Справа № 598/1797/24
провадження № 1-кп/598/197/2024
"12" вересня 2024 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Збаражі матеріали кримінального провадження №598/1797/24 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Колодне, Збаразького району, Тернопільської області, гр.України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, проживаючого по АДРЕСА_1 , не депутата, раніше судимого вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 25.04.2024 року за ст.126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік,
за ст.126-1 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_5 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 , з якою він проживав в одному будинку по АДРЕСА_2 , що призвело до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи ОСОБА_4 .
Так, вироком Збаразького районного суду від 25.04.2024 року ОСОБА_5 засуджений за ст.126-1 КК України за умисні дії, що виразилися у домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи, до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Продовжуючи свою умисну, систематичну, злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, та 23 травня 2024 року приблизно о 21 год., перебуваючи у житловій квартирі за адресою АДРЕСА_2 , виражав на адресу своєї дружини ОСОБА_4 словесні образи, ображав її нецензурною лайкою та чинив психологічний тиск, чим викликав в останньої побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоду її психічному здоров'ю.
Внаслідок систематичних протиправних дій потерпілій ОСОБА_4 завдано психологічних страждань, що знижують якість життя та спричиняють душевний дискомфорт, а також спричинили негативні психологічні переживання (моральні страждання).
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, як умисні дії, що виразилися у домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи.
25 липня 2024 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно даної угоди, потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.126-1 КК України. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. Також, сторони узгодили покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України у виді одного року обмеження волі.
При цьому обвинувачений ОСОБА_5 погоджується з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, про що роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_5 .
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши вищевказану угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Закону, суд приходить до висновку, що вищевказана угода може бути затверджена з таких мотивів.
Відповідно до положень ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру, потерпілою у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , узгоджена сторонами міра покарання у виді одного року обмеження волі, передбачена санкцією ст.126-1 КК України, зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам Закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, судом встановлено не було, що не заперечував у судовому засіданні і обвинувачений ОСОБА_5 .
Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 , будучи засудженим вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 25.04.2024 року, не відбув призначене йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, тому на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати покарання за попереднім вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 25.04.2024 року у виді одного місяця пробаційного нагляду, що, ідповідно до п.5 ч.1 ст.72 КК України, ереведено в обмеження волі у відповідному співвідношенні: 1дню обмеження волі відповідає 1день пробаційного нагляду, і за сукупністю вироків визначити йому остаточне покарання у виді у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць, поклавши на засудженого обов'язки, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст.91-1 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.94, 369-371, 373-374, 472-474 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 25 липня 2024 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні за №598/1797/24.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, призначивши йому узгоджене сторонами покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного попереднім вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 25.04.2024 року, у виді 1 одного місяця пробаційного нагляду, перевівши відповідно до п.5 ч.1 ст.72 КК України в обмеження волі (1 дню обмеження волі відповідає 1 день пробаційного нагляду) та визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме:
- направити засудженого ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників;
- заборонити засудженому ОСОБА_5 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_4 , яка постраждала від домашнього насильства.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя : ОСОБА_7