Постанова від 09.09.2024 по справі 906/563/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Справа № 906/563/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури - Рункевич І.В.;

позивача - не з'явився;

відповідача - Слюсар О.М.;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" на рішення Господарського суду Житомирської області від 14 травня 2024 року (повний текст складено 24.05.2024) у справі №906/563/22 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миропільської селищної ради Житомирського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області

про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу №1/1/21 від 15 липня 2021 року та стягнення 100 704 грн 35 коп

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 травня 2024 року у справі №906/563/22 позов Керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миропільської селищної ради Житомирського району Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу №1/1/21 від 15 липня 2021 року та стягнення 100 704 грн 35 коп, задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду №1/1/21 від 22.07.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №2/1/21 від 23.07.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №3/1/21 від 26.07.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №4/1/21 від 27.07.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №5/1/21 від 28.08.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду № 6/1/21 від 30.08.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №7/1/21 від 31.08.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №8/1/21 від 14.09.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійною додаткову угоду №9/1/21 від 22.09.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №10/1/21 від 23.09.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №11/1/21 від 30.09.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №12/1/21 від 19.10.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" ( ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №13/1/21 від 20.10.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду №14/1/21 від 21.10.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" ( ідентифікаційний код 39577504).

Визнано недійсною додаткову угоду № 15/1/21 від 22.10.2021 до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу, укладену між Миропільською селищною радою Житомирської області (ідентифікаційний код 04345204) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код 39577504).

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" на користь Миропільської селищної ради Житомирської області 100 704,35 грн, сплачених за непоставлений товар за договором постачання природного газу № 1/1/21 від 15.07.2021.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" на користь Житомирської обласної прокуратури 39 696,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" на рішення Господарського суду Житомирської області від 14 травня 2024 року у справі №906/563/22. Призначено справу №906/563/22 до розгляду на 09 вересня 2024 року об 11:00 год.

Прокурор та третя особа у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, третя особа у відзиві на апеляційну скаргу просить здійснювати розгляд справи без участі її представника. Від позивача також надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача та прокурор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02 червня 2021 року Миропільською селищною радою (замовник/позивач) в єдиній системі публічних закупівель Prozorro оприлюднено оголошення UA-2021-06-02-003973-b про проведення відкритих торгів за предметом: ДК 021:2015:09120000-7 - Природний газ, джерело фінансування - місцевий бюджет, очікувана вартість закупівлі - 480 000,00 грн, обсяг природного газу складає 40 000 м.куб. (а.с. 27-28, т.1).

Згідно протоколу засідання тендерного комітету від 30.06.2021 №16 переможцем торгів визнано пропозицію, подану учасником Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (відповідач) з остаточною пропозицією в сумі 438 600,00 грн (а.с. 32-35, т.1).

Відповідно до листів №107-Сл-ЗБ72-0621 від 10.06.2021 та №107-Сл-7570-0721 від 08.07.2021 "Тендерна пропозиція" ТОВ "Житомиргаз Збут", останнім повідомлено замовника про те, що товариство має можливість та погоджується виконати вимоги замовника та договору щодо поставки 40 000 м.куб. природного газу за ціною 9137,50грн за 1 тис. м.куб. без ПДВ, а всього на загальну суму 438 600,00 грн з урахуванням ПДВ (а.с. 36-37, т.1).

15 липня 2021 року між Миропільською селищною радою (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (постачальник) укладено договір на постачання природного газу №1/21 (далі - договір, а.с. 38-46, т.1), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується протягом строку дії цього договору передавати споживачеві товар за предметом ДК 021:2015:09120000-7 - Природний газ, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати природний газ на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2 договору поставка природного газу здійснюється у 2021 році у обсязі 40 000куб.м.

Передача обсягів газу від постачальника споживачеві у відповідному місяці оформлюється Актом приймання-передачі газу (п.2.5 договору).

У відповідності до п.3.1 договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення цього договору становить 10 965,00грн, з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу - 9 137,50 грн (включно з урахуванням послуги замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу); податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни газу - 1 827,50 грн. Загальна вартість договору складає 438 600,00 грн, з урахуванням ПДВ 73 100,00 грн.

Ціна договору може змінюватися протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п.3.2 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення.

Всі зміни до цього договору оформлюються письмовими додатковими угодами. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна зі сторін договору. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обгрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємною листування. Відповідь особи, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною (п.11.4 договору).

Згідно п.11.6 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п.3.1 договору.

На підтвердження збільшення ціни постачальник зобов'язаний надати споживачеві довідку про ціну/середньозважену ціну на товар на внутрішньому ринку України, виданої Торгово-промисловою Палатою або ДП "Держзовнішінформ". У довідці ціна визначається в гривнях України, з урахуванням ПДВ, за 1000 м.куб., враховуючи вартість транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами, на дату/місяць укладання цього договору та/або останньої додаткової угоди до цього договору, на підставі якої було внесено останні зміни до договору, та станом не більше, ніж за дві доби до дати письмового звернення постачальника з пропозицією про зміну (збільшення) ціни за 1000 м.куб. природного газу, а також про зміну ціни в гривнях. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п.11.6.2 договору).

