Справа № 694/1836/24
провадження № 2-а/694/16/24
10.09.2024 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Сакун Д.І.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши в приміщенні Звенигородського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 ) про визнання незаконною та скасування постанови №261 від 10.07.2024,-
17.07.2024 до суду надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бабенко Р. В., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 261 від 10.07.2024 за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) про накладення на позивача стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що згідно повістки, яка вручалась позивачу 31.05.24, проте не була вручена, оскільки останній повідомив при її врученні, що не зможе з'явитися у вказану дату, оскільки має хворого батька і здійснює за ним догляд, він зобов'язаний був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.06.2024 на 09.00 год.
У визначену дату позивач до РТЦК не з'явився, а прибув лише 10.07.2024, що підтверджено даними відповідного протоколу про вчинене адміністративне правопорушення. Вважає, що підстави неявки на вказану дату та час є поважними, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні є незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням законодавства.
З урахуванням уточненої позовної заяви просить позов задовольнити, скасувати зазначену постанову та стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 судові витрати, які складаються із судового збору.
Ухвалою судді від 30.07.2024 відкрито провадження у справі, визначено проводити судовий розгляд із особливостями, передбаченими статтею 286 КАС України, без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
У відзиві на позов представник ІНФОРМАЦІЯ_3 проти задоволення позову заперечив мотивуючи тим, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився отримувати повістку і прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 про що було складено відповідний акт в присутності свідків, пояснив, що його батько хворіє, потребує постійного догляду. У вказану у повістці дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув. Прибув лише 10.07.2024 і в його присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення та повідомлено про дату та час його розгляду, про що останній розписався і заперечень не висловив. На розгляді протоколу ОСОБА_1 був присутній, та його копію отримав, про що свідчить його власноручний підпис. Враховуючи те, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч.2 ст.17 Закон України «Про оборону України», який включає дотримання правил військового обліку абз. 7 ч. 3, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ст.22 Закону України «Про мобілізацію» і вчинив таке порушення в умовах особливого періоду його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку із військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено про загальну мобілізацію.
Період з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні визначається як особливий період (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена статтею 210-1 КУпАП.
Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( частина 3 ст. 210-1).
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема ст.210-1 КУпАП) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Суд встановив, що 17.07.2024 Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .. виніс постанову від 17.07.2024 №261 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
За змістом постанови суть правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним і перебуваючи на військовому обліку, під час дії особливого періоду, був оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 04.06.2024 на 09.00. Від отримання повістки ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідний акт в присутності свідків. На вказану дату ОСОБА_3 не прибув у зв'язку з хворобою батьків, підтверджуючих матеріалів не надав. Вказаними діями порушив вимоги ч.2 ст.17 Закон України «Про оборону України», який включає дотримання правил військового обліку абз. 7 ч. 3, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ст.22 Закону України «Про мобілізацію» чим вчинив правопорушення ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Дане адміністративне правопорушення було вчинене ОСОБА_1 в умовах особливого періоду.
У протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1КУпАП від 10.07.2024 №261, ОСОБА_1 роз'яснено права, повідомлено про розгляд справи о 15 годині 17.07.2024. ОСОБА_1 підтвердив своїми підписами у протоколі те, що він ознайомлений із змістом протоколу, роз'ясненими правами, датою розгляду справи.
31.05.2024 ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про необхідність явки на 04.06.2024, що підтверджено відповідним актом від 31.05.2024, складеним в присутності двох свідків. Крім того, даний факт відмови від отримання повістки та факт неприбуття на вказану дату підтверджено рапортом офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.06.2024.
Отже, підставою для притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стало те, що він не з'явився у вказаний у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Неявка ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 та відмова від отримання повістки не заперечується позивачем у позові.
Доказів того, що позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.06.2024, суду не надано.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Досліджені судом докази вказують на те, що при винесенні постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посадовою особою, яка винесла оскаржувану постанову, враховано характер вчиненого правопорушення, особу позивача, і накладено штраф у розмірі, передбаченому санкцією статті. Суть викладеного у постанові правопорушення відображає диспозицію ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з посиланням на відповідні норми закону. При цьому, встановлено вину ОСОБА_1 , долучено докази підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме акт відмови від отримання повістки та рапортом про неявку.
Позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 17.07.2024 о 15 годині, оскільки протокол про адміністративне правопорушення № 261 від 10.07.2024 був складений у присутності позивача, про що свідчить підпис останнього та не заперечується ним у позові.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлено, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 ) про визнання незаконною та скасування постанови №261 від 10.07.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення підписане 10.09.2024 року.
Суддя Д.І. Сакун