Справа № 697/1047/24
провадження № 2-а/697/8/2024
11 вересня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю секретаря с/з - Васянович Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі також - ГУ НП в Черкаській області, відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначив, що 08.05.2024 близько двадцять другої години вечора керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 біля будинку 25, що розташований по вул. Київській в м. Каневі та його зупинив екіпаж патрульної поліції.
Виконуючи вимоги поліцейських, він зупинився і вийшов з автомобіля для з'ясування причин зупинки. До нього підійшли двоє патрульних поліцейських і повідомили про порушення Правил дорожнього руху, оскільки їхав з погано освітленим заднім номерним знаком. Він пояснив патрульним, що задній номерний знак на автомобілі, яким він керував, достатньо освітлений для того, щоб його можна було чітко розгледіти у темну пору доби.
Патрульні не погодилися з його зауваженнями і зазначили, що окрім керування автомобілем з недостатньо освітленим заднім державним номерним знаком, він під час руху не користувався ременем безпеки, що також є порушенням Правил дорожнього руху. Позивач заперечив проти таких зауважень патрульних і зазначив, що з метою дотримання власної безпеки, він керував автомобілем, пристебнувшись ременем безпеки.
Незважаючи на його зауваження, патрульні поліцейські склали дві постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення користування Правил дорожнього руху, зокрема, постанову серії ББА № 328098 від 08.05.2024, яка є предметом оскарження.
Відповідно до постанови ББА № 328098 від 08.05.2024, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1190 грн..
Позивач вважає, що винесена відносно нього вищезазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв правопорушення, за яке патрульними поліцейськими відносно нього 08.05.2024 складено постанову серії ББА № 328098. Державний номерний знак НОМЕР_1 транспортного засобу Skoda Octavia під його керуванням, був достатньо освітлений для того, щоб можна було чітко встановити його номер та літери у темну пори доби, тому у даному випадку немає події адміністративного правопорушення, що виключає підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв. Доказів того, що державний номерний знак авто був неосвітленим, що не давало змоги розпізнати його номер та літери у темну пору доби матеріали справи не містять.
Крім того, позивач звернув увагу на те, що у розумінні ПДР України притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП можливе лише у разі повної неосвітленості номерних знаків транспортних засобів, що підтверджується належними і допустимими доказами, оскільки диспозиція вказаної норми права не містить такого порушення ПДР, як «недостатньо освітлений» номерний знак транспортного засобу.
Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 328098 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, закрити провадження у справі та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений за подання позовної заяви.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.06.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.16-17).
12.07.2024 від Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову ОСОБА_1 представник відповідача просить відмовити повністю.
Зазначили, що відповідно до п. 2.9 в ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Належна фіксація вчинення адміністративного правопорушення може підтвердити правомірність накладення адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, а саме: записи технічних приладів та засобів на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Поліцейським розглянуто справу про адміністративне правопорушення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Встановлено, що 08.05.2024 поліцейський СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капрал поліції ОСОБА_2 спільно з інспектором СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 під час руху на службовому автомобілі Renault Duster 1228 в м. Канів по вул. Київській помітили транспортний засіб в якого під час руху не освітлювався номерний знак.
Працівники поліції за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольорів подали вимогу про зупинку. Після зупинки транспортного засобу Skoda Octavia Tour працівники поліції підійшли до водія, представилися, повідомили причину зупинки даного транспортного засобу, а також повідомили, що в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується відеофіксація на нагрудні бодікамери.
Після перевірки посвідчення водія та реєстраційних документів працівники поліції повідомили, що буде проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення та складена постанова про накладення адміністративного стягнення у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 у темну пору доби неосвітлений номерний знак.
ОСОБА_1 заперечував щодо неосвітленого номерного знаку, проте після того як останній вийшов з транспортного засобу, то пересвідчився, що дійсно номерний знак не освітлювався (підтверджується відеозаписами з нагрудної бодікамери).