22.07.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №1/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №1/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахування доступу до потужності становить 9 900,1162 грн за 1 000 куб.м, крім того ПДВ - 1 980,0233 грн. Разом ціна газу становить 11 880,1395 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 12 044,0307 грн за 1000 куб.м (а.с. 47, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткової угоди №1/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-2404 від 09.07.2021 з додатком, відповідно до якої середньозважені ціни на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 16.06.2021 становить 10 740,05 грн за 1 000 куб.м, станом на 08.07.2021 - 12 975,96 грн, відсоткове співвідношення становить + 20,82 (а.с. 75-76, т.1).

23.07.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №2/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №2/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 10 889,1378 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 2 177,8276 грн. Разом ціна газу становить 13 066,9654 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 13 230,8566 грн за 1 000 куб.м (а.с. 48, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов Договору відповідно до Додаткової угоди №2/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-2440 від 13.07.2021 з додатком, відповідно до якої за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" приведена вартість природного газу на європейському хабі ТТБ до кордону України станом на 12.07.2021 становить 16 643,84 грн за 1 000 куб.м (а.с. 77-78, т.1).

26.07.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №3/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №3/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 11 976,9626грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 2 395,3925 грн. Разом ціна газу становить 14 372,3551 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 14 536,2463 грн за 1 000 куб.м (а.с. 49, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткової угоди №3/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-2555 від 23.07.2021, відповідно до якої за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважені ціни на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів станом на 08.07.2021 становить 12 975,96 грн за 1 000 куб.м, станом на 21.07.2021 - 14 500,00 грн, відсоткове співвідношення +11,75 (а.с. 79, т.1).

27.07.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №4/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №4/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 12 946,7573 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 2 589,3515 грн. Разом ціна газу становить 15 536,1088 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 15 700,00 грн за 1000 куб.м (а.с. 50, т.1).

Документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни матеріли не містять.

28.08.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №5/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №5/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 14 240,1383 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 2 848,0277 грн. Разом ціна газу становить 17 088,1660 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 17 252,0572 грн за 1 000 куб. м (а.с. 51, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткової угоди №5/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-2678 від 05.08.2021, відповідно до якої середньозважені ціни на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 26.07.2021 становить 12 987,06 грн за 1 000 куб.м, станом на 04.08.2021 - 15 662,06 грн, відсоткове співвідношення становить + 20,60 (а.с. 80, т.1).

30.08.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №6/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №6/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 15 662,7281 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 3 132,5456 грн. Разом ціна газу становить 18 795,2737 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 18 959,1649 грн за 1 000 куб.м (а.с. 52, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов Договору відповідно до Додаткової угоди №6/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-2679 від 06.08.2021, відповідно до якої за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважена ціна на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів станом на 04.08.2021 становить 15 662,06 грн, відсоткове співвідношення порівняно з 21.07.2021 + 8,01 (а.с. 81, т.1).

31.08.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №7/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №7/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 16 446,7584 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 3 289,3516 грн. Разом ціна газу становить 19 736,1100 грн за 1 000куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 19 900,0012 грн за 1 000 куб.м (а.с. 53, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткової угоди №7/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-2801 від 17.08.2021, відповідно до якої за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважена ціна на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів станом на 04.08.2021 становить 15 732,05 грн за 1 000 куб.м, відсоткове співвідношення порівняно з 16.08.2021 + 14,42 (а.с. 82, т.1).

14.09.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №8/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №8/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 18 089,7895 грн за 1 000 куб.м, крім того ПДВ - 3 617,9579 грн. Разом ціна газу становить 21 707,7474 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 21 871,6386 грн за 1 000 куб.м (а.с. 54, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткової угоди №8/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-3018 від 08.09.2021, відповідно до якої за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважені ціни на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів станом на 25.08.2021 становить 18 300,00 грн за 1 000 куб.м, станом на 07.09.2021 - 20 160,00 грн, відсоткове співвідношення + 10,16 (а.с. 83, т.1).

22.09.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №9/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №9/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 19 898,9594грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 3 979,3919 грн. Разом ціна газу становить 23 876,3513грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 24 040,2524 грн за 1 000 куб.м (а.с. 55, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткової угоди №8/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-3111 від 15.09.2021, відповідно до якої за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважені ціни на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів станом на 02.09.2021 становить 20 100,00 грн за 1 000 куб.м., станом на 08.09.2021 - 20 329,48грн, 14.09.2021 - 25 076,02 грн, відсоткове співвідношення + 24,756 (а.с. 88, т.1).

23.09.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №10/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №10/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 21 884,6656 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 4 376,9331грн. Разом ціна газу становить 26 261,5987 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 26 425,4899 грн за 1 000 куб.м (а.с. 56, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткової угоди №10/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-3159 від 20.09.2021, відповідно до якої за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" середньозважені ціни на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів станом на 07.08.2021 становить 20 160,00 грн за 1 000 куб.м., станом на 16.09.2021 - 25 751,00грн, відсоткове співвідношення + 27,733 (а.с. 87, т.1).

30.09.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №11/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №11/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 24 070,9437 грн за 1 000куб.м, крім того, ПДВ - 4 814,1887 грн. Разом ціна газу становить 28 885,1324 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 29 049,0236 грн за 1 000 куб.м (а.с. 57, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткової угоди №11/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-3236 від 24.09.2021, відповідно до якої ціни на природній газ на ринку України за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа" станом на 14.09.2021 становить 26 067,84 грн за 1 000 куб.м, станом на 23.09.2021 - 29 443,38 грн, відсоткове співвідношення становить + 12,949 (а.с. 89, т.1).

