Справа №705/4735/23
Номер провадження 2/710/537/24
12.09.2024 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивоконя С.С. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням
06.09.2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до відповідача держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Ватутінський міський суд Черкаської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням.
Ухвалою судді Жашківського районного суду Черкаської області від 08.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Справа перебувала в провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області, Монастирищенського районного суду Черкаської області, Жашківського районного суду Черкаської області, Маньківського районного суду Черкаської області, Тальнівського районного суду Черкаської області, Катеринопільського районного суду Черкаської області, Звенигородського районного суду Черкаської області.
Розпорядженням голови Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. дана цивільна справа передана до Шполянського районного суду Черкаської області для розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024, справу для розгляду передано судді Сивоконю С.С.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 04.09.2024 прийнято справу до свого провадження суддею Сивоконем С.С.
12.09.2024 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 11.09.2024) до Шполянського районного суду Черкаської області від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому судді Сивоконю С.С. на підставі п.3, 5 ч.1 ст.36 ЦПК України, а саме: 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Заява про відвід обґрунтована тим, що: Позивачем у справі до суду подано клопотання від 05.09.2024р., 10.09.2024р. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Натомість, суддя С.Сивокінь умисно та свідомо перешкоджає Позивачу у доступі до правосуддя за обставин, що він не знає жодної норми процесуального закону, переслідує Позивача за критику його систематичних свавільних зловживань. Позивач намагалась пояснити судді С.Сивоконю норми законодавства, якими врегульовано питання проведення судового засідання в режимі відеоконференції, але суддя норми процесуального законодавства у своїй діяльності не застосовує. В заявах про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції зазначалось: «Відповідно до ч.1, 8 ст.212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подане не пізніше як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Інформує суд, що на Позивача ч. 2 ст. 212 ЦПК України не розповсюджується у зв'язку з поданням КЛОПОТАННЯ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, а не ЗАЯВИ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду». Вважає, що суддя С.Сивокінь демонструє вкрай низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків. Порушення вищевказаних норм процесуального законодавства свідчить про незабезпечення ефективного судового захисту , як і права на доступ до правосуддя. Стосовно доказів упередженого ставлення судді С.Сивоконя під час розгляду даної справи то в даному випадку достатньою підставою для відводу є не доведений факт упередженості чи необ'єктивності судді, а наявність обґрунтованого конкретними обставинами припущення, що суддя в силу дії певних чинників не може зберегти безсторонність. Наполегливе бажання судді С.Сивоконя брати участь у справах за участі Позивача є доказом його зацікавленості у прийнятті чергового свавільного рішення. Відповідно до статті 6 § 1 Конвенції право на справедливий судовий розгляд вимагає слухання справи «незалежним та безстороннім судом» (рішення ЄСПЛ від 06 травня 2003 року у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. The Netherlands) [ВП], пункт 192). Стаття 6 § 1 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43; рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], пункт 93). Існування неупередженості повинно бути визначено за наступними критеріями (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], пункт 93): суб'єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення чи існувало неупереджене або суб'єктивне ставлення судді у конкретній справі. Відповідно до об'єктивного тесту визначається чи суд, а також, серед іншого, його структура, забезпечила відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості. Повинно бути визначено, окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву у неупередженості суду (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland), пункт 30; від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП], пункт 96). У кожному окремому випадку необхідно визначити чи характер та рівень стосунків у справі вказують на відсутність неупередженості з боку суду (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікалефф проти Мальти» (Micallef v. Malta) [ВП],пункти 97, 102). У пункті 25 розділу «Критерії неспроможності» Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя встановлено, що суддя не може слухати судову справу, якщо є об'єктивні побоювання, що він не зможе розглядати справу неупереджено або його участь у цій справі може спровокувати конфлікт інтересів, що несумісний з виконанням ним судових функцій. Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будьякого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Позивач , враховуючи грубі порушення процесуального закону та законних прав та інтересів, виражає категоричну недовіру судді С.Сивоконю., який з самого початку розгляду справи чинить правове свавілля, а тому завідомо майбутнє рішення у справі в будь-якому випадку ОСОБА_2 ставиться під сумнів.
Суд, розглянувши заяву про відвід, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу передбачені ст. 36, 37 ЦПК України.
Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами , а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у тому числі подібних (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді, разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді від розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
Будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею Сивоконем С.С. дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності, заявником не зазначено. Доводи заяви зводяться до не згоди з процесуальним рішенням судді.
Разом із тим, процесуальні дії суду (судді) та судові рішення підлягають оскарженню в передбаченому процесуальним законодавством порядку. Наявність у осіб, які приймають участь у справі, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду справи чинному законодавству України не можуть бути підставою для відводу судді, і всі заперечення можуть бути викладені в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням у справі.
У заяві про відвід головуючого судді не наведено жодних фактів особистої упередженості судді чи фактів, які можуть ставити під сумнів його безсторонність, а твердження про упередженість судді є надуманими та необґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Самоусунення від здійснення правосуддя суперечить основоположним принципам судочинства.
Таким чином, обставини, які зазначені в заяві про відвід судді Сивоконя С.С., не можуть розцінюватись як підстава для відводу, оскільки вони не містять обґрунтувань, які б вказували на пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість або необ'єктивність судді при розгляді справи, а тому заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст. 33, 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суддя
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі №705/4735/23 - визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід передати на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.С. Сивокінь