Справа № 177/1774/24
2-н/214/1471/24
12 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С. І., ознайомившись з матеріалами заяви ТОВ «Дніпровськи електричні послуги» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги постачання електричної енергії,
До Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за підсудністю відповідно до ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09.08.2024 за зареєстрованим місцем проживання боржника надійшла вказана заява про видачу судового наказу.
Однак справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, і підлягає передачі на розгляд іншому суду з огляду на наступне.
Із змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що послуги, за якими виник борг, надавались позивачем за адресою знаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Центрально-Міського району м. Кривого Рогу.
Положеннями ч. 1 ст. 378 ЦПК України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Однак статтею 30 ЦПК України встановлені випадки виключної підсудності. Зокрема, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17 за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Надання житлово-комунальних послуг нерозривно пов'язане з об'єктом нерухомого майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.
Частиною 4 ст.263ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Спір у даній справі виник з приводу стягнення заборгованості за послуги, які надавалися ТОВ «Дніпровські електричні послуги» за місцем знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана адреса віднесена до Центрально-Міського м Кривого Рогу Дніпропетровської області та належить до територіальної юрисдикції Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на викладене та враховуючи, що предметом даного спору є зобов'язання, які випливають з надання послуг, наданих за адресою нерухомого майна в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, вказана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна, тому є необхідність на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України направити дану справу на розгляд до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Передаючи справу на розгляд Саксаганському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області дану справу за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання боржника, Криворізький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області не врахував, що на справи даної категорії поширюється правила виключної підсудності та допустив спір щодо підсудності, що в силу процесуального закону має виключатись.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України). Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, вважаю за необхідне направити матеріали вказаної справи для розгляду до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст.30, 31, 32, 187, 259-261 ЦПК України, суддя
Цивільну справу №177/1774/24 за заявою ТОВ «Дніпровськи електричні послуги» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги постачання електричної енергії - передати до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для її розгляду за підсудністю.
Передача зазначеної справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя С.І. Сіденко