року.
Виконавчий лист виданий Ленінським районним судом м.Харкова про стягнення аліментів по справі №2-1399/07 був пред'явлений до виконання.
В 2023-2024 році скаржник стала цікавитись цим виконавчим провадженням і було встановлено, що 27.12.2013 державним виконавцем Журавльовим Д.І. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП 11460481), копію якого вона отримала після неодноразових звернень до виконавчої служби.
Також зазначила, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова, справа №2о-10 від 11.01.2010 р. ОСОБА_2 була визнана померлою, Новобаварським відділом ДРАГС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харкова) зроблено актовий запис про смерть №02 від 29.111.2011.
З початку повномасштабного вторгнення армії росії в Україну, вона разом з онуком заради безпеки стали тимчасово проживати у Львові, де були зареєстровані як біженці.
Перебуваючи у Львові, вона від сусідів телефоном дізналась, що на її адресу і на адресу онука по АДРЕСА_1 , поступають виклики із Ленінського районного суду м.Харкова. Так їм стало відомо, що до ОСОБА_4 від імені ОСОБА_5 пред'явлено позов щодо права власності на частку квартири - справа № 642/1724/23.
Таким чином, їм стало відомо, що матір ОСОБА_6 - ОСОБА_7 жива. Із матеріалів справи вони дізналися, що на підставі рішення Ленінського районного суду м.Харков від 18.10.2021, справа № 642/5506/21 та додаткового рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 29 листопада 2022 року було скасовано рішення Ленінського районного суду м.Харков по справі №2о-10 від 11.01.2010 про визнання померлою, та анульовано актовий запис № 02 від 29.11.2011 року складений Новобаварським відділом ДАЦС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - про смерть Олійник Інни, яка вийшла заміж та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
Тому, як вказує скаржник, рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 31 серпня 2007 року про стягнення аліментів з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 на утримання ОСОБА_11 залишилось невиконаним, а постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження ВП №11460481 від 27.12.2013 підлягає скасуванню і рішення суду про стягнення аліментів повинно бути виконано.
Також скаржник просила поновити строк на звернення до суду зі скаргою, вказуючи, що у зв'язку з війною вона проживала у Львові, постанову державного виконавця від 27.12.2013 з супровідним листом вона фактично отримала від сусідів, коли повернулась до Харкова. Вона є людиною похилого віку, має проблеми зі здоров'ям, тому видала довіреність адвокату Равницькій Л.С. на вирішення цього питання.
Вивчивши скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За змістом статті 449 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права та свободи.
Частиною 2 статті 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. (постанова Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у Справі № 466/948/19, копію якої долучено до матеріалів даної справи)
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на подання скарги, суд зазначає наступне.
Спірна постанова про закінчення виконавчого провадження №11460481 винесена державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ Журавльовим Д.І. 27.12.2013. Із постанови вбачається, що вона винесена на підставі заяви стягувача про завершення виконавчого провадження.
Листами Холодногірсько-Новобаварського ВДВС ХМУЮ СМУ Міністерства юстиції від 22.12.2023 та повторно 08.01.2024 ОСОБА_12 повідомлено про закінчення виконавчого провадження №11460481 на підставі постанови державного виконавця від 27.12.2013. При цьому, із вказаних листів вбачається, що ОСОБА_13 звернулась до відділу виконавчої служби 24.11.2023 із заявою саме про відновлення виконавчого провадження, що свідчить про те, що на момент подання такої заяви (24.11.2023) їй вже було відомо про його закінчення.
Крім того, з листа ВДВС від 13.07.2023, адресованого ОСОБА_14 як представнику ОСОБА_10 , вбачається, що ОСОБА_14 звернулась до відділу із заявою від 29.06.2023 про відновлення виконавчого провадження з метою виконання виконавчого документу №2-1399, виданого на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31.08.2007. Відтак, ОСОБА_14 , яку уповноважила ОСОБА_13 , станом на подання заяви 29.06.2023 до ВДВС вже була обізнана про його закінчення, оскільки в поданій заяві просила саме про відновлення виконавчого провадження.
Також суд враховує, що скаржнику стало відомо про те, що ОСОБА_15 жива, у зв'язку з розглядом судом позовної заяви №642/1724/23, яка надійшла до Ленінського районного суду м. Харкова 10.04.2023, внаслідок чого скаржник вирішила про необхідність виконання боржником рішення суду про стягнення аліментів, для чого, відповідно, і зверталась в червні та в листопаді 2023 року до ВДВС із заявами про відновлення виконавчого провадження.
Заявляючи в прохальній частині вимоги про поновлення процесуального строку на подання скарги, скаржником та її представником не обгрунтовано поважність пропуску такого строку, враховуючи, що про існування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження скаржнику та її представнику було відомо як мінімум з 29.06.2023, тобто більше року тому, коли вони почали звертатись до виконавця із заявами про поновлення закінченого виконавчого провадження.
При цьому, варто також зазначити, що до скарги не додано документів на підтвердження зазначених в заяві обставин - проживання скаржника в м. Львові як ВПО, крім того, в даній скарзі скаржник також вказує адресу свого проживання саме в м. Харкові.
Також судом враховується, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена державним виконавцем на підставі заяви стягувача.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_12 процесуального строку на звернення до суду зі скаргою в порядку ст.449 ЦПК України, а тому, керуючись ч. 2 статті 126 ЦПК України, скаргу необхідно залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Керуючись ст.ст. 126, 258-261, 352-354, 447, 449 ЦПК України, суддя -
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Равницька Лариса Степанівна, на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження - залишити без розгляду та повернути заявнику.
Ухвала підлягає оскарженню до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складення.
Суддя