Справа № 595/916/24
Провадження № 2/595/259/2024
05.09.2024
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Тхорик І.І.,
з участю секретаря Боднара М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Оринник Н.С., звернувся в суд з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить визнати за ним, ОСОБА_1 , право на 1/3 земельної частки (паю) із земель селянської спілки «Промінь», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом. Окрім того, просить визнати за ним, ОСОБА_1 , право на 1/3 земельної частки (паю) із земель селянської спілки «Промінь», згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, після смерті батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом. Заявлені вимоги мотивує тим, що він є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , якій належав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, згідно якого вона мала право на земельну частку (пай) із земель селянської спілки «Промінь», розміром 1,78 умовних кадастрових гектарів на території Бариської сільської ради. За життя ОСОБА_3 не виділила в настурі земельну ділянку та не зареєструвала право власності. Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 22.03.2024 книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що виділяються Бучацькою РДА не містить відмітки про заміну сертифіката, виданого ОСОБА_3 державним актом. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, заяву про прийняття спадщини після її смерті ніхто із спадкоємців І черги не подавав. Із довідки старости Бариського старостинського округу № 750 від 23.04.2024 вбачається, що ОСОБА_5 , яка на час смерті своєї матері, ОСОБА_3 була з нею зареєстрована, фактично там не проживала. З березня 1998 року ОСОБА_5 проживає у Польщі. Відповідно, ОСОБА_6 фактично не вступила в управління або володіння спадковим майном, згідно ст. 549 ЦК УРСР і спадщину не прийняла. Як наслідок, сертифікат на земельну частку (пай) ОСОБА_3 у рівних частинах по 1/3 успадкували ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . ОСОБА_4 за життя склав заповіт, у якому все своє майно заповів йому, ОСОБА_1 . З довідки Бучацької міської ради № 720 від 04.03.2024 вбачається, що на час смерті ОСОБА_4 з ним на реєстраційному обліку перебували: ОСОБА_1 (син), ОСОБА_7 (дочка), ОСОБА_8 (онука). Він прийняв спадщину після смерті батька в порядку ст. 1268 ЦК України. Відповідно, 1/3 частина земельної частки (паю), яку ОСОБА_4 успадкував після смерті ОСОБА_3 перейшла у власність позивача. Він звернувся до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину на земельну частку (пай) згідно сертифікату, яку успадкував після смерті матері за законом, та 1/3 частину на земельну частку (пай) згідно сертифікату, яку успадкував після смерті батька за заповітом, однак отримав відмову через відсутність належним чином оформлених документів, що підтверджують право власності на зазначене майно. Оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачений, про що в газеті «Вільне життя» на сторінці 2 опубліковано відповідне оголошення. За наведених обставин просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 27 травня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку загального позовного провадження.
19 червня 2024 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача Оринник Н.С. про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Одіжинської Л.Б. інформацію про наявність заведеної спадкової справи, а в разі її наявності, надати завірену належним чином копію спадкової справи, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 ; інформацію про наявність заведеної спадкової справи, а в разі її наявності, надати завірену належним чином копію спадкової справи, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 08 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майнота призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_10 та його представник, адвокат Оринник Н.С. у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Представник позивача на електронну адресу суду направила клопотання, в якому просить провести підготовче судове засідання у даній справі без її та позивача участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася повторно, не повідомивши суду про причини своєї неявки, про день та час слухання справи була повідомленою у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала, відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши зібранні по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Бариш Бучацького району Тернопільської області, його батьками зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Бариською сільською радою 03 липня 1976 року.
Як сліду із сертифікату на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією 30 жовтня 1997 року, члену колективного сільськогосподарського підприємства селянської спілки «Промінь» ОСОБА_3 , на підставі рішення Бучацької райдержадміністрації від 22 жовтня 1997 року №447 їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності селянської спілки «Промінь», розміром 1,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 04 листопада 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №011.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Бариш Бучацького району Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , повторно виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області 20 квітня 2004 року.
За даними довідки №886, виданої Бучацькою міською радою Тернопільської області 26 серпня 2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала та була зареєстрована до дня смерті у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті, станом на 21 листопада 2001 року, разом із спадкодавцем проживали та перебували на реєстраційному обліку наступні особи: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (чоловік спадкодавця); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (син спадкодавця); ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (онука спадкодавця); Блага (станом на 21.11.2001 - ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 (дочка спадкодавця); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (дочка спадкодавця); ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (зять спадкодавця). За наявними відомостями від ОСОБА_3 заповіт не складався і не посвідчувався.
Згідно довідки №750, виданої старостою Бариського старостинського округу ОСОБА_1 , 1976 р.н., який зареєстрований по АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , яка на час смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована разом з матір'ю по АДРЕСА_1 , але фактично не проживала. ОСОБА_5 постійно проживає у Польщі з 18.03.1998 (Акт опиту свідків від 19.04.2024).
Згідно відповіді №264 від 10.07.2024, наданої старостою Бариського старостинського округу на адвокатський запит №128 від 27.06.2024, в управління спадковим майном фактично вступили особи, які були зареєстровані станом на час смерті ОСОБА_3 , зокрема: чоловік ОСОБА_4 , 1943 р.н., син ОСОБА_1 , 1976 р.н., дочка ОСОБА_7 , 1972 р.н., зять ОСОБА_13 , 1962 р.н., онука ОСОБА_14 , 1995 р.н. - фактично проживали і користувались будинком і присадибною ділянкою, окрім дочки ОСОБА_6 , 1978 р.н., яка з 1998 постійно проживає у Польщі.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Бариш Чортківського району Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Бариською сільською радою Бучацького району Тернопільської області 18 червня 2014 року.
Як вбачається із заповіту, посвідченого секретарем Бариської сільської ради Бучацького району Тернопільської області Дмитрик К.В. 28 жовтня 2003 року у реєстрі за №424, зареєстрованого в реєстрі за №8-1, ОСОБА_4 , житель с. Бариш Бучацького району Тернопільської області, на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що йому належить і належатиме на день його смерті по закону заповів сину, ОСОБА_1 .
Згідно довідки, яка видається у зв'язку з оформленням спадщини №720, виданої старостою Бариського старостинського округу Я.Галик 04 березня 2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець с. Бариш Бучацького району Тернопільської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини (на момент смерті) постійно проживав та перебував на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 разом із спадкодавцем на реєстраційному обліку за вказаною вище адресою перебували наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (син); ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (дочка); ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (онука).
Позивач зазначає, що оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511 втрачено, відомості про що містяться у газеті «Вільне життя», копія якої знаходиться в матеріалах цивільної справи.
Як слідує з листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.2131-1307/2-24 від 22 березня 2024 року, на підставі розпорядження Бучацької районної державної адміністрації від 22.10.1997 №447 ОСОБА_3 , 04.11.1997 видано сертифікат на право на земельну ділянку (пай) серії ТР №0266511 члена селянської спілки «Промінь» на території Бариської сільської (Бучацької міської після адмінреформи) ради Бучацького (Чортківського після адмінреформи) району Тернопільської області. Розмір земельної частки (паю) - 1,78 умовних кадастрових гектарів. Книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області містить запис за №011 про видачу ОСОБА_16 документа, а її підпис свідчить про його отримання. Згідно даних Державного земельного кадастру, на час підготовки інформації, відповідно до положень ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, які діяли до 01.01.2013, відомостями про видачу ОСОБА_3 державних актів на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва взамін сертифіката на право власності на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, Головне управління не володіє. Книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області містить відмітки про заміну сертифіката, виданого ОСОБА_16 державним актом встановленого зразка. У Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі, відсутній запис щодо видачі ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку. Окрім того, Реєстр перетворених в електронний вигляд правовстановлюючих документів на земельні ділянки, не містить інформації про видачу ОСОБА_3 державних актів встановленого зразка в межах Тернопільської області.
Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №77835005 від 31.07.2024 та №77915370 від 07.08.2024, наданих приватним нотаріусом Одіжинською Л.Б., у спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З відповідей приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Одіжинської Л.Б. №37/01-16 від 19 березня 2024 року та №51/01-16 від 21 травня 2024 року, наданої ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_10 звертався до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак йому було відмовлено з посиланням на те, що відсутні належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на вказане нерухоме майно.
Позивач у заявлених вимогах просить визнати за ним, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на 1/3 земельної частки (паю) із земель селянської спілки «Промінь», яка належала спадкодавцю згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 30 жовтня 1997 року. Окрім того, ОСОБА_1 просить визнати за ним, як спадкоємець за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на 1/3 земельної частки (паю) із земель селянської спілки «Промінь», яка згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 30 жовтня 1997 року, належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , спадкоємцем якої був ОСОБА_4 .
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів, судом встановлено, що інших спадкоємців, які б заявляли свої права на спадкове майно, немає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася та доказів на спростування доводів позивача не надала.
Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Системний аналіз положень Розділу VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно ст. 549 ЦПК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статей 1217 та 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з положеннями частин 1, 2ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Як встановлено ч. 1, 2, 5 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Частиною першою ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини (п. "г" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України).
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 2 статті 373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, належним способом захисту прав спадкоємця ОСОБА_1 у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємця з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , має право на 1/3 земельної частки (паю) із земель селянської спілки «Промінь», яка належала спадкодавцю згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 30 жовтня 1997 року. Окрім того, ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , має право на 1/3 земельної частки (паю) із земель селянської спілки «Промінь», яка згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 30 жовтня 1997 року, належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , спадкоємцем якої був ОСОБА_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 392, 1216, 1217, 1264, 1268 ЦК України, ст. 81, 120 Земельного кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на 1/3 земельної частки (паю) із земель селянської спілки «Промінь», яка належала спадкодавцю згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 30 жовтня 1997 року.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на 1/3 земельної частки (паю) із земель селянської спілки «Промінь», яка згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ТР №0266511, виданого Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 30 жовтня 1997 року належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , спадкоємцем якої був ОСОБА_4 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Бучацького районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення суду складено 12 вересня 2024 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: І. І. Тхорик