Справа № 740/5292/24
Провадження № 3/740/2150/24
Іменем України
12 вересня 2024 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Дьоміною Н.А., у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ніжині, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 ,
за статтями 130 ч.1, 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №183974, ОСОБА_1 28 серпня 2024 року о 18-й годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, кричав, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №800910, ОСОБА_1 28 серпня 2024 року о 18-й годині 00 хвилин по вул. 1-го Траня, 46, в с.Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області керував автомобілем «DACIA LOGAN», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка яка не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, що згідно ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що під керуванням ОСОБА_1 був зупинений автомобіль. Поліцейські повідомили, що є інформація, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння. ОСОБА_1 відповів, що не вживав спиртного. На пропозицію поліцейських погодився і пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора, результат - 0,00 проміле. Потім поліцейські повідомили, що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол за вчинення домашнього насильства щодо дружини, запитували що сталося. ОСОБА_1 відпові, що посварився з дружиною. Під час перевірки за допомогою планшету відомостей у інформаціних базах даних поліцейський зазначив, що ОСОБА_1 у минулому "притягувався за наркотики". ОСОБА_1 зазначив, що даний факт мав місце, знайшли коноплю. З початку війни не вживає наркотичних речовин. Поліцейський сказав, що потрібно буде проїхати у лікарню "на наркотики, якщо на протязі місяця було, то покаже". Спитав, чи буде їхати ОСОБА_1 , який відповів: "та без питань". Надалі один поліцейський у автомобілі поліції складав протокол за фактом домашнього насильства. Через певний час інший поліцейський підійшов до службового автомобіля та взяв портативний відеореєстратор і підійшов до ОСОБА_1 та знову спитав, чи буде їхати він у лікарню на огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів відмовою, а поліцейський зазначив, що будуть складені відповідні адмінматеріали.
Надаючи оцінку доказам у справі суд враховує, що порядок огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно із п. 3, 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (ознаки наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто, огляд особи на стан наркотичного сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відбувається виключно у медичному закладі, а не поліцейським на місці зупинки.
З відеозапису не вбачається, що у ОСОБА_1 якимось чином перевірялася реакція зіниць очей на світло (з використанням ліхтарика, чи шляхом будь-яких інших дій, тощо), у зв"язку з чим суд вважає ці ознаки наркотичного сп"яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, недоведеними, ураховуючи і те, що іншими наявними у справі доказами вони не підтверджуються, а до даних, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, як до доказу в розумінні ст. 251 КУпАП, з урахуванням зазначених вище обставин, суд відноситься критично, оскільки інші належні та допустимі докази у справі не підтверджують цих обставин. На місці ОСОБА_1 поводився спокійно, відповідав на питання поліцейських по суті, поводив себе відповідно до обстановки, не мав порушення координації рухів, сповільненості або навпаки підвищеної жвавості чи рухливості, або тремтіння пальців рук.
Від самого початку і до кінця спілкування з ОСОБА_1 поліцейські не назвали жодної ознаки наркотичного сп'яніння, які б вони вбачали наявними у нього. Натомість зазначили лише про наявність інформації, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння, не вказавши на жодну з ознак алкогольного сп'яніння, запропонували тестування газоаналізатором на місці, що було зроблено і встановлено відсутність алкоголю у організмі ОСОБА_1 . У подальшому, після виявлення у інформаційних базах відомостей про притягнення в минулому ОСОБА_1 до юридичної відповідальності за порушення в сфері обігу наркотичних речовин, повідомили ОСОБА_1 про необхідність огляду у лікарні на стан наркотичного сп'яніння, не називаючи жодну з ознак такого сп'яніння, та отримавши спочатку відповідь "без питань", не доставили ОСОБА_1 у медзаклад, а через кілька хвилин повторно поліцейський спитав про це у ОСОБА_1 , після того як певний час останній і один з поліцейських перебували поза відеофіксацією, і тільки тоді ОСОБА_1 зазначив про відмову від огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікарні.
Якщо проведення медичного огляду пропонувалося працівником поліції без явних на те причин, і зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння, не відповідають фактичному стану водія, який зафіксований на відеозаписі, винуватість водія в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху поза розумним сумнівом не може вважатись доведеною.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Отже, суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявність описаних поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп'яніння у водія, а відповідно не доведено, що вимога поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння була обґрунтованою.
З огляду на наведене, а також положення ст. 62 Конституції України, відповідно до якої, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, в суді не доведено допустимим та достатніми доказами які не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обгрунтований сумнів, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.130 КУпАП.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі в цій частині згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства суд вважає, що скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного (образи, погрози) характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, підтверджується відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №183974 від 28.08.2024, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 28.08.2024, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.08.2024, згідно якого ОСОБА_2 повідомила обставини, що мали місце 28.08.2024, а саме про вчинення відносно неї чоловіком ОСОБА_1 домашнього насильства, а також письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28.08.2024.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, який становить значну суспільну небезпеку в сфері забезпечення громадського порядку та безпеки, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки особі, яка скоїла адміністративне правопорушення, необхідно призначити стягнення, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
З урахуванням положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 605,60 грн судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.
Керуючись ст.33, 40-1, 221, 247, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави.
У разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення постанови про накладення штрафу у порядку примусового виконання постанови відділом державної виконавчої служби стягується подвійний розмір штрафу у сумі 340 грн.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору на користь держави за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Черніг.обл/тг м.Ніжин/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA978999980314080542000025707, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Копію постанови протягом трьох днів вислати особі, щодо якої її винесено.
Строк звернення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Карпусь