вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами
10.09.2024м. ДніпроСправа № 904/5725/21 (904/3147/22)
Суддя Мартинюк С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№798/24 від 14.08.2024)
про перегляд судового рішення від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22)
за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.
Представники:
Від позивача: Борис С.П.;
Від відповідача: Вербицький О.В. (ліквідатор);
Від третьої особи: Івашковський Д.В. (представник),
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом", м. Кривий Ріг
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Міністерство економіки України, м. Київ
про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
в межах справи №904/5725/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий альянс», м.Кривий Ріг
до боржника Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», м.Кривий Ріг
про визнання банкрутом
21.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до АТ "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного суду від 17.08.2023 по справі № 904/5725/21 (904/3147/22) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) залишено без змін.
Предметом спору було визнання незаконним та скасування наказу структурного підрозділу дослідний завод АТ «КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ» № 21-К від 20.05.2022 про звільнення Позивача з посади заступника директора з комерції за прогул без поважних причин за п.4. ч.1. ст.40 КЗпП України, та поновлення Позивача на роботі.
14.08.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 залишено заяву ОСОБА_1 (вх.№798/24 від 14.08.2024) про перегляд судового рішення від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) за нововиявленими обставинами без руху.
21.08.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків з додатками на виконання вимог ухвали господарського суду від 19.08.2024.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 заяву ОСОБА_1 (вх.№798/24 від 14.08.2024) про перегляд судового рішення від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) за нововиявленими обставинами призначено до розгляду в засіданні на 10.09.2024.
10.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли пояснення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, за змістом яких вбачається, що ліквідатор просить розглянути заяву на розсуд суду.
10.09.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, за змістом яких Міністерство економіки України просить суд відмовити у задоволенні відповідної заяви.
Розглянувши в судовому засіданні 10.09.2024 заяву (вх.№798/24 від 14.08.2024) ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) за нововиявленими обставинами, заслухавши представників сторін, господарський суд вирішив наступне.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що в засобах масової інформації опубліковано постанову Верховного суду від 06.06.2024 по справі № 367/569/23 (провадження № 61-4703св24), відповідно до якої скасовано наказ про звільнення у зв'язку з прогулом без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) та позивача поновлено на роботі.
Позивач вважає дану справу зразковою, про яку останній я дізнався лише 01.08.2024.
Оскільки у спорі № 904/5725/21 (904/3147/22) та справі - 367/569/23 (провадження №61-4703св24) один й той же предмет, позивач вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) підлягає перегляду шляхом зміни результативної частини, а саме - змінити підставу звільнення з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін).
У поданих 10.09.2024 поясненнях ліквідатор АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" зазначає про те, що документація стосовно звільнення позивача здана на зберігання до архівного відділу Криворізької міської ради, всіх працівників звільнено у зв'язку з ліквідацією підприємства та структурний підрозділ, в якому працював заявник закрито.
Арбітражний керуючий Вербицький О.В. вважає, що враховуючі наслідки визнання боржника банкрута, які передбачені ст. 59 КУПБ, поновлення заявника на посаді неможливо, та зміна формування підстав звільнення ОСОБА_1 ( за прогул без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) на за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України)) не вплине на права та обов'язки осіб, які є стороною або учасником у справі, а тому не заперечує проти зміни формування підстав звільнення ОСОБА_1 .
У поданих 10.09.2024 поясненнях третя особа просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22).
В обґрунтування зазначеної позиції Міністерство економіки України зазначає, що позивачем не зазначено з яких саме телеграм каналів йому стало відомо про існування Постанови, у зв'язку з чим неможливо встановити дату публікації у відповідному телеграм каналі, а також не надано докази, які б підтверджували усвідомлення факту існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Також третя особа вважає, що посилання позивача на "подібність" предмету даного спору та предмету спору у справі по справі №367/569/23 (провадження № 61-4703св24) згідно постанови Верховного суду від 06.06.2024, є недостатнім для визначення об'єктивності причин для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Згідно з ч. 15 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:
- по-перше, їх існування на час розгляду справи,
- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,
- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд зазначає, що нововиявленою не може вважатися обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, вияснені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Суд наголошує, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленимии обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «міг дізнатись», що містяться в статті 320 ГПК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про обставини, а тому доведення факту, через який Заявник не знав про існування саме цієї обставини, яка мала значення для розгляду судової справи, недостатньо.
Заявник повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про такі обставини, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 70 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270 та постанові від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії», заява №52854/39); у справі «Желтяков проти України» заява № 4994/04).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії»).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами».
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що рішення господарського суду від 21.01.2023 у справі № 904/5725/21(904/3147/22) переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції, і було залишено без змін, тобто визнано таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та судовій практиці сформованій на момент розгляду справи.
Водночас, відповідно до актуальних висновків Верховного Суду вбачається, що не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.
Окремо суд зазначає, що постанова Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23 ухвалена після ухвалення господарським судом рішення по справі №904/5725/21 (904/3147/22).
Тому з огляду на викладене, господарський суд вважає, що наявність постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23 не може вважатися нововиявленою обставиною.
Заявником в заяві не наведено інших обставин, які не були і не могли бути відомі учасникам справи, і які б мали істотне значення для розгляду справи.
Суд зазначає, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99, "Устименко проти України" (заява № 32053/13).
Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) зазначено:
"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."
Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.
У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Отже, господарський суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами містить твердження, спрямовані на переоцінку тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи та фактично спрямована на повторний розгляд справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ГПК України).
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№798/24 від 14.08.2024) про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) за нововиявленими обставинами та рішення суду залишає в силі.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№798/24 від 14.08.2024) про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) за нововиявленими обставинами - відмовити повністю.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 по справі №904/5725/21 (904/3147/22) залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили 10.09.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 13.09.2024.
Суддя С.В. Мартинюк