Справа № 2-4764/2010
Провадження № 6/201/517/2024
09 вересня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Батманової В.В.
за участю секретаря - Турбаївської М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про заміну сторони стягувача,
02.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» звернулось до суду із заявою про заміну сторони стягувача в обґрунтування якої посилалось на те що, в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 8 код ЄДРПОУ 09807750) у рахунок погашення заборгованості за договором №11174276000 від 22.06.2007 року - 462 676 (чотириста шістдесят дві тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 22 коп., у рахунок повернення судового збору - 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. та витрат на інформаційно технічне забезпечення - 250 грн., а разом - 464 626(сто тридцять сім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 22 коп.
11.12.2011 між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу за яким ПАТ «Укрсиббанк» відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект».
Згідно довідки від 02.09.2024 матеріали вказаної справи знищено у звязку із закінченням строку зберігання.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
На даний час є підстави вважати, що цивільна справа № 2-4764/2010 є знищеною.
За приписами 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.
Відповідно до ст. 490 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Оскільки питання про заміну сторони стягувача порушено на стадії виконання судового рішення в цивільній справі, яка є знищеною, то його вирішенню має передувати відновлення втраченого судового провадження.
Боржник, стягувач та виконавець із заявою про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-4764/2010 не зверталися.
Отже, суд вважає, що необхідно за ініціативою суду спочатку вирішити питання відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 2-4764/2010, оскільки наявні передбачені процесуальним законодавством підстави для такого відновлення.
Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини 1статті 251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Враховуючи імперативність приписів ч. 1 ст. 251 ЦПК України та наявну неможливість розгляду цієї справи, з метою уникнення формалізму при вирішенні цієї справи та забезпечення прав осіб на виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі про відновлення втраченого провадження.
Керуючись ст.1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції»,ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та ст.ст.19,175,177,488-491,493 ЦПК України, суд, -
Ініціювати розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-4764/2010 за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Батманова