Справа №639/5224/23
Провадження №2/639/224/24
10 вересня 2024 року
Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1195699498 від 28.10.2021 року у розмірі 157 733,67 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.10.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було підписано Кредитний договір №1195699498. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту № 5699498, який є невід'ємною частиною цього Договору. Згідно з п. 2.1. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР». Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору цей Договір, паспорт кредиту № 5599498 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір. Відповідно до умов Паспорту кредиту № 5599498 та Кредитного договору №1195699498 від 28 жовтня 2021 року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 110933,75 гривень; строк користування - 60 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,49 % від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 4 Паспорта кредиту). Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги. Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних Позичальником умов кредитування. Відповідно до п. 5.1. Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» позичальник зобов'язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти. У разі прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за Кредитним договором, Позичальник сплачує штраф в розмірі 1 % від суми наданого кредиту за кожний факт виникнення прострочи відповідно до графіку платежів (п. 7 Паспорта кредиту). Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі п.4., отже Кредитодавець, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
17.12.2021 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021. Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 р., позивач є Новим кредитором боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №1195699498 від 28.10.2021 р. з усіма наступними додатками та змінами.
Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов'язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, випискою та Розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви. Дана інформація є добре відомою боржнику.
Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни. Як наслідок, станом на 14.08.2023 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором № 1195699498 від 28 жовтня 2021 року, становить 157 733 грн. 67 коп., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 108 228 грн. 03 коп.; заборгованість по простроченим процентам (в т. ч. прострочена) - 3 грн. 99 коп.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 49 501 грн. 65 коп., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.
Таким чином, позичальником було грубо порушено умови Кредитного договору №1195699498 від 28.10.2021 року, а також норми чинного законодавства.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.09.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.
31 жовтня 2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення (заперечення), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що договір укладено строком на 60 місяців. Певний час належним чином виконував умови кредитного договору, проте після введення воєнного стану пов'язаного із повномасштабним вторгненням РФ в Україну, фінансова стабільність суттєво погіршилась, прибутки впали до критичного мінімуму. З цих обставин відповідач неодноразово повідомляв позивача і пропонував переглянути умови кредитного договору на час воєнного стану, а саме відстрочити сплату боргу.
Відповідачу відомо про те, що зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дій воєнного стану від 15.03.2022 року за № 2120-ІХ, Постанови Національного банку України за №23 від 25.02.2022 року «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп, якою затвердив Правила роботи банків у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, згідно з цими змінами:
1. Позичальники не несуть відповідальність під час воєнного стану та у впродовж 30 днів після його скасування за прострочення кредитних зобов'язань, таке прострочення впливає на кредитну історію позичальника.
2. Неустойка (штраф, пеня), інші платежі, які під час дії воєнного стану позичальникам не нараховується, а ті, що нараховані з 24.02.2022 року повинні бути списані.
3. Діє заборона на збільшення відсоткову ставку за користування кредитом у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором.
4. Позивач не має права самостійно збільшувати, а зобов'язаний зменшувати проценту ставку відповідно до умов, в порядку, установлених кредитним договором.
Таким чином, із викладеного вище, видно, що законодавець на час дії воєнного стану запровадив фактично скасування санкцій за невиконання основного зобов'язання, а не скасування виконання зобов'язань за кредитним договором, як таких.
Важливим є те, що за весь час дії кредитного договору №1195699498 від 28 жовтня 2021 року, відповідач здійснював посильні платежі, які не відповідають розміру коштів, передбачених його умовами, а свідчить про намагання зменшити заборгованість як утворилась. З цих підстав, відповідач не погоджується з позовними вимогами у повному обсязі і просить суд першої інстанції відмовити у його задоволенні повністю.
Відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що грубо порушують права та законні інтереси відповідача, мають спробу поставити відповідача у стан банкрутства. Відповідач вважає позовні вимоги передчасними тому, що позивач має всі можливості на зміну мов договору, надати кредитні канікули з урахуванням фактичного фінансового становища і можливостей відповідача, які склалися після воєнного вторгнення РФ до України. Дійсно, Указом Президента України №64/2022 в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року. Війна негативно вплинула на умови і можливості виконання зобов'язань за кредитним договором. Для відповідача настав час коли змінилося власне життя і життя родини, відповідач є пенсіонером, людиною похилого віку, тому, на переконливу думку відповідача настав час для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання обов'язків.
Статтею 617 ЦК України передбачена можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок непереборної сили (форс-мажору). Військова агресія РФ - це факт який унеможливлює виконання зобов'язань передбачених умовами даного кредитного договору.
25 червня 2024 року від представника відповідача адвоката Король В.Р. надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, яка в подальшому була відкликана.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 , надав пояснення антологічні викладеним в запереченні, зазначивши, що він не відмовляється від виконання зобов'язання, але бажає змінити умови договору кредиту, у зв'язку з чим неодноразово звертався до позивача, яким були проігноровані його звернення.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.10.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було підписано Кредитний договір №1195699498(а.с. 7 -9).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР».
