Справа № 354/1362/24
Провадження по справі № 2/354/382/24
02 вересня 2024 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання батьківства. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач з 2017 року перебувала у близьких інтимних стосунках із відповідачем і в результаті вказаних відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народилася донька ОСОБА_3 , батьком якої є відповідач. Оскільки сторони на момент народження дитини не перебували у зареєстрованому шлюбі, відповідно до положень ст.135 СК України запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був проведений за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові записані за вказівкою позивачки. Незважаючи на те, що відповідач свого батьківства щодо дитини не заперечує, з метою підтвердження даного факту, позивачем було ініційоване дослідження ДНК на підтвердження батьківства ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 . Згідно результатів дослідження №43440=45666 аналізу ДНК на батьківство, виконаного Медико-Генетичним центром «Мама Папа» від 21 червня 2024 року, ймовірність відповідача батьківства становить 99,99998%. На підставі викладеного із урахуванням положень ст.128 СК України позивач просить визнати відповідача батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якої вона являється.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачці строк для усунення виявлення недоліків.
03 липня 2024 року позивач подала через канцелярію суду заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору у сумі 605,60 грн.
Ухвалою суду від 08 липня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
29 липня 2024 року позивач ОСОБА_4 подала до суду заяву про зміну позовних вимог в порядку ст.49 ЦПК України згідно якої позовні вимоги викладено у наступній редакції: визнати ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Татарів, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_3 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; внести зміни до актового запису про народження дитини, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 та підготовче запис по батькові - « ІНФОРМАЦІЯ_6 », залишивши прізвище - « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та ім'я - « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
20 серпня 2024 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позовних вимог, у якій вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 із урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову визнає в повному обсязі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує. Зазначив, що наслідки визнання позову йому роз'яснені та зрозумілі. Розгляд справи просить проводити у його відсутності.
Позивач ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач та його представник у підготовче судове засідання не з'явились, однак у поданій до суду заяві про визнання позову наявне клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 18 березня 2019 року складено актовий запис №3 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Матір'ю дитини вказана ОСОБА_1 , а батьком- ОСОБА_8 .
Як зазначає позивач та визнається відповідачем у період з 2017 року сторони у справі перебували у близьких стосунках від яких у них народилася спільна донька, запис про батька якої при реєстрації народження був виконаний відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Згідно з результатом дослідження №43440-45666 аналіз ДНК на батьківство від 21 червня 2024 року, складеного Медико-Генетичним центром «Мама Папа», ймовірність батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 становить 99,99998 %.
Відповідно до ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Відповідно до ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 зазначено постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч.2 ст.128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення у справі «Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
За положеннями ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до абз.12 п.20 гл.1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зі змінами при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
В силу ч.4 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях-ч.6 ст.81 ЦПК України.
Згідно із ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Частиною першою ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У частині першій ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідженими судом доказами підтверджується біологічне батьківство відповідача щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якої є позивач ОСОБА_1 , що визнається ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з урахуванням результатів медико-генетичного дослідження, приймаючи до уваги те, що відповідач визнає себе батьком малолітньої дитини, матір'ю якої є позивач ОСОБА_1 , приходить до переконання про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає, що їх слід задовольнити у повному обсязі, визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та внести відповідні зміни в актовий запис про народження дитини №3 від 18 березня 2019 року, складений виконкомом Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області,зазначивши батьком дитини відповідача ОСОБА_2 , а у графі «відомості про дитину» змінити по батькові з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », інші відомості залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 125-128, 135 СК України, ст.ст. 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства-задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.
Внести зміни в актовий запис №3 від 18 березня 2019 року, складений виконкомом Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши у графі «відомості про батька» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , у графі «відомості про дитину» змінити по батькові з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », інші відомості залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211(одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити в орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення необхідних змін до актових записів про народження дітей.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 12 вересня 2024 року.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК