Справа № 751/7931/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/404/24
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
12 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваної - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_9 , міру запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначено розмір застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
У разі внесення застави, на ОСОБА_9 , покладено наступні обов'язки;
- прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, суду у визначений ними час;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- не відлучатися з м. Чернігова без дозволу слідчого, прокурора;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Чернігівській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, після чого надати у триденний строк слідчому документи, що підтверджують здачу уповноваженому органу паспорту громадянина України для виїзду за кордон та інших документів, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності);
- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Роз'яснено, що в разі невиконання обов'язків заставодавця, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії покладених обов'язків встановлено до 02 листопада 2024 року включно.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги в частині обрання міри запобіжного заходу, зменшити розмір застави у межах ч. 5 ст. 182 КПК України. В обґрунтування скарги зазначив, що підозрювана, не вчиняла та навіть не намагалася вчинити жодних дій, які б могли бути трактовані, як перешкоджання проведенню досудового розслідування, не має інформації, а так і доказів, що її підзахисна намагалась чинити тиск на свідків. Вказує, що у ОСОБА_9 , яка є пенсіонеркою, наявне зареєстроване постійне місце проживання, вона має високий рівень міцних соціальних зв'язків та позитивні характеризуючі матеріали, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалась. Зауважує, що відсутні будь-які фактичні дані, належні докази для повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України. Зазначає, що слідчий суддя, без переконливого обґрунтування та процесуального підтвердження доводів та мотивів, не надав оцінку майновому стану підозрюваної ОСОБА_9 та в сукупності з іншими обставинами, що визначає КПК України, визначив розмір застави, який є завідомо непомірним для підозрюваної, тим самим порушив прямі норми процесуального Закону та сталу практику національних судів та ЄСПЛ. Звертає увагу, що обов'язки, на підозрювану ОСОБА_9 покладено на строк до 02.11.2024 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, яке закінчується 30 жовтня 2024 року, оскільки повідомлення про підозру вручене 30 серпня 2024 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_9 та її захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , котрі підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити, а також думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається із наданих в апеляційний суд матеріалів провадження, слідчими відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024270000000533 від 04.01.2024 року за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, за підозрами ОСОБА_9 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
30 серпня 2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні слідчого доводи свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри та підтверджуються доказами, достатніми, на етапі досудового розслідування, для застосування запобіжного заходу.
Ризик - це ймовірність того, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Повідомивши ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальні правопорушення, за які передбачене покарання Кримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.
Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність існування фактів, інформації, які можуть переконати в тому, що ОСОБА_9 могла вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Під час прийняття рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у вигляді застави, вимог ст.ст.178, 194 КПК України, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, даних про особу підозрюваної, яка усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, зокрема підлеглих її чоловіка, який теж являється підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні, може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню в інших формах, зокрема шляхом створення штучних доказів, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу саме у вигляді застави, так як інший запобіжний захід не забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Отже, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням захисника, у судовому засіданні суду стороною обвинувачення доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_9 , а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого.
Крім того, всі наведені стороною захисту обставини та дані про особу підозрюваної ОСОБА_9 були предметом розгляду слідчим суддею, який не знайшов їх такими, що гарантують належну процесуальну поведінку у разі обрання іншого виду запобіжного заходу, зокрема, нічного домашнього арешту, з огляду на воєнний стан в державі та обмеження в пересуванні, які підозрювана, як і багато інших громадян, може проігнорувати.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
При цьому, 13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
На даному етапі досудового розслідування, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про те, що розмір застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде співмірним та пропорційним щодо конкретної особи, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження. Визначений слідчим суддею розмір застави здатен досягти цієї мети та зможе запобігти підтвердженим ризикам та об'єктивно встановленим у кримінальному провадженні даним щодо кримінально карної діяльності ОСОБА_9 .
Запропонований захисником розмір застави не буде дієвим та не зможе утримати підозрювану від непроцесуальної поведінки, не забезпечить дотримання ОСОБА_9 покладених на неї обов'язків у разі звільнення, оскільки втрата цієї суми не буде суттєвою для її та її родини.
Всі інші доводи апеляційної скарги були досліджені судом, при обранні запобіжного заходу, і ним надана належна оцінка, а жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційних скарг не дають підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 вересня 2024 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4