Відповідно до умов Кредитного договору № 1195699498 від 28 жовтня 2021 року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 110933,75 гривень; строк користування - 60 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,49 % від суми кредиту. Договором визначено графік погашення кредиту визначеного в п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах виконання зобовязанння щомісячними платежами в розмірі 2762.26 грн. у відповідні дати. Таким чином, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання. (а.с. 10-11).
Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 4 Паспорта кредиту).
Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги.
Крім того, позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних Позичальником умов кредитування.
Обставини щодо укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів не оспорювалось відповідачем.
Кредит відповідачем ОСОБА_1 було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі п.4., отже Кредитодавець, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі (а.с.43-44).
17.12.2021 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 (а.с. 19 - 31).
Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 р., позивач є Новим кредитором боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №1195699498 від 28.10.2021 р. з усіма наступними додатками та змінами.Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов'язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору Факторингу, Випискою та Розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви. Дана інформація є добре відомою(а.с. 32-42).
Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни протягом 30 днів з дня отримання але не пізніше 45 днів з дня направлення вимоги, яка надіслана 28.04.2023 (а.с. 168, 169-171).
Станом на 14.08.2023 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1195699498 від 28.10.2021 року, становить 157 733,67 грн. в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 108 228 грн. 03 коп.; заборгованість по простроченим процентам (в т. ч. прострочена) - 3 грн. 99 коп.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 49 501 грн. 65 коп., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками (а.с. 60, 61 - 167).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Оцінюючи надані докази, пояснення сторін, суд вважає позов частково обґрунтованим з наступних підстав.
Припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Судувід 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження№ 14-154цс18).
Як зазначено вище, 28.04.2023 позивачем надіслано вимогу про дострокове погашення боргу. Доказів отримання відповідачем вимоги матеріали справи не містять.
Позивач мав бути обізнаним про отримання відповідачем повідомлення - вимоги про дострокове повернення кредиту, в залежності від чого виначається день дострокового виконання зобовязання
Між тим, як зазначив відповідач, він отримав повідомлення - вимогу 08.05.2023 року, тобто отанній день виконання зобовязання припадало на 08 червня 2023 року.
Згідно графіку погашення кредиту, щомісячної черговості відповідач повинен сплатити відповідну суму 12 червня 2023 року.
Згідно розрахунку заборгованості, нарахування процентів здійснювалось до 14 серпня 2023 року, що суперечить законодавству.
Позивачем не надано детального розрахунку заборгованості процентів до 08 червня 2023 року, таким чином, враховуючи, що повідомлення про достракову вимогу отримано 08.05.2023, і останнім днем зобов'язання є 08.06.2024, вимоги позивача про стягнення заборгованості по простроченим річним процентам за період з 01.06.2023 по 13.08.2023 в розмірі 2,33 грн. (0,96 + 0,95 + 0,42), та заборгованості по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) за період 11.05.2023 по 14.08.2023 в розмірі 10099,51 грн. (2762,26 + 2762,26 + 2762,26 + 1812,73) задоволенню не підлягають.
Як зазначено відповідачем, він здійснював періодичні платежі, надавши квитанції про оплату за якими загальна сума оплати боргу складає 9486,06 грн. (а.с.201-206)
При досліджені розрахунку, встановлено, що сплачені відповідачем кошті зараховані в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту, річним та щомісячним процентам.
Враховуючи, що позивач скористався своїм право дострокової вимоги повернення кредиту внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, нарахування процентів після направлення вимоги безпідставні.
З урахуванням зазначеного, суд вважає обґрунтовану заборгованість за тілом кредиту в розмірі 108228,03 грн., заборгованість за процентами в розмірі 1,66 грн. (18,44-2,33-14,45), заборгованість за щомісячними процентами в розмірі 39402, 14 грн. (57057,93-10099,51-7556,28)
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає задовольнити вимоги в розмірі 147631,83 грн. (108228,03 +1,66 + 39402,14).
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1195699498 від 28.10.2021 року у розмірі 147631,83 грн.
Як зазначено відповідачем, він неодноразово звертався до позивача щодо зміни умов договору кредиту в зв'язку із скрутним майновим станом.
Відповідно до ч.7 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 512,11 грн.., який пропорційно до обгрунтованих позовних вимог в розмірі 147631,83 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 435 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №1195699498 від 28 жовтня 2021 року у загальному розмірі 147 631 (сто сорок сім тисяч шістсот тридцять одну) гривню 83 копійки, яка складається із заборгованості по основному кредиту в розмірі - 108228 грн. 03 коп.; заборгованості по простроченим річним процентам в розмірі - 01 грн. 66 коп.; заборгованості по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) в розмірі - 39402 грн. 14 коп..
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять ) гривень 11 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 13.09.2024.
Суддя С.О. Рубіжний