Справа № 127/30025/24
Провадження № 3/127/7298/24
11 вересня 2024 року місто Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 27.02.1996, РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 151751 від 06.09.2024, ОСОБА_1 06.09.2024 о 17:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_2 , а саме: виганяла з будинку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що з невісткою вона проживає вже 12 років, 10 з яких повністю забезпечувала її та свого сина. Після того, як ОСОБА_1 втратила роботу, стосунки з невісткою погіршились, та оскільки ОСОБА_1 більше немає можливості погасити всі борги свого сина та невістки, остання вимагає продати будинок, в якому вони проживають. Разом з тим, ОСОБА_1 відмовилась продавати будинок, у зв'язку з чим невістка стала ображати ОСОБА_1 , виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 запитала невістку чому вона залишається з нею проживати, а не іде до своєї мами.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 151751 від 06.09.2024 слідує, що ОСОБА_1 06.09.2024 о 17:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_2 , а саме: виганяла з будинку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено термін, під яким насильство у сім'ї - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 151751 від 06.09.2024, реєстрацію працівників поліції, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.09.2024, письмові пояснення ОСОБА_2 від 06.09.2024, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та копію термінового заборонного припису.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.09.2024 вбачається, що ОСОБА_2 просить прийняти міри до її свекрухи ОСОБА_1 , яка 06.09.2024 о 17:30 год. вчинила домашнє насильство економічного характеру, а саме виганяла з будинку.
Аналогічні обставини ОСОБА_2 підтвердила у своїх письмових поясненнях.
З форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства вбачається, що працівниками поліції встановлено низький рівень небезпеки ОСОБА_1 та винесено терміновий заборонний припис.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та повідомила, що з невісткою ОСОБА_2 в неї тривалий конфлікт з приводу будинку, однак жодного домашнього насильства вона не вчиняла.
Так, суд звертає увагу, що конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Відповідно, конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Як було встановлено під час судового розгляду між свекрухою та невісткою виник конфлікт на ґрунті сімейно-побутових відносин, а сам лише факт існування конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 545/744/19 факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту та не підтверджує факту вчинення особою, яка притягується до відповідальності, домашнього насильства.
Матеріали справи крім письмових пояснень потерпілої, будь-яких інших доказів як це визначено нормами чинного законодавства, на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке полягало у вчиненні домашнього насильства, що могло задати шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено, а відповідно до оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейським визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як низький.
Наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, які були встановлені судом при дослідженні матеріалів справи.
Також, у протоколі не зазначено наслідки, до яких призвели дії вчинені ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що дії, які вчинені ОСОБА_1 , не містять ознак домашнього насильства в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», невід'ємною складовою якого мають бути умисні дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, які могли завдати чи завдали шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відтак, приймаючи до уваги норми ст. 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої чи можливість завдання такої шкоди будь-якими доказами не доведено.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд вважає, що в даному випадку склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відсутній.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: