вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" вересня 2024 р. Справа№ 910/3123/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УКРНДІІНЖПРОЕКТ»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024, повний текст якого складено та підписано 20.05.2024
у справі № 910/3123/24 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УКРНДІІНЖПРОЕКТ»
про стягнення 59 022,94 грн
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 59 022, 94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що роботи ІІ та ІІІ етапів відповідачем виконані з простроченням визначених Календарним графіком строків, що призвело до порушення ним договірного зобов'язання та стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій у відповідності до вимог пунктів 8.1 та 8.3. Договору.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач з позовом не погодився посилаючись на те, що порушення строків виконання робіт за Договором ІІ та ІІІ етапів відбулося за відсутності його вини. Підстави для стягнення неустойки вважає відсутніми, оскільки позивач, як замовник, припустився прострочення кредитора, яке виключає його відповідальність за прострочення виконання робіт. Також затримка виконання зобов'язання була спричинена форс-мажорними обставинами.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/3123/24 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 43 253,50 грн пені, 15 769,44 грн штрафу та 3 028,00 грн судового збору.
Рішення мотивоване тим, що роботи ІІ та ІІІ етапів відповідач, як підрядник, виконав з простроченням визначених Календарним графіком строків, що призвело до порушення ним договірного зобов'язання та є підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій у відповідності до вимог пунктів 8.1 та 8.3. Договору. Водночас відповідачем не доведено достатніх підстав для звільнення його від відповідальності. Відповідач не надав належних доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин, не довів несвоєчасність та затягування погодження позивачем, як замовником, технічної документації та проведення відомчої експертизи, а отже відсутні підстави вважати, що поведінка позивача дійсно спричиняла сповільнення та неможливість виконання робіт відповідачем у визначений договором строк.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Апелянт посилається на те, що затримка у виконанні робіт за Договором спричинена обставинами, на які відповідач не міг вплинути (форс-мажорних обставини), а також діями самого позивача, які виявилися у затримці погодження технічних рішень, внесення змін на проектування без продовження строків виконання робіт, а також затягування строків проведення відомчої експертизи проектної документації. Вносити зміни до Договору в частині строків виконання робіт та їх вартості позивач відмовився. Отже відповідач вважає що підстави для стягнення неустойки відсутні, оскільки прострочення кредитора виключає його відповідальність за прострочення виконання робіт.
Короткий зміст заперечень позивача
Позивач, у своєму відзиві на апеляційну скаргу з нею не погодився. Враховуючи факт наявності прострочення виконання відповідачем робіт за Договором та відсутності будь-яких доказів, що таке прострочення мало місце з вини позивача, позивач наполягає на безпідставності доводів апеляційної скарги та відсутності підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову не менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення 59 022, 94 грн, вказана справа, у відповідності до приписів ГПК України, відноситься до малозначних справ.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3123/24 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/3123/24. Копію ухвали надіслано до Господарського суду першої інстанції.
20.06.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України «УКРНДІІНЖПРОЕКТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/3123/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 12.08.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 12.08.2024.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів визнав встановленими наступні обставини.
30.09.2021 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати «Проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: "Будівництво газопроводів-перемичок для подачі газу в кільцеву систему газопостачання м. Києва від газорозподільної станції 1А до газорозподільної станції 9 м. Київ" (коригування ПД) (Будівельні роботи та поточний ремонт)» (стадія/ї «Проект» та «Робоча документація») (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування № 21.73.16 від 20.07.21 (далі - завдання на проектування) (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору, проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а Замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити Підряднику вартість виконаних робіт.
Склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені завданням на проектування (Додаток № 1) та кошторисом на проектні роботи (Додаток № 2),які є невід'ємними частинами цього Договору (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до пункту 1.3 Договору строк виконання робіт: Підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі - Календарний графік), який є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 3), зобов'язується виконати роботи впродовж 310 (трьохсот десяти) календарних днів з дати укладання Договору.
Ціна Договору становить 456 690, 80 грн., крім того ПДВ (20%) 91 338,16 грн. (дев'яносто одна тисяча триста тридцять вісім грн 16 коп (пункт 2.1 Договору)).
Підрядник відповідає перед Замовником за якість і відповідність робіт вимогам, установленим державними стандартами, завданню на проектування (Додаток № 1), Кошторису на проектно-вишукувальні роботи (Додаток № 2) та умовам Договору (пункт 4.1 Договору).
Замовник зобов'язаний вчасно надати всі необхідні вихідні дані для розробки проектної документації, надати доступ до існуючого об'єкту (пункт 4.3 Договору), своєчасно розглянути проектну документацію та надати зауваження (пункт 4.2 Договору).
Місце виконання робіт: За місцезнаходженням Підрядника та на об'єкті проектування (надалі - Об'єкт (пункт 4.3. Договору)).
Місцезнаходження Об'єкта: в околицях м. Києва (пункт 4.4. Договору).
Пунктом 4.6 Договору закріплено, що Підрядник завчасно і у письмовій формі інформує Замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежним від нього обставин. Замовник зобов'язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.
Відповідно до пункту 4.8 Договору Підрядник зобов'язаний отримати попереднє письмове погодження Замовника основних технічних рішень, а згідно пункту 4.9 на Підрядника покладається супровід проходження експертизи в експертній організації.
Відповідно до пункту 4.11 Договору Підрядник відповідає за неналежне виконання умов Договору, а також за недоліки (недоробки) проектної документації, включаючи недоліки (недоробки) в частині інженерно - геологічних та інженерно - геодезичних робіт, які можуть бути виявлені згодом у ході будівництва.
Згідно пункту 4.12 Договору після усунення всіх зауважень Замовника щодо виконаної проектної документації та отримання Підрядником листа-повідомлення Замовника про завершення відомчої експертизи проектної документації, Підрядник ініціює та супроводжує проходження експертизи проектної документації в експертній організації на підставі договору з експертною організацією, укладеного Підрядником.
Пунктом 4.13 Договору визначено, що в разі об'єктивних, документально підтверджених, обставин Сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що Сторонами оформляється відповідна Додаткова угода.
Розділом 5 Договору закріплено порядок здачі та приймання робіт, а саме:
- Підрядник після виконання робіт згідно із Календарним графіком (Додаток № 3) передає Замовнику в електронному вигляді з дотриманням вимог завдання на проектування (Додаток № 1) проектну документацію для проведення відомчої експертизи Замовника, разом із супровідним листом (пункту 5.1 Договору);
- Замовник після отримання електронної версії проектної документації зобов'язаний прийняти її та провести відомчу експертизу, за результатами якої надати Підряднику лист- повідомлення Замовника про завершення відомчої експертизи проектної документації або лист з переліком зауважень, які повинен усунути Підрядник та надати Замовнику скориговану проектну документацію (пункт 5.2 Договору);
- Підрядник після отримання листа-повідомлення від Замовника про завершення відомчої експертизи ініціює подання проектної документації на експертизу в експертну організацію про що укладає відповідний договір (пункт 5.3 Договору);
- Після отримання позитивного експертного звіту експертної організації, Підрядник передає Замовнику оригінал та копію експертного звіту, видану експертною організацією, паперові примірники проектної документації, акт здачі-приймання виконаних робіт (пункт 5.4 Договору);
- Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 (п'яти) днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання (пункт 5.5 Договору);
- Замовник протягом 5-ти (п'яти) днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов'язується повернути Підряднику один примірник оформленого акта (пункт 5.6. Договору).
Пунктом 6.2 Договору закріплено право Замовника вносити пропозиції щодо змін і доповнень до проектної документації, щодо складу, обсягів і вартості робіт шляхом письмового оформлення змін до завдання на проектування (Додаток № 1) з укладанням відповідної додаткової угоди до Договору.
За порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення. (пункт 8.3 Договору).
Згідно пункту 12.1 Договору останній набирає чинності з моменту його укладання і діє протягом 1 року з дати укладання. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Додатком № 3 до Договору сторонами погоджено календарний графік виконання робіт за Договором, з якого вбачається, що роботи підлягали виконанню в три етапи всього за 310 календарних днів вартістю 548 028, 96 грн.