19.10.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №12/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №12/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 26 475,6310 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 5 295,1262 грн. Разом ціна газу становить 31 770,7572 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 31 934,6484 грн за 1 000 куб.м (а.с. 58, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до додаткової угоди №12/1/21 стала цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-3319 від 04.10.2021, відповідно до якої за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" ціна на природній газ на ринку України за результатами торгів станом на 24.09.2021 становить 28 002,00 грн за 1 000 куб.м, станом на 29.09.2021 - 32 000,00 грн, відсоткове співвідношення + 14,278 (а.с. 84, т.1).

20.10.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №13/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №13/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 29 120,5465 грн за 1 000 куб.м, крім того ПДВ - 5 824,1093 грн. Разом ціна газу становить 34 944,6558 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 35 108,5470 грн за 1 000 куб.м (а.с. 59, т.1).

21.10.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №14/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №14/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 32 029,6891 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 6 405,9378 грн. Разом ціна газу становить 38 435,6269 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 38 599,5181 грн за 1 000 куб.м (а.с. 60, т.1).

22.10.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №15/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №15/1/21), згідно умов якої п.3.1 договору викладено у наступній редакції: "Ціна газу без урахуванням доступу до потужності становить 32 933,2666 грн за 1 000 куб.м, крім того, ПДВ - 6 586,6533 грн. Разом ціна газу становить 39 519,9199 грн за 1 000 куб.м. Крім того, вартість доступу до потужності з урахуванням ПДВ 20% становить 163,8912 грн за 1 000 куб.м. Всього ціна газу з урахуванням доступу до потужності й ПДВ 20% становить 39 683,8111 грн за 1 000 куб.м (а.с. 61, т.1).

Підставами внесення змін до істотних умов договору відповідно до Додаткових угод №13/1/21, №14/1/21, №15/1/21 стали цінові довідки Житомирської торгово-промислової палати №В-3416 від 12.10.2021 та №В-3431 від 13.10.2021, відповідно до яких за інформацією, що розміщена на сайті ТБ "Українська енергетична біржа" приведена вартість природного газу на Європейських хабах до кордону України станом на 29.09.2021 становить 32 552,85 грн, станом на 30.09.2021 - 34 677,60 грн, відсоткове співвідношення + 6,527; станом на 30.09.2021 - 33 718,18 грн, 05.10.2021 - 37 607,87 грн, відсоткове співвідношення + 11,536 (а.с. 85-86, т.1).

29.11.2021 між замовником та постачальником укладено додаткову угоду №16/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 (далі - Додаткова угода №16/1/21), згідно умов якої зменшено суму договору на 296 134,34 грн та викладено абзац третій пункту 3.1 договору в наступній редакції: "Загальна вартість договору складає 142 465,66 грн, з урахуванням ПДВ - 23 744,28 грн". Також п.11.1 договору викладено в наступній редакції "Договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині постачання природного газу до 30.11.2021, а в частині розрахунків - до повного їх виконання" (а.с. 62, т.1).

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1000 куб.м природного газу збільшено з 10 695,00 грн до 39 683,8111 грн, тобто на 28 988,8111 грн (на 270% від первинної ціни), при цьому, обсяг поставки природного газу не змінено.

На виконання договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 та додаткових угод до нього відповідачем поставлено, а позивачем отримано природний газ у кількості 3 598,6 куб.м, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу №ЖТ381015872, №ЖТ381015873, №ЖТ381015874, №ЖТ381015875 від 01.12.2021 (а.с. 63-66, т.1).

Миропільською селищною радою отримано та оплачено вартість вказаної вище кількості природного газу в розмірі 140 163,00 грн, на підтвердження чого прокурором надано платіжні доручення №416, №417, №418, №419, №569 від 01.12.2021 (а.с. 68-72, т.1).

Прокурор, посилаючись на те, що при укладанні вищевказаних додаткових угод до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 порушено положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: суттєво збільшено ціну природного газу без належного документального підтвердження коливання ціни цього товару на ринку, що не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економічного витрачання бюджетних коштів, звернувся до суду з позовом про визнання зазначених додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 100 704,35 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абз.1 ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами процедури закупівлі UA-2021-06-02-003973-b між Миропільською селищною радою (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" (постачальник) укладено договір на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2021.

В подальшому, до вказаного договору між сторонами укладені Додаткові угоди №№ 1-15, які прокурор просить визнати недійсними на підставі ст.203, 215 ЦК України, як такі, що укладені з порушенням вимог ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Колегія суддів звертає увагу, що правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Судом враховується, що відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.ч. 2,3 ст.632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" слідує, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета названого Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Матеріалами справи підтверджується факт укладання між позивачем та відповідачем (переможцем торгів) за результатами тендеру договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022, а також факти поставки позивачу природного газу в обсязі 3 598,6 куб.м на загальну суму 140 163,00 грн та повної оплати позивачем отриманого природного газу.

Разом з тим, за умовами договору ціна природного газу за 1 000 куб.м складає 10 965,00 грн, загальна вартість договору складає 438 600,00 грн (п.3.1 договору).