Обставини, які викладені в оскаржуваній постанові повністю відповідають обставинам, які зафіксовані в наданих відеозаписах. Відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ними зафіксовані реальні дані, які дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, працівником поліції складено адміністративну постанову, роз'яснено права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП.
Клопотання та зауваження при розгляді справи під час складання адміністративної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від ОСОБА_1 не надходили.
Враховуючи, що самим позивачем не заявлено будь-яких клопотань та зауважень на місці події з приводу порушень його прав та порядку складення адміністративних матеріалів, відповідач вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 складена у відповідності до вимог чинного законодавства без порушень. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обгрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності (а.с.36-42).
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 31.07.2024 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з викладених в позовній заяві підстав. В наступне судове засідання 11.09.2024 позивач не з'явився з невідомих причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка (а.с.55) та довідка про доставку повідомлення (а.с.56).
Представник відповідача ГУ НП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без його участі та врахування під час прийняття рішення доводів, які викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.29).
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ББА № 328098 від 08.05.2024 у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1190 грн. (а.с.7).
Як вбачається з вказаної постанови, складеної відносно ОСОБА_1 , 08.05.2024 о 21 год. 40 хв. в м. Канів, вул. Київська, 25, водій гр. ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив вимоги п.п. 2.9.в ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.9 в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною першою статті 121-3 КУпАП передбачено відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 121-3 КУпАП у даному випадку встановленню підлягають наступні обставини:
- чи вчинені особою відповідні дії, що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності;
- чи освітлювався номерний знак транспортного засобу, яким керував позивач.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Надаючи відзив на позовну заяву, представник відповідача вказав, що стягнення застосовано до позивача без будь-яких порушень, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення. При розгляді справи поліцейський оцінив всі обставини справи, докази вчинення позивачем правопорушення.
Крім того, представником відповідача до відзиву долучений диск з відеозаписом подій, що мали місце 08 травня 2024 року, на якому зафіксовано порядок розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та докази вчинення ним адміністративного правопорушення.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Аналогічна за своїм змістом вимога міститься й у статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна також містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими документами.
Тобто, КУпАП зобов'язує суб'єкта владних повноважень, що використовує свої повноваження, перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, зібрати всі докази, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростувати надані свідчення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в якості доказу керування позивачем транспортним засобом з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби, відповідачем надано відеозапис як додаток до постанови серії ББА №328098 від 08.05.2024 відносно ОСОБА_1 ..
При перегляді наданого до відзиву на позовну заяву відеозапису з бодікамери працівників поліції встановлено, що після зупинки автомобіля Skoda Octavia Tour сірого кольору під керуванням позивача, працівники поліції представилися, надали для ознайомлення свої посвідчення та пояснили причину зупинки ОСОБА_1 , зокрема, що в його автомобілі не освітлювався задній номерний знак. Позивач, вийшовши з автомобіля, разом із працівником поліції підійшов до заднього номерного знаку автомобіля та звернув увагу, що він освітлений, після чого працівник поліції зазначив ОСОБА_1 про складання також відносно нього постанови за порушення правил користування ременями безпеки. На відео чітко зафіксовано, що на транспортному засобі Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 не працює підсвітка державного номерного знаку в темну пору доби, а саме: відеофайл «0000021_100034_20240508214418_0011» дата запису: 08.05.2024, час запису: з 21:44:20 по 21:44:24; 21:48:35 по 21:48:54). В подальшому при перегляді відеозапису вбачається процес складання працівниками поліції матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, зокрема, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Після складання адміністративних матеріалів, працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 з їх змістом, після чого у складених матеріалах останній поставив свій підпис (а.с.48).
Таким чином, відеозапис з бодікамер працівників поліції, підтверджує керування позивачем 08 травня 2024 року транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим заднім номерним знаком в темну пору доби (не працювали обидві лампи підсвічування номерного знаку), що є порушенням п. 2.9.в ПДР України, і відповідальність за яке, передбачена частиною першою статті 121-3 КУпАП.
Відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної, поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, під час розгляду адміністративного позову судом встановлено, що зміст постанови серії ББА № 328098 від 08 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повністю відповідає вимогам статті 283 КУпАП.
Водночас доводи позивача, які зазначені ним в судовому засіданні, що він перед виїздом перевірив технічний стан транспортного засобу на справність засобів освітлення, а на момент його зупинки працівниками поліції можливо не працювала одна з двох ламп підсвітки заднього номера, та відповідачем не надано доказів, що не працювали обидві лампи, є безпідставними та необгрунтованими, оскільки спростовуються наданими відповідачем відеозаписами. Так, на відео чітко зафіксовано, що на транспортному засобі Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 взагалі не працювала підсвітка державного номерного знаку в темну пору доби. Крім того, такі доводи позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків, у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача.
Cуд також звертає увагу позивача, що в більшості випадків несправність системи підсвічування номерного знаку можливо усунути на місці її виявлення, оскільки такий технічний вузол за своєю конструкцією не є надскладним та передбачає можливість його ремонту без спеціального оснащення у випадку, коли несправність викликана внаслідок колихання транспортного засобу на проїзній частині з поганим дорожнім покриттям (перевірка працездатності запобіжника в електричному ланцюжку; заміна ламп; перевірка належності під'єднання проводів подання електричного живлення до ламп тощо), але позивач не намагався цього зробити.
Незастосування інспектором поліції обмежувально-превентивних заходів не має правового значення для вирішення справи.
Суд бере до уваги, що підставою позову та заперечень позивачем наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є відсутність умислу на вчинення такого правопорушення, що обумовлюється необізнаністю позивача про наявність в нього технічної несправності.
За змістом ст. 9 КУпАП, винним діянням (дія або бездіяльність), яке є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, є вчинення особою діяння умисно або з необережності. Диспозиція ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не визначає наявності обов'язкової форми вини у вигляді умислу, а відтак такою нормою передбачена відповідальність і за вчинення відповідних діянь з необережності.
Необережність як форма вини у теорії права розглядається як самовпевненість та недбалість. Діючи самовпевнено особа передбачає можливість настання негативних наслідків свого діяння, але легковажно розраховує на те, що такі наслідки не настануть. При недбалості особа не передбачає можливості настання негативних наслідків свого діяння, хоча повинна була та могла їх передбачити, якби діяла добросовісно. Об'єктивний критерій недбалості передбачає наявність у особи обов'язку передбачити протиправний характер своїх дій та негативні наслідки свого діяння, а суб'єктивний наявність у особи фактичної можливості передбачити протиправний характер своїх дій та відповідні наслідки.
В цьому контексті слід зауважити, що факт керування транспортним засобом, який має неосвітлений державний номерний знак в темну пору доби є самостійною підставою для притягнення особи до відповідальності. Наявність чи відсутність у позивача можливості бути обізнаним з технічною несправністю автомобіля під час його руху не має прямого впливу на склад правопорушення.
Також суд звертає увагу, що позивач як водій у ситуації, що склалась, зобов'язаний був діяти відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.3а, б ПДР, згідно яких: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
З огляду на вказані приписи законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху вбачається, що обов'язок дбати про справність транспортного засобу та відповідальність за певні недоліки його стану покладається саме на водія, а тому доводи позивача про те, що він не усвідомлював і не міг усвідомлювати факт руху в автомобілі з неосвітленим заднім номерним знаком на правомірність постанови не впливають.
Судом не встановлено порушень прав позивача зі сторони відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Працівниками поліції було надано належну оцінку зібраним доказам та прийнято рішення, яке відповідає положенням КУпАП. Доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено, а відтак відсутні будь-які підстави для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.
Відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення.
При складанні оскаржуваної постанови поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже правові підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 139, 229, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, місцезнаходження: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18001; код ЄДРПОУ 40108667.
Головуючий Б . К . Скирда