Справа № 522/12683/24
Провадження № 3/522/6291/24
10 вересня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання - Шибіна Є.С., розглянувши за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Клочко В.В., адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №2 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, продавця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-
На адресу Приморського районного суду м. надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 304283 від 18.07.2024 року, встановлено, що 18.07.2024 року о 15 год. 19 хв., гр. ОСОБА_1 ,, знаходячись за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1/1Б, кіоск «Cofee2Hot-Dog», реалізовував алкогольні напої без необхідної на те ліцензії, чим порушив діюче законодавство України.
Згідно протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Клочко В.В., просив закрити провадження у справі відносно його підзахисного, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що ОСОБА_1 не є суб'єктом вказаного правопорушення, оскільки він є найманим працівником, та працює за трудовим договором від 27.10.2023 року у ФОП ОСОБА_2 та зарахований на роботу з 30.10.2023 року, згідно наказу №2 від 27.10.2023 року, на підтвердження чого долучив відповідні документи. Крім того, наказ податкового органу видано на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд доходить таких висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак правопорушення, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Згідно ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже, диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Відповідно до ч. 2 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації- юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Під господарською діяльністю в ст. 3 ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до положень п. 14.1.36 Податкового Кодексу України, ст.14 Господарського Кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
До протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 долучено: рапорт працівника поліції від 18.07.2024 року; поясненнями ОСОБА_4 від 18.07.2024 року; копією наказу від 17.07.2024 року №7057-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 ; поясненнями ОСОБА_1 від 18.07.2024 року; копією паспорта ОСОБА_1 ; фототаблицею до протоколу про адміністративне правопорушення; актами добровільної видачі від 18.07.2024 року.
В судовому засіданні захисником було долучено копію трудового договору між працівником і фізичною особою-підприємцем, що використовує найману працю від 27.10.2023 року, згідно якого ОСОБА_1 був найманий на посаду продавця у ФОП ОСОБА_2 та не є суб'єктом господарювання.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, наказ податкового органу видано на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Натомість в протоколі значиться адреса, за якою фактично здійснювалась податкова перевірка: АДРЕСА_3 .
Таким чином, в результаті аналізу досліджених доказів, суд дійшов висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 виним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а саме в провадженні господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого їй діяння.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
При цьому, суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, з огляду на вказане, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 304283 від 18.07.2024 року, складений стосовно ОСОБА_1 , не може бути беззаперечним доказом вини останнього, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не впливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об'єктивні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та на те, що він є суб'єктом даних правовідносин, на підставі чого справу стосовно нього слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Стаття 283 КУпАП передбачає, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Дотримуючись вимог ст. 283 КУпАП, суд вважає, що вилучену при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №304283 від 18.07.2024 року алкогольну продукцію, перелік якої зазначений в акті добровільної видачі від 18.07.2024 року, вилучених ст. ДОП СП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, капітаном поліції Павлом Непомнящим, що долучено до протоколу, слід повернути власнику.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 164, 247, 279, 268, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, продавця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останньої події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вилучену при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №304283 від 18.07.2024 року алкогольну продукцію, перелік якої зазначений в акті добровільної видачі від 18.07.2024 року, вилучених ст. ДОП СП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, капітаном поліції Павлом Непомнящим, - необхідно повернути власнику.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси Ірина ЦИБ