Оспорюваними додатковими угодами до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 відповідач та позивач змінили ціну за природний газ, тобто змінили істотні умови договору, а саме: збільшили ціну за одиницю товару з 10 965,00 грн за 1 000 куб.м до 39 683,8111 грн за 1 000 куб.м.

При цьому, зміни до п.1.2 договору щодо обсягу постачання газу в частині зниження його загальної кількості не внесено.

З наведеного вбачається, що фактично ціна за 1000 куб.м збільшилася на 270% порівняно з початковою ціною товару, визначеною сторонами при укладенні договору про закупівлю, що є порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Крім того, за змістом п.11.6.2 договору на підтвердження збільшення ціни постачальник зобов'язаний надати споживачеві довідку про ціну/середньозважену ціну на товар на внутрішньому ринку України, виданої Торгово-промисловою Палатою або ДП "Держзовнішінформ". У довідці ціна визначається в гривнях України, з урахуванням ПДВ, за 1000 м.куб., враховуючи вартість транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами, на дату/місяць укладання цього договору та/або останньої додаткової угоди до цього договору, на підставі якої було внесено останні зміни до договору, та станом не більше, ніж за дві доби додати письмового звернення постачальника з пропозицією про зміну (збільшення) ціни за 1000 м.куб. природного газу, а також про зміну ціни в гривнях.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Виходячи зі змісту п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" кожне коливання ціни на ринку товару є окремим юридичним фактом, тобто при кожному наступному внесенні змін до договору щодо ціни товару необхідною умовою буде наявність зміни цін на ринку після укладення попередньої додаткової угоди.

У цьому контексті постачальник повинен був надати споживачу документи про існування правових підстав для укладення оскаржуваних додаткових угод, зокрема про підвищення цін на природний газ у період часу з 15.07.2021 по 22.07.2021, з 22.07.2022 по 23.07.2022, з 23.07.2021 по 26.07.2021, з 26.07.2021 по 27.07.2021, з 27.07.2021 по 28.08.2021, з 28.08.2021 по 30.08.2021, з 30.08.2021 по 31.08.2021, з 31.08.2021 по 14.09.2021, з 14.09.2021 по 22.09.2021, з 22.09.2021 по 23.09.2021, з 23.09.2021 по 30.09.2021, 30.09.2021 по 19.10.2021, з 19.10.2021 по 20.10.2021, з 20.10.2021 по 21.10.2021, з 21.10.2021 по 22.10.2021, з аналізом зміни ціни за час дії договору.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи цінові довідки не підтверджують коливання ціни товару, що є предметом закупівель, на ринку в сторону її збільшення в період між укладанням:

- Договору та Додаткової угоди №1/1/21 (з 15.07.2021 по 22.07.2021), оскільки несе лише інформацію про вартісні межі природного газу в Україні станом на 16.06.2021 та 08.07.2021;

- Додаткової угоди №1/1/21 та Додаткової угоди №2/1/21 (з 22.07.2021 по 23.07.2021), оскільки несе лише інформацію про вартість природного газу станом на 12.07.2021, а тому не відображає коливання ціни на ринку природного газу з 15.07.2021 по 23.07.2021;

- Додаткової угоди №2/1/21 та Додаткової угоди №3/1/21 (з 23.07.2021 по 26.07.2021), оскільки несе лише інформацію про вартість природного газу станом на 08.07.2021 та 21.07.2021;

- Додаткової угоди №4/1/21 та Додаткової угоди №5/1/21 (з 27.07.2021 по 28.08.2021), оскільки несе лише інформацію про вартісні межі природного газу в Україні станом на 26.07.2021 та 04.08.2021;

- Додаткової угоди №5/1/21 та Додаткової угоди №6/1/21 (з 28.08.2021 по 30.08.2021), оскільки несе лише інформацію про вартість природного газу станом на 21.07.2021 та 04.08.2021;

- Додаткової угоди №6/1/21 та Додаткової угоди №7/1/21 (з 30.08.2021 по 31.08.2021), оскільки несе лише інформацію про вартість природного газу станом на 04.08.2021 та 16.08.2021;

- Додаткової угоди №7/1/21 та Додаткової угоди №8/1/21 (з 31.08.2021 по 14.09.2021), оскільки несе лише інформацію про вартість природного газу станом на 25.08.2021 та 07.09.2021;

- Додаткової угоди №8/1/21 та Додаткової угоди №9/1/21 (з 14.09.2021 по 22.09.2021), оскільки несе лише інформацію про вартість природного газу станом на 02.09.2021, 08.09.2021, 14.09.2021, тобто на момент укладання додаткової угоди №8/1/21;

- Додаткової угоди №9/1/21 та Додаткової угоди №10/1/21 (з 22.09.2021 по 23.09.2021), оскільки несе лише інформацію про вартість природного газу станом на 07.09.2021 та 16.09.2021;

- Додаткової угоди №10/1/21 та Додаткової угоди №11/1/21 (з 23.09.2021 по 30.09.2021), оскільки несе лише інформацію про вартісні межі природного газу в Україні станом на 14.09.2021, 23.09.2021, тобто станом на укладання додаткових угод №8/1/21 - №10/1/21, а тому не може бути використаний під час укладання додаткової угоди №11/1/21;

- Додаткової угоди №11/1/21 та Додаткової угоди №12/1/21 (з 30.09.2021 по 19.10.2021), оскільки несе лише інформацію про вартість природного газу станом на 24.09.2021 та 29.09.2021;

- Додаткової угоди №12/1/21 та Додаткової угоди №13/1/21 (з 19.10.2021 по 20.10.2021), між укладанням Додаткової угоди №13/1/21 та Додаткової угоди №14/1/21 (з 20.10.2021 по 21.10.2021), між укладанням Додаткової угоди №14/1/21 та Додаткової угоди №15/1/21 (з 21.10.2021 по 22.10.2021), оскільки несуть лише інформацію про вартість природного газу станом на 29.09.2021, 30.09.2021, 05.10.2021.