І етап робіт вартістю 179 168,02 грн мав початися з дати укладання договору та закінчитися протягом 120 календарних днів.
ІІ етап робіт вартістю 187 731,42 грн мав початися з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 150 календарних днів.
ІІІ етап робіт вартістю 89 791,36 грн мав початися з дати завершення робіт по ІІ етапу(підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 40 календарних днів.
Також між сторонами підписано Додаткову угоду №1 від 10.02.2022 про електронний документообіг до Договору, згідно умов якої обмін електронними документами здійснюється між сторонами в системі DEALS.
Додатковою угодою № 3 від 30.09.2022 до Договору сторонами викладено в іншій редакції пункту 1.3 Договору та Додаток № 3 до Договору в частині строку виконання робіт - впродовж 490 календарних днів з дати укладання Договору.
Також даною додатковою угодою встановлено, що згідно пункту 12.1 Договору останній діє до 03.02.2023.
Календарний графік в редакції додаткової угоди № 3 закріплено наступну строки:
І етап робіт вартістю 179 168,02 грн починається з дати укладання договору та закінчується протягом 120 календарних днів.
ІІ етап робіт вартістю 187 731,42 грн починається з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчується протягом 330 календарних днів.
ІІІ етап робіт вартістю 89 791,36 грн мав початися з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 40 календарних днів.
Позивачем до матеріалів справи надано Акт № 1 здачі-приймання виконаних проектно- вишукувальних робіт за Договором від 30.12.2021, з якого вбачається, що роботи за Договором І етапу належним чином виконані Відповідачем та прийняті без зауважень Позивачем.
Судом першої інстанції встановлено, що виконання І етапу робіт відсутні оскільки такі роботи виконано вчасно у строк до 30.12.2021.
Вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем ІІ та ІІІ етапів робіт.
У позові зазначено, що згідно Календарного графіку (в редакції додаткової угоди № 3 до Договору) роботи ІІ етапу - «Розробка стадії «Проект». Проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації.» мали б бути виконані не пізніше 25.11.2022, однак фактично виконані 07.09.2023 згідно Акту № 2 здачі-приймання виконано проектних - вишукувальних робіт за Договором від 07.09.2023.
Судом першої інстанції встановлено, що вказаний акт не підписано сторонами, однак факт здачі робіт ІІ етапу за Договором з простроченням на 285 календарних днів, тобто 07.09.2023 Відповідачем не заперечується. Не заперечуються відповідачем обставини прострочення виконання робіт ІІІ етапу «Розробка стадії «Робоча документація» за Договором на 23 календарні дні. Строк встановлено сторонами-не пізніше 17.10.2023, однак фактично виконані 10.11.2023, що підтверджується згідно Актом № 3 здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт за Договором від 10.11.2023. Цей акт також не підписано сторонами.
З огляду на зазначене, Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій на підставі пункту 8.3 Договору згідно доданого до позову розрахунку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Колегія суддів вважає недоведеними та відхиляє доводи скаржника про відсутність підстав для стягнення неустойки, оскільки він не довів наявність прострочення кредитора, яке виключає відповідальність підрядника за прострочення виконання робіт.
Відповідно до ст. 317 ГК України, виконання проектних і досліджувальних робіт здійснюються на умовах підряду.
Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Відповідно до ст. 846 цього Кодексу, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 887, 888 цього Кодексу, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Статтями 890, 891 цього Кодексу передбачено, що підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні умови договорів підряду, згідно з ч.2 ст.317 ГК України, визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтями 252, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України закріплено обов'язок сторін дотримуватись умов договору. Таке правило є своєрідною «платою» учасників цивільних правовідносин за інший фундаментальний принцип цивільного права - свободи договору.
У справі що розглядається, згідно з пунктом 1.2. укладеного між сторонами Договору склад, обсяги та вартість робіт визначені завданням на проєктування (Додаток №1 до цього Договору) та Договірною ціною на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт (Додаток №2 до цього Договору).
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Підрядник після виконання робіт згідно із Календарним графіком (Додаток № 3) передає Замовнику в електронному вигляді з дотриманням вимог завдання на проєктування (Додаток № 1) проєктну документацію для проведення відомчої експертизи Замовника, разом із супровідним листом.
Пунктом 1.3. Договору передбачено строк виконання робіт: Підрядник у відповідності до Календарного графіку виконання проектних робіт (далі - Календарний графік) (Додаток №3 до цього Договору), зобов'язується виконати роботи впродовж 310 (трьохсот десяти) календарних днів з дати укладення Договору, тобто до 06.08.2022.
Щодо доводів скаржника про прострочення кредитора
Заперечуючи щодо нарахування штрафних санкцій скаржник посилається на те, що порушення виконання ІІ та ІІІ етапу робіт за Договором відбулося не з його вини та не внаслідок його дій як підрядника, оскільки ним, на виконання вимог пункту 4.8 Договору, надіслано позивачу лист № 815 від 23.02.2022, у якому він просив позивача розглянути та погодити основні технічні рішення. Цей лист розглядався позивачем майже два місяці, що призвело до неможливості виконувати роботу увесь цей час. Також відповідач листом від 27.02.2022 № 818 звертався до позивача з повідомленням про засвідчення форс-мажорних обставин з 24.02.2022 та з проханням внести коригування в термін дії Договору. Відповідач посилається на те, що фактично об'єкт проектування знаходиться на трьох ділянках, у тому числі на автодорозі М06 «Київ - ЧОП» в сторону м. Житомир, а також до м. Ірпінь, де знаходились війська Російської Федерації з початку повномасштабного вторгнення до 02.04.2022, що унеможливлювало виконання робіт у вказаний період на об'єкті. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин скаржник послався на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Суд першої інстанції у своєму рішення надав належну правову оцінку зазначеним доводам скаржника, водночас за результатами апеляційного перегляду справи скаржник цих висновків не спростував.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що укладений між сторонами Договір не містить чіткого строку для розгляду Замовником технічної документації та надання по ній зауважень Підрядником, оскільки в пункті 4.2 Договору сторонами погоджено використання слова «своєчасно».
Враховуючи обставини військових дій, а також необхідність погодження змін до завдання на проектування, що викликані об'єктивними причинами, 30.09.2022 сторони уклали додаткову угоду № 3, якою продовжено строк виконання робіт та внесені відповідні зміни до Календарного графіку. Тривалість робіт ІІ етапу збільшена зі 150 до 330 календарних днів, тобто більше ніж удвічі - до 25.11.2022.
Зміна № 1 до завдання № 21.73.16 від 20.07.2021 датована 26.08.2022, тобто час, необхідний для її врахування та виконання Підрядником, ним був узгоджений при підписанні додаткової угоди № 3 від 30.09.2022 до Договору. Натомість зміна № 2 до завдання № 21.73.16 від 20.07.2021 датована 12.04.2023, тобто майже через 4,5 місяці по спливу строку виконання робіт ІІ етапу. При цьому такі зміни були ініційовані самим Підрядником (лист № 855 від 16.03.2023, вх. ТОВВХ-23-5388 від 16.03.2023) і були спрямовані на зменшення обсягу робіт.
Скаржник посилається на те, що після виконання ним додаткових робіт з урахуванням зміни 1 та зміни 2, останній листом від 25.04.2023 року № 859 повторно надав проектну документацію на проведення відомчої експертизи. Повідомлення про завершення експертизи відповідач отримав листом від 10.07.2023 року № ТОВВИХ-23-9266. До наданої проектної документації Замовником надавались зауваження (02.05.2023, 18.05.2023 та 05.06.2023), за якими Підрядник доопрацьовував проектну документацію.
