Справа № 344/16254/24
Провадження № 1-кс/344/6550/24
11 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою про визнання незаконною бездіяльності П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання її заяви про кримінальне правопорушення, передбаченого ст. ст. 364, 365, 367 КК України; зобов'язання П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР у м. Львові внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 364, 365, 367 КК України за її заявою.
В поданій до суду скарзі ОСОБА_3 просила розглядати скаргу без її участі.
Старшим слідчим П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР у м. Львові на адресу суду направлено письмове клопотання, в якому слідчий вказав, що звернення ОСОБА_3 для організації розгляду в межах компетенції скеровано за належністю до ГУ НП в Івано-Франківській області. Просив здійснювати розгляд скарги без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Проаналізувавши викладені у скарзі пояснення скаржника, письмові пояснення слідчого, дослідивши зміст скарги та надані документи, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - «КПК України»).
Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що 23 серпня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР у м. Львові із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначила, зокрема, про незаконне неприйняття працівниками РТЦК та СП документів у її чоловіка ОСОБА_4 на оформлення йому відстрочки та зарахування останнього на військову службу без його добровільної згоди при наявності підстави на відстрочку, у зв'язку з чим просила внести відповідні відомості за ст. ст. 364, 365, 367 КК України до ЄРДР.
Супровідним листом начальника П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР у м. Львові від 03.09.2024 р. №29703зкп-24/л/12-51-45793/24 звернення ОСОБА_3 з приводу можливих неправомірних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено за належністю до ГУНП в Івано-Франківській області для організації розгляду та вжиття заходів в межах компетенції.
В той же час, як випливає зі змісту скарги, на думку ОСОБА_3 , не внісши зазначені нею в заяві відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочавши розслідування, орган досудового розслідування (П'ятий слідчий відділ Територіального управління ДБР у м. Львові) порушив вимоги КПК України, допустивши бездіяльність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Вказані положення статті 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Склад кримінального правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Отже, системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а не із повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Слічий суддя звертає увагу на те, що обставини, викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути такими, що свідчать про наявність вчиненого кримінального правопорушення, містять посилання на певні ознаки кримінального правопорушення та дають можливість встановити його попередню кваліфікацію.
Зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя враховує, що обов'язок зареєструвати заяву не є обов'язком зареєструвати відомості з цієї заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, та законодавцем чітко розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Дійсно, повноваження особи, яка вносить відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, проведення перевірки обставин, оскільки вони здійснюються в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проте, відповідна уповноважена особа, ознайомившись зі змістом заяви чи повідомлення, має встановити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які вносяться до реєстру.
В межах оскарження такої бездіяльності слідчий суддя повинен перевірити не тільки факти звернення до органу досудового розслідування, отримання цим органом відповідної заяви та вчинення бездіяльності, а також з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач чи прокурор дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.
При цьому зміст ч. l ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
В той же час, слідчим суддею встановлено, що П'ятим слідчим відділом Територіального управління ДБР у м. Львові в межах своєї компетенції було розглянуто заяву ОСОБА_3 провчиненян кримінального правопорушення та в межах компетенції перенаправлено її за належністю до ГУНП в Івано-Франківській області, про що також повідомлено заявницю.
Підставами для перенаправлення звернення ОСОБА_3 за належністю до ГУНП в Івано-Франківській області стали положення ст. 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», п.1 ч. 4 ст. 216 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ознак бездіяльності у діях П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР у м. Львові, оскільки заяву ОСОБА_3 було направлено даним органом за належністю до ГУНП в Івано-Франківській області, а тому слідчий суддя не вбачає підстав для висновку про бездіяльність органу досудового розслідування, а, у зв'язку з цим, - для задоволення скарги, оскільки така є передчасною.
Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України {Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020} Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.09.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1