Справа №: 671/1222/24
(заочне)
11 вересня 2024 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.
при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В., розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 291555-КС-001 про надання кредиту від 21.04.2021 року в сумі 51458 грн. 72 коп. В обґрунтування позову посилається на те, що 21.04.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 291555-КС-001 про надання кредиту (далі - договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,8665341 процентів за кожен день користування кредитом. Відповідно до пунктів 2, 3 договору, визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту, згідно встановленого графіку платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. 21.04.2021 року відповідач прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору та підписав акцепт електронним цифровим підписом з використанням одноразового ідентифікатора G-9634. Банк свої зобов'язання за договором кредиту виконав, надав позичальнику грошові кошти в розмірі 44000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку він вказав в особистому кабінеті. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 291555-КС-001 належним чином не виконав, лише частково сплатив кошти на загальну суму 30000 грн. 00 коп., вчинивши конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за Договором. У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 51458 грн. 72 коп., яка складається з: прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 19782 грн. 32 коп., прострочених платежів по процентах в сумі 27427 грн. 20 коп., прострочених платежів за комісією в сумі 4249 грн. 20 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, який про час, місце та дату судового засідання повідомлена відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з'явився. Тому згідно вимог ст. 280 ЦПК України за письмовою згодою позивача суд проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.04.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 291555-КС-001 про надання кредиту від 21.04.2021 року, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,8665341 процентів за кожен день користування кредитом. Відповідно до пунктів 2, 3 договору, визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту, згідно встановленого графіку платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору, що підтверджується договором № 291555-КС-001 про надання кредиту від 21.04.2021 року (а.с.11).
Позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав, надав позичальнику кредит в сумі 44000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 24000 грн. та 20000 грн, що підтверджено копіями інформаційних довідок про підтвердження платежу від 11.06.2024 на картку № НОМЕР_1 та інформацією АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по картці (а.с. 25, 59-60).
Згідно інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» власником картки № НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 58).
Станом на 08.06.2024 року у відповідача утворилась заборгованість за договором №291555-КС-001 про надання кредиту в розмірі 51458 грн. 72 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 19782 грн. 32 коп., заборгованості по процентах в сумі 27427 грн. 20 коп., заборгованості за комісією в сумі 4249 грн. 20 коп. (а.с. 12).
Згідно розрахунку заборгованості відповідача за договором № 291555-КС-001 про надання кредиту вбачається, що відповідач 29 квітня 2021 року вносив кошти на погашення заборгованості по тілу кредиту в сумі 24217 грн. 68 коп., кошти на погашення заборгованості по відсотках в сумі 3431 грн. 52 коп., кошти на погашення заборгованості по комісії в сумі 2350 грн. 80 коп. що свідчить про отримання ним кредитних коштів та часткове виконання зобов'язання (а.с.13).
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.
Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданого йому кредиту в строки, передбачені кредитним договором.
Згідно з ст. ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням умов договору № 291555-КС-001 про надання кредиту від 21.04.2021 року відповідач ОСОБА_1 допустив заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача, в розмірі 51458 грн. 72 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в сумі 19782 грн. 32 коп., заборгованості по процентах в сумі 27427 грн. 20 коп., заборгованості за комісією в сумі 4249 грн. 20 коп.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд, задовольняючи позовні вимоги, покладає судові витрати на відповідача та стягує з нього на користь позивача 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 206, 223, 259, 280-282, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою «Бізнес Позика» заборгованність за договором № 291555-КС-001 про надання кредиту від 21.04.2021 року в розмірі 51458 грн. 72 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту в сумі 19782 грн. 32 коп., заборгованість по процентах в сумі 27427 грн. 20 коп., заборгованість за комісією в сумі 4249 грн. 20 коп., а також 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін: позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика, код ЄДРПОУ41084239, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м.Київ, 01033; відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: