Справа № 314/1966/24
Провадження № 2/314/908/2024
27.08.2024 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,
секретар судового засідання Рясна A.B.,
розглянувши в приміщенні суду в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до служби у справах дітей виконавчого комітету Павлівської сільської Запорізького району (місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький (Вільнянський) район. с. Павлівське, вул. Залізнична, буд. 28), третя особа: Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому району Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький (Вільнянський) район, м. Вільнянськ, вул. Зачиняєва, 22) про визнання батьківства,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що 28.07.2002 він одружився із ОСОБА_2 , актовий запис про шлюбу за №07, складений Солоненською сільською радою Вільнянського району Запорізької області.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, 08.11.2005 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюб розірвано, актовий запис про розірвання шлюбу за №152, складений Відділом ДРАЦС Вільнянського РУЮ Запорізької області.
Проте, не дивлячись на розірвання шлюбу, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжували проживати разом, вели спільне господарство та мали дітей.
25.05.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одружились вдруге, про що Вільнянським відділом ДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області ПС МУ МЮ (м.Дніпро) складено актовий запис про шлюб за № 90.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, актовий запис про смерть №411, складений 05.06.2023 Вільнянським відділом ДРАЦС у Запорізькому районі ПМУМЮ (м.Одеса).
Від шлюбу та за час розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Коли ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилось 14 років, стала необхідність оформлення паспорта громадянина України. враховуючи смерть ОСОБА_5 , батько ОСОБА_4 як законний представник неповнолітньої доньки з метою збору необхідних документів звернувся до паспортного столу та органу РАЦС, де йому стало відомо, що до актового запису про народження дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . відомості про батька дитини внесено відповідно до ст.135 СК України (зі слів матері), в якій зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Проте, позивач по справі є біологічним батьком дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із самого їх народження він був поруч з дітьми та ніколи їх не полишав, діти називають та знають, що позивач є їх рідним батьком.
У період документального розірвання шлюбу (з 08.11.2005 по 24.05.2022), у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були також народжені діти: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , у актовий запис про їх народження внесено відомості про батька на підставі поданої ним заяви.
Позиває звернувся до суду з даним позовом. Самостійно внести відомості до актових записів про народження дітей про нього як батька він натепер не має можливості, оскільки діти: ОСОБА_12 є неповнолітньою, ОСОБА_13 є малолітнім, а позивач ОСОБА_1 вказаний батьком дітей у свідоцтвах про їх народження відповідно до ст.135 СК України.
На підтвердження факту визнання позивачем батьківства, за його зверненням на арк.7 паспорту громадянина України, відділом ДМС здійснено запис про всіх дітей, в тому числі й про ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Представниця позивача надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та участі позивача, на задоволенні позовних вимог наполягають.
Представниця відповідача надала до суду заяву про визнання позову, просила суд розглянути справу без її участі.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28.07.2002 ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , уклали шлюб, актовий запис про шлюбу за №07, складений Солоненською сільською радою Вільнянського району Запорізької області.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , 08.11.2005 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюб розірвано, актовий запис про розірвання шлюбу за №152, складений Відділом ДРАЦС Вільнянського РУЮ Запорізької області.
25.05.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб (свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 ), про що Вільнянським відділом ДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області ПС МУ МЮ (м.Дніпро) складено актовий запис про шлюб за №90.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, актовий запис про смерть №411, складений 05.06.2023 Вільнянським відділом ДРАЦС у Запорізькому районі ПМУМЮ (м.Одеса) (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ).
Від шлюбу та за час розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
На підтвердження факту визнання позивачем батьківства, за його зверненням на арк.7 паспорта громадянина України відділом ДМС здійснено запис про всіх дітей, в тому числі й про ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Судом витребувано з Вільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області повні витяги про народження дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Листом від 10.07.2024 №3341/32.3-01-30 Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану надав до суду повні витяги про народження дітей, за змістом яких діти ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відомостях про батька дитини внесено відповідно до ст.135 СК України (зі слів матері).
Відповідно до висновку експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 01.08.2024 №СЕ-19/108-24/13383-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_7 . Ймовірність підтвердження біологічної спорідненості складає не менше 99,9998%. ОСОБА_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_6 . Ймовірність підтвердження біологічної спорідненості складає не менше 99,9999%.
Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє право на батьківство, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання ОСОБА_1 батьком дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , із внесенням відповідних змін до актових записів про народження дітей.
Таким чином, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, та підлягають задоволенню.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1. ст.13 ЦПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодекс.
Згідно з пп. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Пунктом 2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання передбачено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до ст. 128 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Твердження, пояснення позивача щодо обставин їхнього спільного життя та характеру їхніх взаємовідносин не 5200можуть вважатись беззаперечними фактами у розумінні ст. 179 ЦПК України, які обґрунтовують заявлені вимоги позивача та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Разом з тим, підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судової молекулярно-генетичної експертизи щодо біологічно спорідненості.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року), тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ, враховуючи обставини справи, покази свідків, що між собою не узгоджуються, чутливість правовідносин, в яких виник спір, суд вважає, що встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об'єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи.
Зазначене узгоджується з роз'ясненнями Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 201/11183/16-ц (провадження № 61-23601св18).
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 - підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 ч.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2015 вказується, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави
Щодо вимоги «ефективності» способу захисту, який може бути застосовано судом, роз'яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 905/1926/16 від 11 вересня 2018 року, в якій зазначено: «оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування».
Відповідно до ст.11, ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», що повністю узгоджується з СК України, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
На батьків дитини покладається обов'язок та однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги результати експертизи щодо батьківства, враховуючи визнання представником відповідача позовних вимог, суд приходить до висновку про доведеність батьківства ОСОБА_1 щодо дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а тому позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 128, 134 СК України, ст.ст.12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до служби у справах дітей виконавчого комітету Павлівської сільської Запорізького району, третя особа: Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому району Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) батьком дитини - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 від 15 січня 2015 року за № 02, складеного виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, записати батьком дитини - ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Визнати ОСОБА_1 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) батьком дитини ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої: АДРЕСА_2 ) та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 від 25 серпня 2009 року за №15 складеного виконавчим комітетом Солоненської сільської ради Вільнянського району Запорізької області записати батьком дитини - ОСОБА_1 громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Наталія Юріївна Мануйлова
27.08.2024