Крім того, у цінових довідках Житомирської торгово-промислової палати не зазначена вартість природного газу на дату укладення оспорюваних додаткових угод, що унеможливлює підтвердження коливання ціни на ринку природного газу станом на дату їх укладення.

Також слід зазначити, що необхідність укладання оспорюваних додаткових угод відповідач обґрунтував коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження чого надав позивачу відповідні цінові довідки Житомирської торгово-промислової палати (а.с. 75-89, т.1), які містять відомості про середньозважені ціни на природний газ у червні-вересні 2021 року за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа". У вказаних довідках зазначено, що вони носять фактографічно - інформаційний характер та не враховують умови договорів та контрактів.

При цьому, суд зауважує, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо, що відповідає, зокрема висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18.

З огляду на викладене, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Отже, вказані довідки не є належними та допустимими доказами, що підтверджують коливання цін, які стали підставами для укладення оспорюваних додаткових угод. Тобто, збільшення ціни газу відбулось безпідставно та без обґрунтування його підвищення.

Крім того, зі змісту наявних у матеріалах справи цінових довідок Житомирської торгово-промислової палати вбачається, що вони містять відомості про вартість природного газу в певні періоди, проте, не визначають вартість газу станом на конкретну дату (дату підписання спірних додаткових угод), носять виключно інформативний характер і не враховують умов договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 та додаткових угод до нього.

Разом із тим, у жодній довідці Житомирської торгово-промислової палати не наведено розрахунку зростання вартості товару з моменту аукціону, укладення договору (чи з моменту попередньої додаткової угоди до договору) до укладення додаткових угод №№1/1/21 - 15/1/21, не наведено динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення.

Надані цінові довідки Житомирської торгово-промислової палати №В-2404 від 09.07.2021 та №В-2440 від 13.07.2021 складені до укладення договору №1/21 від 15.07.2021, тому не можуть бути підставою для укладання додаткових угод.

Крім того, якщо звернутися безпосередньо до змісту цінових довідок Житомирської торгово-промислової палати №В-2404 від 09.07.2021, №В-2555 від 23.07.2021, №В-2678 від 05.08.2021, №В-2679 від 06.08.2021, №В-2801 від 17.08.2021, №В-3018 від 08.09.2021, джерелом наведених в них відомостей є інформація про ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа".

Водночас, згідно з даними вказаної товарної біржі, що розміщені у відкритому доступі на вебпорталі https://www.ueex.com.ua, тобто першоджерела вказаних цінових довідок, середньозважені ціни на природній газ за результатами електронних біржових торгів станом на 08.07.2021 (тобто на дату подання відповідачем уточненої тендерної пропозиції) становили 12 975,96 гривень, 15.07.2021 - 12 987,22 гривень, 22.07.2021, 23.07.2021, 26.07.2021, 27.07.2021 - 12 987,06 гривень, 28.08.2021, 30.08.2021, 31.08.2021 - 15 669,41 гривень, 14.09.2021, 22.09.2021, 23.09.2021 - 18 467,92 гривень, 30.09.2021 - 18 505,68 гривень, 19.10.2021, 20.10.2021, 21.10.2021- 33 587,37 гривень, 22.10.2021 - 33 587, 31 гривень.

Відтак, інформація ТБ "Українська енергетична біржа" свідчить, що станом на дати укладення додаткових угод №1/1/21 від 22.07.2021, №2/1/21 від 23.07.2021, №3/1/21 від 26.07.2021, №4/1/21 від 27.07.2021 ціна на природний газ за результатами біржових торгів була нижча, ніж на дату укладення договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2021, що виключало можливість підвищення ціни на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та свідчить про невідповідність вказаних додаткових угод вимогам законодавства.

З відомостей вебпорталу https://www.ueex.com.ua не вбачається також підвищення ціни на природний газ і на дати укладення додаткових угод №6/1/21 від 30.08.2021, №7/1/21 від 31.08.2021, №9/1/21 від 22.09.2021, №10/1/21 від 23.09.2021, №11/1/21 від 30.09.2021, №13/1/21 від 20.10.2021, №14/1/21 від 21.10.2021, №15/1/21 від 22.10.2021.

У контексті надання правової оцінки додатковим угодам №5/1/21 від 28.08.2021, №8/1/21 від 14.09.2021, №12/1/21 від 19.10.2021, при укладенні яких дійсно спостерігалося підвищення цін на природний газ, то колегія суддів звертає увагу на висновок Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, сформульований у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, за змістом якого підвищення вартості на товар у порівнянні з договором про закупівлю на 10% є максимальним лімітом зміни ціни, незалежно від кількості підписаних додаткових угод, що передбачають таку зміну (п.123 постанови).

Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів, а підвищення ціни за договором більш ніж на 10% шляхом "каскадного" укладення додаткових угод до нього є нечесною та недобросовісною діловою практикою з боку продавця (пункти 123, 127 постанови).

Відтак, оскільки додатковими угодами №2/1/21 від 23.07.2021, №3/1/21 від 26.07.2021, №4/1/21 від 27.07.2021, №5/1/21 від 28.08.2021, №6/1/21 від 30.08.2021, №7/1/21 від 31.08.2021, №8/1/21 від 14.09.2021, №9/1/21 від 22.09.2021, 10/1/21 від 23.09.2021, №11/1/21 від 30.09.2021, №12/1/21 від 19.10.2021, №13/1/21 від 20.10.2021, №14/1/21 від 21.10.2021, №15/1/21 від 22.10.2021 передбачається підвищення ціни більше ніж на 10% від ціни, що передбачалася безпосередньо у договорі №1/21 від 15.07.2021, останні не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" також з мотивів порушення максимального ліміту зміни ціни.

Слід також зазначити, що існування різниці між ціною на закуповуваний товар, запропонованою учасником відкритих торгів, та середньою ринковою ціною на цей товар, не свідчить про наявність коливання ціни на ринку, а лише про подання останнім тендерної пропозиції за ціною, що не відповідає ринковій.

При цьому, така невідповідність не позбавляє переможця торгів обов'язку виконувати умови поставки товару, на який той добровільно погодився при подачі тендерної пропозиції та підписанні договору про закупівлю.

Колегія суддів зазначає, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі №927/550/20).

З огляду на викладене, обставини справи можуть свідчити про те, що ТОВ "Житомиргаз збут", бажаючи перемогти у відкритих торгах, могло навмисно занизити пропоновану ціну природного газу, а після укладення договору збільшити ціну шляхом укладення додаткових угод.

Відповідач не міг не розуміти особливості функціонування ринку природного газу (тобто постійне коливання цін на природний газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими).

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Враховуючи наведене, перемога у закупівлі, джерелом фінансування якої є кошти місцевого бюджету та укладення договору щодо поставки 40 000 м.куб. природного газу за ціною 9137,50 грн за 1 тис. м.куб. (без ПДВ) та її подальше підвищення шляхом укладення оспорюваних додаткових угод (без відповідного коливання ціни на ринку), що призвело до загального збільшення ціни на 270%, є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст.5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи встановлені обставини, відповідачем не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання.

Натомість, колегією суддів встановлено, що сторони послідовно збільшували вартість природного газу, за відсутності доказів, що його вартісні показники упродовж дії договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "Житомиргаз Збут".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оспорювані додаткові угоди до договору №1/1/21 від 15.07.2021 про постачання природного газу укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на природний газ у сторону збільшення, як наслідок, ці угоди підписані за відсутності визначених на те законодавчих підстав та з порушенням визначеного Законом України "Про публічні закупівлі" граничної 10% межі зміни ціни товару, визначеної п.2 ч.5 ст.41 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що спірні додаткові угоди до договору про постачання природного газу №1/1/21 від 15.07.2021 суперечать п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання їх недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України та відповідно задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 100 704,35 грн безпідставно сплачених коштів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка і оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції договору.

Наведена правова позиція узгоджується зі сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі №908/653/22, від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 07.02.2023 у справі №927/188/22.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 відповідач повинен був поставити позивачу природний газ за ціною за 1000 куб.м - 10 965,00 грн.

Відповідач поставив позивачу природний газ в обсязі 3 598,6 куб.м, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу №ЖТ381015872, №ЖТ381015873, №ЖТ381015874, №ЖТ381015875 від 01.12.2021 (а.с. 63-66, т.1).

Враховуючи ціну, обумовлену сторонами у договорі, позивач повинен був сплатити відповідачу за фактично поставлений природний газ кошти у розмірі 39 458,65 грн (3 598,6куб.м х 10 965,00грн), натомість, сплатив 140 163,00 грн (про що свідчать платіжні доручення №416, №417, №418, №419, №569 від 01.12.2021 (а.с. 68-72, т.1)), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 100 704,35 грн (140 163,00 грн - 39 458,65 грн).

У позовній заяві прокурор зазначив ч.1 ст.670 ЦК України як правову підставу для стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів. Проте, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування в аналогічних правовідносинах ст.1212 ЦК України.

Оскільки, додаткові угоди №№ 1/1/21-15/1/21 до договору на постачання природного газу №1/21 від 15.07.2022 визнані судом недійсними, а отже і підстава, на якій відповідачем були набуті грошові кошти в сумі 100 704,35 грн відпала.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 100 704,35 грн були безпідставно одержані відповідачем, у зв'язку з чим останній зобов'язаний їх повернути позивачу на підставі статей 216, 1212 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для їх стягнення з відповідача на користь позивача та, відповідно, задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, посилання скаржника на те, що оплати за договором №1/21 від 15.07.2021 здійснювались лише по чотирьох додаткових угодах, зокрема за додатковими угодами №№12-15, тоді як прокурором не доведено, чим саме наявність оспорюваних додаткових угод №№1-11 до договору порушує права чи інтереси позивача, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки кожною з оспорюваних додаткових угод, за винятком додаткової угоди №1/1/21 від 22.07.2021, передбачено підвищення договірної ціни відносно ціни за попередньою додатковою угодою, та у такий спосіб шляхом багатократного внесення змін до договору про закупівлю сконструйовано її "каскадне" зростання на понад 260%.

У цьому розумінні додаткові угоди №№1/1/21-11/1/21 до договору про закупівлю, внаслідок поступової зміни договірної ціни, створили передумови для укладення додаткових угод №№12/1/21-15/1/21 та передбаченого ними більше ніж трьохкратного зростання вартості закуповуваного товару.

Відтак, оплата вартості поставленого природного газу на умовах, визначених додатковими угодами №12/1/21 від 19.10.2021 (31 934,6484 грн за 1000 м3 природного газу; більше договірної ціни на 191%), №13/1/21 від 20.10.2021 (35108,547 грн за 1000 м3; більше договірної ціни на 220%), №14/1/21 від 21.10.2021 (38 599,5181 за 1000 м3; більше договірної ціни на 252%), №15/1/21 від 22.10.2021 (39 683,8111 грн за 1000 м3; більше договірної ціни на 262%) уможливлена саме попереднім укладенням додаткових угод №№ 1/1/21-11/1/21.

Відповідно до правового висновку, викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21, позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у даному випадку разом з ресцисорними позовними вимогами прокурором заявлена похідна від них вимога майнового характеру про стягнення 100 704,35 гривень, що свідчить про ефективність обраного способу захисту.

При цьому, питання дійсності кожної оспорюваної додаткової угоди має істотне значення для розрахунку розміру суми безпідставно набутих відповідачем грошових коштів, адже останній залежить від чинних умов договору №1/21 від 15.07.2021 про ціну одиниці закуповуваного товару, в той час як оспорюваними додатковими угодами змінювалися саме ці договірні умови.

В цьому світлі вищевказані додаткові угоди мають прямий та безпосередній вплив на розмір надмірно сплачених Миропільською селищною радою Житомирської області грошових коштів, а відтак і на порушення майнових інтересів відповідної територіальної громади.

Резюмуючи вищенаведене, визнання недійсними правочинів, що вчинені всупереч вимог Закону України "Про публічні закупівлі", є належним, а у поєднанні позовною вимогою майнового характеру, також ефективним способом захисту, додаткові угоди №№1/1/21-11/1/21 до договору №1/21 від 15.07.2021 є взаємопов'язаними з додатковими угодами №№12/1/21-15/1/21 до цього ж договору, а їх дійсність призводить до порушення майнових прав Миропільської селищної територіальної громади.

Щодо доводів скаржника про те, що у оскаржуваному судовому рішенні наведено неправильні реквізити договору про постачання природного газу, зокрема, визначено його номером №1/1/21, тоді як останній становить №1/21, то колегія суддів зазначає, що за змістом описової та мотивувальної частин рішення Господарського суду Житомирської області від 27.05.2024 зазначаються правильні реквізити договору про постачання природного газу №1/21 від 15.07.2021, копія останнього наявна в матеріалах справи, достовірність якої сторонами не оспорюється.

Колегія суддів зазначає, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Відтак, наявність неточного відображення реквізитів договору, що є по своїй суті опискою, не свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки не впливає на правильність висновків суду першої інстанції. Така описка може бути виправлена в порядку, передбаченому статтею 243 ГПК України.

Щодо доводів скаржника про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, про підміну прокурором уповноваженого органу, неправильне визначення позивачем Миропільської селищної ради, а також її одночасне представництво прокурором та адвокатом, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст.53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч.5 ст.53 ГПК України).

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Водночас у розумінні положень п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись із зазначеним позовом, прокурор в обґрунтування порушення інтересів держави послався на укладення Миропільською селищною радою оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, збільшення ціни за одиницю товару без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку та із багатократним перевищенням нормативно визначеного максимального ліміту зміни ціни.

За змістом ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ч.1, 4 ст.61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно частини третьої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 27 цього ж Закону до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Неналежне та нераціональне з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно п.4, 7 ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №907/576/19 зазначив, що замовниками, у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", є суб'єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.

Наслідком порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" є нераціональне використання бюджетних коштів, що в свою чергу свідчить про наявність саме публічного (державного) інтересу, а не приватного інтересу суб'єкта закупівлі. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС).

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном (коштами), що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави за позовами про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення безпідставно сплачених коштів, викладеними у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

У зазначеній постанові Великою Палатою Верховного Суду постулюється, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади

Отже, оскільки територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування зобов'язана контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що такий орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі (пункти 8.47, 10.2, 10.3 постанови).

Екстраполюючи вищезацитовані висновки Великої Палати Верховного Суду до справи №906/563/22, вбачається, що у спірних правовідносинах, з огляду на те, що пред'явлений позов ґрунтується на факті неефективного використання коштів місцевого бюджету, суб'єктом владних повноважень, що здійснює контрольні функції у спірних правовідносинах та належним позивачем у справі є відповідний орган місцевого самоврядування. Вищенаведений висновок суду касаційної інстанції також підтверджує наявність порушення інтересів держави та наявність підстав для їх захисту прокурором у випадку необґрунтованого та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що і має місце у даній справі.

Варто зазначити, що згідно поданого в матеріали справи оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-06-02-003973-b (а.с. 27-28, т.1) замовником товару, що є предметом закупівлі у даних торгах, є саме Миропільська селищна рада. Крім того, за змістом п.4.9 договору про постачання природного газу №1/1/21 від 15.07.2021 зобов'язання замовника за цим договором виникають виключно за наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі (або в плані використання бюджетних коштів - для одержувачів бюджетних коштів)) (а.с. 38-46, т.1)

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що закупівля UA-2021-06-02-003973-b здійснена за рахунок коштів місцевого бюджету, саме на Миропільську селищну раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів бюджету, залучених до проведення цієї закупівлі, а тому остання в даному випадку є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Також апелянт наполягає на тому, що Миропільська селищна рада може та бажає самостійно захищати свої інтереси в суді, а звернувшись до суду з позовом прокурором фактично замінив її як позивача. Однак наведене твердження не знаходить свого підтвердження фактичними обставинами справи та ними ж спростовується.

Так, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області згідно наказу від 03.09.2021 №509 проведено моніторинг закупівлі UA-2021-06-02-003973-b.

Відповідно до висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA- 2021-06-02-003973-b, який складений 23.09.2021, замовником в порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону та пункту 11.06 розділу 11 договору, до договору укладено додаткові угоди від 22.07.2021 № 1/1/21, від 23.07.2021 № 2/1/21, від 26.07.2021 № 3/1/21, від 27.07.2021 № 4/1/21, від 28.08.2021 №5/1/21, від 30.08.2021 № 6/1/21, від 31.08.2021 № 7/1/21, від 14.09.2021 № 8/1/21 та від 22.09.2021 № 9/1/21 на збільшення ціни за одиницю товару без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни та з перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни передбаченого пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону. Разом з тим, такі дії можуть призвести до недоотримання замовником активів.

Миропільську селищну раду зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення істотних умов договору до вимог законодавства у сфері закупівель (зокрема зменшення ціни природного газу за 1000 куб.м. до рівня, визначеного сторонами на дату підписання договору), повернення зайво сплачених коштів (у разі здійснення постачання предмету закупівель з урахуванням змінених істотних умов договору).

Разом із тим, після вказаного висновку від 23.09.2021 про результати моніторингу Миропільською селищною радою заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом приведення істотних умов договору до вимог законодавства у сфері закупівель та зменшення ціни природного газу за 1000 куб.м. до рівня, визначеного сторонами на дату підписання договору, не вжито.

Натомість, укладено додаткові угоди до договору за №№ 10/1/21, 11/11/21, 12/1/21, 13/1/21, 14/1/21, 15/1/21, що свідчить про невжиття Миропільською селищною радою захисту інтересів держави.

З метою з'ясування питання самостійного вжиття вказаними органом місцевого самоврядування заходів щодо відновлення порушених інтересів держави Чуднівською окружною прокуратурою скеровано відповідні запити до Миропільської селищної ради від 08.07.2022 №55-92-1186вих22, від 13.07.2022 №55-92-1206вих22 (а.с. 99-100, 102-106, т.1).

Згідно відповідей Миропільської селищної ради №1553-22 від 12.07.2022 та №668 від 15.07.2022 встановлено, що остання самостійно не зверталась до суду з відповідною позовною заявою з підстав відсутності бюджетних коштів селищної ради на судові витрати. Водночас, викладено прохання органу місцевого самоврядування щодо звернення прокурора до суду з відповідною позовною заявою в інтересах держави, в тому числі, в особі міської ради, для повернення бюджетних коштів як зайво сплачених за природний газ за додатковими угодами до договору про постачання природного газу №1/1/21 від 15.07.2021 (а.с. 101, 105-106, т.1).

Так, Миропільською селищною радою в матеріали справи подано кошторис ради на 2022 рік на підтвердження того, що за договором про надання правничої допомоги від 08.10.2021, укладеного з АО "Група адвокатів України", оплата з бюджету органу місцевого самоврядування у 2022 році не здійснювалося з підстав відсутності коштів у видатках бюджету селищної ради на проведення судових витрат (а.с. 219, т.1).

Постановою від 15.10.2019 у справі №903/129/18 Великої Палати Верховного Суду роз'яснюється, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу місцевого самоврядування про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів відповідної територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Крім того, у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, у якій Великою Палатою Верховного Суду досліджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, констатовано, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або арґументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Таким чином, Миропільська селищна рада не звернулася за захистом порушених інтересів територіальної громади до суду впродовж достатнього для цього строку після отримання повідомлення прокурора та повідомила про неможливість такого звернення, що дозволяє дійти висновку про її бездіяльність в розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У цьому контексті немає суттєвого значення, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судових витрат, оскільки, як підкреслено у вищезацитованих постановах Великої Палати Верховного Суду, сам факт незвернення уповноваженого органу до суду селищної ради, незалежно від причин, є достатнім для висновку про його бездіяльність та виникнення у прокурора процесуальної дієздатності на представництво інтересів держави.

Не впливає на оцінку правовідносин також участь представника Миропільської селищної ради під розгляду справи судом першої інстанції, позаяк це не спростовує факту невжиття цією селищною радою заходів судового захисту порушених інтересів держави та територіальної громади.

Окремо слід зауважити також на тій обставині, що звернення до суду з позовом про стягнення грошових коштів на користь Миропільської селищної ради зобов'язує визначити позивачем саме цю селищну раду.

Водночас, закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.

З урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Миропільської селищної ради, а аргументи апелянта такого висновку не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 14 травня 2024 року у справі №906/563/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "12" вересня 2024 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.