Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/4034/24
Провадження № 1-кс/572/912/24
11 вересня 2024 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
власників майна - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024181200000694 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Органом досудового розслідування - СВ Сарненського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024181200000694 від 07.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Прокурор Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Сарненського районного суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно: транспортний засіб - марки DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 являється ОСОБА_4 ; напівпричіп марки KOGEL SN24 д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії серії НОМЕР_4 являється ОСОБА_5 ; деревина породи «Дуб», яка завантажена в напівпричіп марки KOGEL SN24 д.н.з. НОМЕР_3 , довжина яких фактично більша ніж зазначено в ТТН ЮЖЖ №181306 та об'єм якої може становити 37,519 м.3 власних яких на даний час встановлюється, власних яких на даний час встановлюється.
Відповідно до клопотання, встановлено, що 06.09.2024 близько о 18 год. 57 хв. на стаціонарному блокпосту, який розміщений в АДРЕСА_1 працівниками поліції було зупинено автомобіль марки DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки KOGEL SN24 д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який перевозив незаконну зрізану деревину породи «Дуб».
06.09.2024 року під час проведення огляду місця події, було оглянуто транспортний засіб - марки DAF XF д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіп марки KOGEL SN24 д.н.з. НОМЕР_3 на якому навантажена деревина породи «Дуб»
Крім того, водієм автотранспорного засобу надано ТТН щодо деревини загальним об'ємом 35,5040 м3
Так, згідно ТТН ЮЖЖ №181306 від 06.09.2024 вантажоодержувачем є ФОП ОСОБА_7 .
Водночас, об'єм завантаженої деревини значно більший ніж об'єм, який зазначений в документах. Зазначають, що документи які наддав водій транспортного засобу на момент огляду, не відповідали в повній мірі оглянутому вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просить його задовольнити.
Власники майна проти задоволення клопотання заперечили, просили відмовити у задоволенні клопотання.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Проте, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні належні дані, які дають підстави вважати, що вилучений майно, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема в клопотанні про арешт майна та в судовому засіданні прокурор не довів підстав вважати, що тимчасове вилучене майно відносно якого було подано клопотання про арешт є засобом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В протоколі огляду місця події не зазначено яким чином заміряли довжину колод, в судовому засіданні прокурор вказав, що заміри проводили за допомогою рулетки, однак в протоколі огляду про це не зазначено. Крім того, в жодному процесуальному документі не вказано яким чином визначали працівники поліції об'єм деревини в метрах кубічних. З 06.09.2024 року по 11.09.2024 року органом досудового розслідування не було проведено звірку щоб спростувати документи власників щодо достовірності супроводжуючих документів та законності походження деревини.
Разом з тим, власниками майна були надані договір купівлі-продажу необробленої деревини та товарно-транспортна накладна, які підтверджують законність перевезення вантажу.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевикладене підстави для задоволення клопотання про арешт відсутні, тимчасово вилучене майно не містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, відповідно не має доказового значення у вказаному кримінальному провадженні, а також прокурором та слідчим не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, із застереженням його відчуження та розпорядження на момент розслідування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання про арешт на тимчасово вилучене 06.09.2024 року майно в кримінальному провадженні: транспортний засіб марки DAF XF95.430, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_4 ; напівпричіп марки KOGEL SN24. д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого являється ОСОБА_5 ; дров'яну деревину породи «Дуб», об'єм якої може становити 37,519 м. куб.
Копію ухвали надіслати заінтересованим особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду буде оголошено 13.09.2024 року о 14 год. 00 хв.
Слідчий суддя: