Справа № 644/7128/24
Провадження № 3/644/2031/24
12 вересня 2024 р.
іменем України
12 вересня 2024 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Шевченко С.В. розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 095190 від 15.07.2024 року, 13.07.2024 року близько 13 години ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків по вихованню своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання, знаходячись за адресою: вул. Фр. Крала, буд. 71, вжила лікарський препарат «Парацетамол» у кількості 6 штук, що спричинило отруєння та останню було доставлено до лікарні з діагнозом: отруєння від дії лікарських препаратів «Парацетамол».
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила справу про адміністративне правопорушення закрити, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про те, які саме батьківські обов'язки вона не виконала.
Дослідивши матеріали справи, проходжу до наступного висновку…
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що орган, який складав протокол, помилково дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Норма статті ч. 1 ст. 184 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то необхідно зазначити кожну дію і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Відповідно до вимог частини 1 статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Разом з цим, всупереч вимогам ст. 256, 184 КУпАП, з відомостей протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається в чому конкретно полягає ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків по догляду за своєю дитиною.
Матеріали, які надійшли з органу поліції до суду, не містять жодних доказів про ухилення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов'язків.
Тобто, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зазначені конкретні дії ОСОБА_1 , які могли б свідчити про ухилення з її боку від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків по догляду за своєю дитиною, які є обов'язковою умовою згідно з диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Отже, з наданих суду відомостей та матеріалів справи (протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 ), об'єктивно вбачається, що обставини описані у протоколі, на час розгляду справи не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про вид та характер вчинених нею дій, які могли б свідчити про ухилення з її боку від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків по догляду за своєю дитиною, а матеріали справи не містять відповідної медичної документації чи інших відомостей про отримання дитиною тілесних ушкоджень, психологічних травм чи отруєння, тобто не містять відомостей, що є обов'язковими при встановленні складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності.
З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій, що охоплюються складом певного правопорушення, і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні правопорушення, а крім протоколу про адміністративне правопорушення суду не надано жодного доказу вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути використані судом для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 12, 184, 278, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя: С.В. Шевченко