Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/9826/23
Провадження № 2/644/902/24
02.09.2024
іменем України
21 серпня 2024 Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в особі судді Шевченка С.В., за участю: представника позивача адвоката Михайлової О.О., секретаря с/з Кузьміної Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 подав до суду позов в якому просив визнати за ним право власності на 7/12 часток квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводились йому дідом та бабою. В період шлюбу вони придбали квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт на користь ОСОБА_2 . До складу спадщини увійшла спірна квартира. ОСОБА_2 спадщину прийняла у встановлені законом строки. ОСОБА_3 , як недієздатна особа, подав заяву про прийняття обов'язкової частки у спадщині. У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 було відмовлено з тих підстав, що ним не надані правовстановлюючі документи на спадкову квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. За життя останній склав заповіт, яким все належне йому майно заповідав онукові - ОСОБА_1 . Позивач спадщину прийняв, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на вказану вище квартиру. Відтак позивач вважає, що оскільки спірна квартира була набута у шлюбі, то її частка належить ОСОБА_3 в порядку поділу майна, яке набуте у спільну сумісну власність подружжя, а 1/12 частка - в порядку спадкування після смерті дружини.
Відповідачка ОСОБА_2 , яка повідомлялась про час та місце судового розгляду через розміщення оголошення на офіційному сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, оскільки за зареєстрованим місцем проживання вона судові виклики не отримувала, до суду не прибула, відзив не подала.
За таких обставин, суд ухвалює рішення за наявними у справі доказами.
З'ясувавши обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з березня 1963 року по серпень 2014 року перебували у шлюбі. У цей період була набута квартира АДРЕСА_1 .
З копії реєстраційного посвідчення 13/4 від 1994 року судом встановлено, що вказана вище квартира належить ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності на підставі довідки ЖБК «Круг-12» від 10/3-94 № 448.
З копії заповіту, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що при його складанні на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вказала, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві особистої приватної власності.
На час відкриття спадщини після смерті дружини ОСОБА_3 був непрацездатним за віком. Частиною 1 ст. 1241 ЦК України встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
З наданої суду копії спадкової справи № 702/2014, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 , встановлено, що ОСОБА_3 у встановлений законом строк подав заяву про прийняття обов'язкової частки у спадщині.
У постанові ВС від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц міститься висновок про те, що право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї.
Відтак суд констатує ту обставину, що ОСОБА_3 на законних підставах набув право власності на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті дружини.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким все належне йому майно заповідав ОСОБА_1 . Дана обставина підтверджується наданою суду копією відповідного заповіту. ОСОБА_1 спадщину після смерті діда прийняв.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Поряд з цим, позовні вимоги в частині визнання права власності на частку спірної квартири задоволенню не підлягають з наведених нижче підстав.
Як видно зі змісту позовної вимоги, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 7/12 часток квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважав, що 7/12 часток у праві власності ОСОБА_3 на спірну квартиру складаються з 1/12 частки, яка належить останньому в порядку спадкування обов'язкової частки спадщини, та з частки, яка належить ОСОБА_3 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.
З урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку про доведеність права власності ОСОБА_3 на 1/12 частку спірної квартири.
Поряд з цим, як вже зазначалось вище, з копії реєстраційного посвідчення 13/4 від 1994 року, яке видане на підставі довідки ЖБК «Круг-12» від 10/3-94 № 448, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки позивачем не ставилось питання про визнання тієї обставини, що частка спірної квартири належала ОСОБА_3 за життя в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, та за наявності відомостей про те, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності, і ця обставина не спростована позивачем, суд не має достатніх підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на частину спірної квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, ст.ст. 2-13, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Суддя С.В. Шевченко