Ухвала від 13.09.2024 по справі 334/7423/24

Дата документу 13.09.2024

Справа № 334/7423/24

Провадження № 2-о/334/328/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

13 вересня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, в якій заявник просить: «Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Володарським РВ УМВС України в Донецькій області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполі Донецької області.».

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12.09.2024 року визначено головуючого суддю Коломаренко К.А..

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частиною 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Аналіз положень статті 317 ЦПК України дає підстави стверджувати, що факт смерті встановлюється судом на території України, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України).

Статтею 6 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до п. 1 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106-0), затвердженої Наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 року №545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану видається лікарське свідоцтво про смерть.

Відповідно до п.п. 2.2.3 глави 2.2 розділу II Інструкції з ведення державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 24.07.2008 № 1269/5, запис у Реєстрі про смерть містить: б) відомості про померлу особу: прізвище, власне ім'я, по батькові; стать; громадянство або особа без громадянства; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); дата смерті (число, місяць, рік); вік; місце смерті (держава, область, район, місто/селище (село)); причина смерті (обирається код Класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.12.2019 № 677); дата народження; місце народження (держава, область, район, місто/селище(село)); місце проживання (держава, область, район, місто/селище(село), вулиця, будинок, квартира); відомості про документи, що підтверджують факт смерті (назва документа, номер, ким виданий, дата видачі).

Заявником не зазначено державу, в якій помер вказаний громадянин України, причину смерті. Без зазначення даних відомостей, орган державної реєстрації актів цивільного стану не матиме змоги встановити усі належні дані для видачі свідоцтва про смерть українського зразка.

Крім того, суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутня медична документація (оригінал або належна копія лікарського свідоцтва про смерть), яка б відображала інформацію про факт смерті особи у певний час, місце смерті та причину смерті громадянина України ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На цьому документі повинні міститись печатка та підпис лікаря, що склав свідоцтво та реквізити медичної установи.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, заявником у порушення зазначених вимог процесуального закону надано копії доказів, які неможливо прочитати через неналежну якість, а саме: свідоцтво про шлюб, з якого неможливо встановити родинні зв'язки заявниці та померлого.

Відповідно до п.8 Положення про паспорт громадянина України, термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Судом встановлено, що до паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який видано 16.02.2000 року Володарським РВ УМВС України в Донецькій області не вклеєна фотокартка після досягнення ним 45 років, що позбавляє суд можливості встановити його дійсність.

Крім того, до паспорту громадянина України на ім'я заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який видано 13.03.1998 року Володарським РВ УМВС України в Донецькій області не вклеєна фотокартка після досягнення нею 45 років, що позбавляє суд можливості встановити його дійсність.

Отже, заявнику необхідно надати дійсні копії паспортів громадянина України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім цього, з долученого до заяви свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого (далі-мовою оригіналу) «отделом ЗАГС Володарского районного управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики» від 15.12.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Калінінського району днр. Однак, у своїй заяві заявниця ОСОБА_1 просить суд встановити факт смерті останнього в м. Маріуполі Донецької області.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

В разі не усунення недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Коломаренко К. А.

Попередній документ
121580783
Наступний документ
121580785
Інформація про рішення:
№ рішення: 121580784
№ справи: 334/7423/24
Дата рішення: 13.09.2024
Дата публікації: 17.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (24.09.2024)
Дата надходження: 12.09.2024
Предмет позову: про встановлення факту смерті