Справа № 196/519/24
№ провадження 2/196/220/2024
11 вересня 2024 року смт Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
представника відповідача: адвоката Бойка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», про відшкодування збитків,-
Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС"звернулось до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС", про відшкодування збитків.
В обґрунтування своїх вимог вказують, що 26.07.2019 між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ТЗОВ «ЗАЛТЕХ УКРАЇНА» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №210694а9згфа, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом: Scoda н.з. НОМЕР_1 , та відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
27.05.2020р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Scoda н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , якого відповідно до постанови Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2020 року по справі №196/738/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
До АТ «СК «АРКС» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа та АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту №ARX2571412 у розмірі 49 995,19 грн.
Цивільно правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/6775405.
АТ «СГ «ТАС» (ПРИВАТНЕ) здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 35 354,56 грн.
Таким чином, невідшкодованою частиною збитку залишається сума в розмірі 14 640,63 грн. (49 995,19 грн. - 35 354,56 грн.), яку і прохаються стягнути з відповідача на їх користь, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС», про відшкодування збитків в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 43).
Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в судове засідання не з'явився, в позовній заяві прохали розгляд справи у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримують повністю та прохають їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій прохав відмовити позивачу у задоволенні позову у зв'язку із закінченням строків позовної давності, оскільки ДТП сталася 27.05.2020 та з того часу минуло більше трьох років. Також прохав проводити розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бойко Ю.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що ОСОБА_1 позивачу збитків не завдавав та прохав застосувати строки позовної давності, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася у 2020 році. При цьому, потерпілій особі страховою компанією були відшкодовані саме збитки, а ОСОБА_1 взагалі не було відомо як нараховувалися суми шкоди, хоча його транспортний засіб також був пошкоджений. В матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 були завдані збитки позивачу. Відповідач претензію від позивача не отримував, яка була надіслана поза межами позовної давності. Прохав у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши доводи представника відповідача, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так судом встановлено, що 27.05.2020 р., 113 км + 800 м а/д Дніпро-Решетилівка водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ-21063 д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем SKODA RAPID д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився попереду, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с.16-18).
Згідно постанови Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.18).
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Також встановлено, що 26.07.2019 ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ТЗОВ «ЗАЛТЕХ УКРАЇНА» уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №210694а9згфа щодо забезпеченого транспортного засобу марки SKODA RAPID д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії договору по 06.08.2020 (а.с.7-14).
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу завдано механічних пошкоджень. Відповідно до чого страхувальник зазнав матеріального збитку.
Крім цього, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_2 на момент ДТП, а саме відповідача ОСОБА_1 , була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії АО №006775405, виданого АТ «СГ «ТАС» (а.с.35).
27.05.2020 року потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди ТЗОВ «ЗАЛТЕХ Україна» звернулося до страховика ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с.19-20).
Як вбачається зі страхового акту №ARX2571412 від 05.06.2020, страховиком - ПрАТ «СК «АРКС» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №210694а9згфа від 26.07.2019 в розмірі 49 995,19 грн. (а.с.31-33).
ПрАТ «СК «АРКС» шляхом перерахування безготівкових коштів сплатило на рахунок ТОВ «Автоцентр Прага Авто на Кільцевій» страхове відшкодування в сумі 49 995,19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 676155 від 09 червня 2020 року (а.с.34).
Оскільки позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, а цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 , винуватця у ДТП, була застрахована, позивач звернувся до АТ «СГ «ТАС» (а.с.36).
АТ «СГ «ТАС» здійснило відшкодування ПрАТ «СК «АРКС» в сумі 35 354,56 грн., згідно з платіжним дорученням №116310 від 07.08.2020 (а.с.38).
Таким чином, різниця між сумою страхового відшкодування (49 995,19 грн.) та страховою виплатою (35 354,56 грн.) становить 14 640,63 грн.
01.11.2023 року ПрАТ «СК «АРКС» для досудового врегулювання спору направив відповідачу на адресу проживання, претензію з вимогою сплатити страхове відшкодування (а.с.37).
Відповідно до ст. 979 ЦК України та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми, та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
В силу приписів ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІУ від 01.07.2004 р. (у відповідній редакції), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Відповідно до вимог ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до ПрАТ «СК «АРКС» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» в порядку суброгації.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У п.п. 43, 44 постанови ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс 18) були сформульовані наступні правові висновки щодо змісту норм матеріального права: «згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі суброгації можливе за умови, якщо страхова компанія, яка виконала свій обов'язок перед потерпілою особою, з урахуванням отримання страхового відшкодування в інтересах винної в ДТП особи від його страховика та сплаченої суми франшизи винною особою не одержала повного відшкодування здійсненого нею страхового платежу на підставі договору добровільного страхування на користь потерпілої особи, яку позивач внаслідок цього замінив у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Враховуючи те, що обставини ДТП та вина відповідача ОСОБА_1 у її вчиненні встановлені постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2020 року, то відповідно у страховика ПрАТ «СК «АРКС» у межах фактичних витрат виникло право вимоги в порядку суброгації до відповідача ОСОБА_1 як до особи, відповідальної за завдані збитки, що з урахуванням виплат, які здійснила ПрАТ «СГ «ТАС», становить 14 640,63 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Доводи представника відповідача - адвоката Бойка Ю.О. щодо незгоди із розміром збитків, суд знаходить необґрунтованими та нічим не підтвердженими, оскільки відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, шоста статті 81 ЦПК України). Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували надані позивачем докази, відповідач та його представник суду не представили.
Щодо доводів відповідача та його представника з приводу пропуску строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК).
Відповідно до статті 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку (суброгація регулюються приписами ст.993 ЦК України).
Вказані правові висновки висловлені у постановах КЦС від 28.02.2018 у справі № 521/16989/13-ц, від 26.09.2018 у справі № 760/578/15-ц, від 10.07.2019 у справі № 740/2334/16-ц.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 19 грудня 2020 року по 31 серпня 2022 року на території України установлено карантин, продовживши дію карантину , встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»
Також постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 928 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 карантин в Україні був продовжений до 31.12.2022. Також постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» карантин в Україні був продовжений до 30.04.2023 року.
Законом №540-IX від 30 березня 2020 року розділ Прикінцеві та Перехідні положення ЦК доповнено п.12 такого змісту: під час дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та воєнного стану, цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд доходить висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності є безпідставними.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові ВС/КЦС від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21.
Таким чином, заявлені позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за звернення до суду з вказаним позовом у розмірі 3 028,00 грн. (а.с.1).
Керуючись ст. ст.12, 76-81, 141, 259, 263 - 265, 280-289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , мешканця: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, код ЄДРПОУ 20474912, IBAN: НОМЕР_4 в АТ "УкрСиббанк", м.Київ) невідшкодовану суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 640 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , мешканця: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, код ЄДРПОУ 20474912, IBAN: НОМЕР_4 в АТ "УкрСиббанк", м.Київ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.09.2024 року.
Суддя Д.Г. Костюков