СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6242/24
ун. № 759/18636/24
12 вересня 2024 року м.Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023112360000016 від 18.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 332 КК України, про накладення арешту -
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання в якому слідчий за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні, просить накласти арешт на майно, яке вилучено у ході проведення обшуку автомобіля, що належить підозрюваному.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023112360000016 від 18.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 332 КК України.
11.09.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 332 КК України.
11.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук автомобіля марки «TOYOTA RAV-4» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить підозрюваному ОСОБА_3 де було виявлено та вилучено: грошові кошти купюрами по 100 доларів США у кількості 5 штук; мобільний телефон марки Xiaomi Redmi, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 .
У зв'язку з цим, постановою слідчого від 11.09.2024 майно вилучене в автомобілі марки «TOYOTA RAV-4» д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023112360000016 від 18.08.2023.
Слідчий у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій просить розглянути клопотання, яке підтримує у повному обсязі, у його відсутності.
Власник майна - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій просить розглянути справу у його відсутності. При цьому, вказав, що просить у задоволенні клопотання слідчого відмовити, оскільки вилучені у його гаманці 500 доларів США є його особистими коштами.
Дослідивши клопотання і додатки до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу обшуку від 11.09.2024, який проведено на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2024, в автомобілі «Тойота», слідчим СУ ГУ НП в Київській обл. виявлено та в подальшому вилучено майно. Постановою слідчого від 11.09.2024 вилучене майно визнано речовим доказом.
У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи, що слідчим доведено, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучені речі.
Вирішуючи питання щодо накладення арешту на вилучені грошові кошти, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти, з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу у кримінальному провадженні, слідчий не навів достатніх на цьому етапі досудового розслідування доказів на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного майна саме з цією метою. Так, хоча до клопотання долучено постанову слідчого про визнання грошових коштів речовим доказом у кримінальному провадженні, однак з огляду на вказану постанову органу досудового розслідування таке визнання цього майна речовим доказом носить формальний характер. Доказів того, що грошові кошти були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, або набутий кримінально протиправним шляхом, не надано та слідчим у постанові про визнання речовим доказом не наведено. Таким чином, відповідно до вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, такий захід забезпечення кримінального провадження, не буде відповідати вимогам щодо пропорційності втручання в права власника майна, а також достатнім для забезпечення кримінального провадження, тому у задоволені клопотання в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023112360000016 від 18.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 332 КК України, про накладення арешту - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023112360000016 від 18.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 332 КК України, та яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку автомобіля марки «TOYOTA RAV-4» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , а саме на: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi, ІМЕН: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1