Р І Ш Е Н Н Я№ 127/16417/24
03 вересня 2024 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Біла О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ “ПУМБ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до кредитного договору №1010973657 від 22.12.2022, укладеного між АТ “ПУМБ» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит в розмірі 118822,51 грн, строком на 36 місяців.
Кредитним договором №1010973657 від 22.12.2022 передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, інших витрат. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 129255,87 грн, з яких 105327,16 грн - заборгованість за тілом кредиту, 08,47 грн - заборгованість за процентами, 23920,24 грн - комісія. (а.с. 1-3)
В судове засідання представник позивача АТ “ПУМБ» не з'явився, позовна заява містить клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача. (а.с. 3) Надав відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідач погодився із запропонованими умовами кредитування, підписав заяву та отримав грошові кошти. Пунктом 5 заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування встановлено, що позичальник сплачує на користь банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості 1,4%. Відповідно до п. 5.7.3 розд. 5 “Умови надання споживчого кредиту» договору комплексного банківського обслуговування комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Відповідно до ст. 1 ч. 1 п. 4 Закону України “Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування та повернення кредиту. Відповідно до ст. 8 ч. 2 Закону України “Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України “Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості. На момент укладення кредитного договору та в подальшому позичальник не звертався до банку із заявою про надання роз'яснень незрозумілих умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору. Сторонами було погоджено всі істотні умови кредитного договору та відповідач був ознайомлений з ними, про що свідчить підпис на заяві про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит на загальні споживчі цілі, з процентною ставкою за користування кредитними коштами. Відповідач скористався наданими банком коштами, сплачував кредитну заборгованість, що додатково підтверджує прийняття усіх умов кредитного договору. Відповідач не скористався наданим йому правом відкликати свою згоду на укладення кредитного договору. Вказане є додатковим підтвердженням, що відповідач прийняв та погодив усі умови кредитного договору. Відповідач не звертається до суду з окремими позовними вимогами про визнання недійсним кредитного договору (або його частин), застосування наслідків недійсності правочину та/або перерахунку заборгованості відповідача. (а.с. 56-59)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, належним чином повідомлялась про день та час розгляду справи. (а.с. 41-42, 54-55) Надіслала відзив, у якому не погоджується із наведеними у позовній заяві обставинами, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Згідно умов договору цільове призначення кредиту - загальні споживчі цілі. Згідно з ст. 11 ч. 4 абз. 3 Закону України “Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 - остання редакція до набуття чинності Законом України “Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України “Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ст. 11 ч. ч. 1 та 2, ст. 12 ч. 5 Закону України “Про споживче кредитування» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 (справа №496/3134/19), постанова Верховного Суду від 21.10.2020 (справа №194/1387/19). Умовами укладеного між сторонами кредитного договору (заяви) встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ст. 11 ч. 1 Закону України “Про споживче кредитування». Оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору (заяви), укладеного між сторонами щодо обов'язку сплачувати плату (комісію) за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, є нікчемними. (а.с. 43-47)
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 своїм підписом у заяві на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1010973657 погодилась на те, що підписанням цієї заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ “ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ “ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). За цим договором відповідач отримала у банку споживчий кредит в розмірі 118822,51 грн, строком на 36 місяців, шляхом банківського переказу (за реквізитами, зазначеними у п. 10) (п. п. 3, 4, 9). Заяву підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. (а.с. 11). Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 1,4% (п. 5). Розмір процентної ставки становить 0,01% (п. 6).
На а.с. 11 зворот - копія паспорта споживчого кредиту, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача ОСОБА_1 .
Згідно п. 2.2.5 Публічної пропозиції АТ “ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб підписанням заяви на приєднання до договору клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору. (а.с. 15 зворот)
Відповідно до платіжного доручення №TR.61959311.40127.25578 від 22.12.2022 АТ “ПУМБ» перерахувало ОСОБА_1 118822,51 грн, призначення платежу: надання кредитних коштів за договором №1010973657 від 22.12.2022 за позикою ОСОБА_1 (а.с. 23), тобто позивачем надано первинний бухгалтерський документ на підтвердження перерахування на рахунок, зазначений відповідачем ОСОБА_1 , коштів за кредитним договором №1010973657 від 22.12.2022.
На а.с. 25-26 - виписка/особовий рахунок ОСОБА_1 за період з 22.12.2022 по 03.03.2024 по рахунку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ “ПУМБ» за кредитним договором №1010973657 від 22.12.2022 станом на 03.03.2024, вбачається, що загальний розмір заборгованості за кредитом становить 129255,87 грн, з яких 105327,16 грн - заборгованість за тілом кредиту, 08,47 грн - заборгованість за процентами, 23920,24 грн - комісія. З розрахунку вбачається, що позичальник періодично погашала заборгованість за кредитом (а.с. 23 зворот - 24), що свідчить про визнання позичальником укладення нею кредитного договору №1010973657 від 22.12.2022.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором №1010973657 від 22.12.2022 належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість: за тілом кредиту - 105327,16 грн, за процентами - 08,47 грн, комісія - 23920,24 грн.
03.03.2024 АТ “ПУМБ» звернулось до ОСОБА_1 з письмовою вимогою (повідомленням) погасити заборгованість №КНО-44.2.2/137. (а.с. 20 зворот - 21)
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).
Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами виконувались, що свідчить про дійсність договору.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1 ч. 1 п. 4 Закону України “Про споживче кредитування» встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
У ст. 8 ч. 2 абз. 1, 2, 4 Закону України “Про споживче кредитування» передбачено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Ст. 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг».
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконувала належним чином умови кредитного договору, тому права позивача підлягають захисту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 1054, 639, 629, 628, 530, 527, 526, 207 ЦК України,
ст.ст. 1, 8 Закону України “Про споживче кредитування»,
Законом України “Про електронну комерцію»,
Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг»,
ст.ст. 13, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1010973657 від 22.12.2022 в розмірі 129255 (сто двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн 87 к., з яких 105327,16 грн - заборгованість за тілом кредиту, 08,47 грн - заборгованість за процентами, 23920,24 грн - комісія,
а також стягнути 2422,40 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, 4;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 12.09.2024.
Суддя О.О. Венгрин