Справа № 195/101/24
Провадження № 1-кс/195/264/24
(про скасування арешту майна)
12.09.2024 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання громадянина ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041590000021 від 15.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
09 вересня 2024 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання громадянина ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041590000021 від 15.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обгрунтовано тим, що 22.01.2024 року слідчий суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 задовольнила клопотання слідчого ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12024041590000021 від 15.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Даною Ухвалою від 22.01.2024 року накладено арешт на майно, визнане речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 16.01.2024 року, та вилучене під час огляду 16.01.2024 року, а саме: тимчасово вилучений мобільний телефон марки Redmi 8A, моделі М1908CЗКG, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , який належать громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на підставі квитанції № 154/634 від 16.01.2024 року.
Так, громадянину ОСОБА_3 заборонено право відчуження, розпорядження та користування майном.
Як вказано в ухвалі суду та під час досудового розгляду даного клопотання правовою підставою арешту майна відповідно до ч.2 ст.170 КПК України є збереження речових доказів, оскільки мобільний телефон марки Redmi 8A, моделі М1908CЗКG, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , має суттєве значення при розслідуванні даного кримінального правопорушення, а саме запобігання можливості його приховування, зникнення, знищення або продовження використання його у протиправній спосіб.
Крім того, заявник вказує, що дане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто, на цей час вже проведено необхідні слідчі дії.
Так, заявник в заяві просить суд скасувати арешт майна.
В судове засідання заявник не з'явився. В заяві заявник просить суд розглянути це питання у його відсутність.
Слідчий ОСОБА_4 також в судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином.
Неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Вивчивши клопотання про скасування арешту майна, додатки до цього клопотання, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.
У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.
Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» ( lex posterior generalis non derogat priori speciali ). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. КПК встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відповідно до пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
За приписами ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року по справі № 554/2506/22 (провадження № 51-4350кмо23) викладені наступні висновки.
Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК:
У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
Висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв'язку із приписами статей 170 - 174 КПК:
Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов'язковими для всіх судів України.
Судом встановлені наступні обставини.
Слідчим відділом ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041590000021, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 15.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом того, що в листопаді 2023 року громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період дії військового часу, таємно, умисно, із корисливих мотивів, використовуючи банківську картку № НОМЕР_4 , відкриту в АТ «А-Банк» на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скоїв крадіжку грошових коштів в сумі 42300 гривень, спричинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Ухвалою слідчого судді від 22.01.2024 року клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого відділення ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041590000021 від 15.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна - задоволено: накладено арешт на майно, вилучене під час огляду 16.01.2024 року, та яке визнане речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 16.01.2024 року, а саме: мобільний телефон марки Redmi 8A, моделі М1908CЗКG, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , який належать громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на підставі квитанції № 154/634 від 16.01.2024 року. Заборонити власнику ОСОБА_3 право відчуження, розпорядження та користування майном.
Згідно постанови слідчий СВ ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 16 січня 2024 року вилучений в ході огляду мобільний телефон марки Redmi 8A, моделі М1908CЗКG, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , - визнано в якості речового доказу по кримінальному провадженню № 12024041590000021.
Згідно копії квитанції № 154/634 від 16.01.2024 року мобільний телефон марки Redmi 8A, моделі М1908CЗКG, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , який запакований до сейф пакету № SUD 2079396, знаходиться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Постановою слідчого у кримінальному провадженні слідчого відділення ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024041590000021 від 15.01.2024 року закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
У цій справі кримінальне провадження закрив слідчий органу досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 року про арешт майна в межах кримінального провадження № 12024041590000021 від 15 січня 2024 року, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, аналізуючи вищевказані докази, вимоги діючого законодавства України, суд приходить висновку, що у даному випадку слідчий суддя не наділений повноваженнями відносно вирішення питання про скасування арешту, а порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
За таких обставин, в задоволення клопотання громадянина ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041590000021 від 15.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 84, 98, 167, 170-173, 174, 175, 214, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
в задоволенні клопотання громадянина ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041590000021 від 15.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: на мобільний телефон марки Redmi 8A, моделі М1908CЗКG, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , який належать громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на підставі квитанції № 154/634 від 16.01.2024 року - відмовити.
Текст ухвали виготовлено в нарадчій кімнаті 12.09.2024 року.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
12.09.2024