Іменем України
№ 610/3152/24 № 1-в/610/93/2024
м. Балаклія09 вересня 2024 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: ОСОБА_1
за участю
прокурора: ОСОБА_2 ,
секретаря: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого про зарахування судом строку попереднього ув'язнення,
Засуджений просить суд зарахувати строк перебування під вартою з 01.12.2020 по 09.06.2021 у строк відбуття покарання, як попереднє ув'язнення, на підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України.
Прокурор просила відмовити в задоволенні клопотання засудженого.
Засуджений та ПВК (№ 17) просили розглянути справу за їхньої відсутності.
ОСОБА_4 відбуває покарання, призначене вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.06.2021, який набрав законної сили 10.07.2021, за яким запобіжний захід не застосовувався. Строк відбуття покарання рахувати з 09.06.2021.
Покарання призначено за сукупністю вироків. Частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.05.2020, який набрав законної сили 21.09.2020 відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду.
01.12.2020 ОСОБА_4 був затриманий в порядку виконання вироку Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.05.2020.
Частиною 5 статті 72 Кримінального кодексу України визначено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Судом встановлено, що щодо засудженого запобіжний захід не застосовувався за жодним з кримінальних проваджень, а 01.12.2020 він був затриманий в порядку виконання вироку, який набрав законної сили, та з того самого часу почав відбувати покарання.
Отже відсутні підстави для зарахування йому строку перебування під вартою з 01.12.2020 по 09.06.2021 у строк відбуття покарання, оскільки це не було попереднім ув'язненням.
Крім того, за ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 03.09.2021, яка набрала законної сили 11.09.2021, було відмовлено в задоволенні подання в.о. начальника ДУ «Софіївська виправна колонія (№55)» ОСОБА_5 про вирішення питання щодо приведення крайнього вироку у відповідність з чинним законодавством відносно засудженого ОСОБА_4 , а саме про врахування до призначеного покарання за крайнім вироком строку перебування під вартою з 01.12.2020 до 08.06.2021.
Отже, це питання вже було неодноразово розглянуто та вирішено, як вироком від 09.06.2021, так і ухвалою від 03.09.2021, які набрали законної сили (а.с. 24-25, 37-38 особової справи).
Належним способом захисту є оскарження даних рішень в апеляційному та касаційному порядку або подання заяви до суду про їх перегляд за нововиявленими або виключними обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537-539 КПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1