Справа №152/681/21
Провадження №1-в/127/749/24
11 вересня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пеньківка Шаргородського району Вінницької області, громадянина України, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 12.11.2021 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
представника Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання начальника Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 на підставі ст. 81 Кримінального кодексу України.
Подання мотивоване тим, що засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)", фактично відбув 2/3 строку покарання, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
В судовому засіданні представник Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" ОСОБА_5 подання підтримав та пояснив, що засуджений протягом строку відбування покарання в установі був працевлаштований та отримував заробітну плату, за сумлінну поведінку та ставлення до праці був неодноразово заохочений адміністрацією установи, режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно. Вважає, що засуджений довів своє виправлення, а тому просить подання задовольнити.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 пояснив, що за час відбування покарання був працевлаштований, стягнень не мав, неодноразово заохочувався адміністрацією установи, вимог режиму тримання не порушував. Просить подання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення подання начальника Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 на підставі ст. 81 Кримінального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали подання, оглянувши в судовому засіданні матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов висновку, що подання є обгрунтованим з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 12.11.2021 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Початок строку покарання рахується з 18.08.2022, кінець строку покарання 18.08.2025.
Станом на 18.08.2024 засуджений відбув 2/3 строку покарання, що надає йому формальне юридичне право на застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 Кримінального кодексу України.
Комісія установи прийняла рішення про клопотання перед судом про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, як особи, що довела своє виправлення.
Частинами 1- 2 статті 81 Кримінального кодексу України встановлено, що до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно положень частини 3 статті 81 Кримінального кодексу України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
У відповідності до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Вирішуючи питання, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення подання, суд враховує дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень, відношення до праці.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" прибув 19.08.2022.
Засуджений працевлаштований.
Факт отримання засудженим заробітної плати підтверджується бухгалтерською довідкою за підписами начальника Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" та заст. начальника фінансового відділу від 02.09.2024.
Виконавчих листів про стягнення коштів із засудженого ОСОБА_3 в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)" не має.
За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, засуджений був сім разів заохочений, дисциплінарних стягнень засуджений немає, що підтверджується характеристикою на засудженого від 27.08.2024.
Як вбачається з характеристики засудженого, затвердженої начальником Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" 27.08.2024, засуджений працевлаштований, за час відбування покарання в установі засуджений характеризується позитивно, за сумлінну поведінку та ставлення до праці неодноразово був заохочений адміністрацією установи, режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними та близькими. Бере відповідальність за вчинені дії. Усвідомлює наслідки вчиненого правопорушеннядля потерпілої особи. Бере активну участь у програмах/заходах, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя та підтверджує це активними вчинками, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя. Відтак, засуджений за період відбування покарання довів своє виправлення, тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Враховуючи встановлені обставини, особу засудженого, суд дійшов переконання, що факт виправлення засудженого через сумлінну поведінку та ставлення до праці відповідає фактичним обставинам справи.
Суд вважає, що встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про виправлення засудженого, що, в свою чергу, надає йому право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Виходячи з приписів ст. 81 Кримінального кодексу України, вирішальним є саме виправлення засудженого, що доводиться сумлінною поведінкою і ставленням до праці за весь період відбування покарання у виправній установі.
Суд зазначає, що працевлаштування, а також неодноразові заохочення та відсутність дисциплінарних стягнень, доводять виправлення засудженого в розумінні положень ч. 2 ст. 81 Кримінального кодексу України, так як для такого висновку наявні докази, які засвідчують, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці в період відбування покарання довів своє виправлення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що встановлені обставини в їх сукупності свідчать про те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тому подання слід задовольнити та умовно-достроково звільнити засудженого від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись ст. 81 Кримінального кодексу України, ст.ст. 369-372, 376, 392-395, 532, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України,
Подання начальника Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно - достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, призначеного вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 12.11.2021, на невідбутий строк 10 (десять) місяців 29 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання.
Суддя