Отже колегія суддів вважає цілком обґрунтованими та погоджується з доводами позивача про те, що з моменту першої передачі проектної документації на відомчу експертизу, що відбулося 12.08.2022 року, до моменту завершення такої експертизи пройшов значний період часу, водночас такий строк погодження обумовлений неодноразовим доопрацюванням документації відповідачем (з огляду на її невідповідність визначеним умовам), про які зокрема в останнє позивачем повідомлено листом від 05.06.2023.
Колегія суддів констатує, що вказані обставини не є свідченням наявності прострочення кредитора чи штучного створення замовником обставин, які б впливали на строки виконання робіт Підрядником.
Слід також враховувати, що подальший захист проектної документації у незалежній експертній організації здійснювався безпосередньо самим підрядником, що відповідає пунктам 4.9., 4.10. Договору. Так, пунктом 4.10. Договору на Підрядника покладено обов'язок захисту проектних рішень при проходженні відомчої експертизи та в експертній організації.
Підрядник відповідає за неналежне виконання умов Договору, а також за недоліки (недоробки) проектної документації, включаючи недоліки (недоробки) в частині інженерногеологічних та інженерно-геодезичних робіт, які можуть бути виявлені згодом у ході будівництва.
Після усунення всіх зауважень Замовника щодо виконаної проектної документації та отримання Підрядником листа-повідомлення Замовника про завершення відомчої експертизи проектної документації, Підрядник ініціює та супроводжує проходження експертизи проектної документації в експертній організації на підставі договору з експертною організацією, укладеного Підрядником.
Оскільки підрядник погоджувався з зауваженнями замовника, виправляв їх та кілька разів надавав виправлену проектну документацію, відсутні підстави вважати, що саме замовник прострочив виконання відомчої експертизи. Вищенаведені обставини та наявні в матеріалах справи докази в сукупності свідчать про те, що своїми діями боржник спростував наявність прострочення з боку кредитора.
Колегія суддів вважає обґрунтованими та погоджується з доводами позивача про те, що наразі відсутній причинно-наслідковий зв'язок між його діями та простроченням відповідачем строку виконання робіт по ІІІ етапу, оскільки початок етапу, згідно Календарного графіку, обумовлений підписанням акту здачі-приймання виконаних робіт по ІІ етапу, який датовано 07.09.2023 та підписано відповідачем лише 13.09.2023. Зважаючи на таке, роботи ІІІ етапу мали бути виконані у період з 08.09.2023 по 17.10.2023. Про наявність об'єктивних обставин, які перешкодили вчасному виконанню робіт ІІІ етапу не пізніше 17.10.2023 відповідач не повідомив позивача та не довів існування таких обставин. Отже вплив позивача на тривалість робіт по ІІІ етапу відповідачем не доведено.
Щодо форс мажорних обставин
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Колегія суддів враховує, що скаржник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин, як це передбачено вимогами чинного законодавства, отже у цьому випадку не вбачається належних та достатніх підстав для звільнення Відповідача від відповідальності. Лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який послався скаржник, не є сертифікатом торгово-промислової палати що підтверджує наявність форс-мажорних обставин безпосередньо пов'язаних з можливістю виконання відповідачем договору у визначені сторонами строки, в розумінні зазначених вище вимог чинного законодавства, а отже не є належним доказом наявності таких форс-мажорних обставин.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що штрафні санкції нараховані позивачем правомірно з огляду на допущені відповідачем порушення строків виконання робіт, а перевіривши розрахунок штрафних санкцій суд зазначає наступне.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.3 Договору за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості робіт, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф в розмірі 7 % вартості робіт.
У постанові від 09.03.2021 у справі №924/441/20 Верховний Суд дійшов висновку, що приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін. Зазначене стосується і строку позовної давності, який за своєю суттю є строком, згідно положень ст. 256 Цивільного кодексу України, і також може бути збільшений за домовленістю сторін, але обов'язково повинен мати конкретно визначений період, зважаючи на положення статей 251, 252 Цивільного кодексу України.
Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Розрахунок штрафних санкцій здійснено судом першої інстанції у відповідності до зазначених норм, умов укладеного між сторонами договору та встановлених обставин порушення зобов'язання.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/3123/24 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано, - 13.09.2024.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков