Справа №461/4635/24
06 вересня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.,
з участю:
секретаря Штогрина В.-Н.Л.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шпакової Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 44448833) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та про звільнення від сплати штрафу,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує наступним. Постановою інспектора з паркування ОСОБА_2 серія РАП № 2442523703 від 20 травня 2024 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 29 квітня 2024 року о 12 годині 46 хвилин у м. Львів, по вул. Свєнціцького І. 9, керуючи транспортним засобом FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_1 , здійснила зупинку, чим порушила вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, у зоні дії знака 3.34 "Зупинку заборонено". Позивач зазначає, що 29.04.2024 нею було отримано повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00615352 (Зупинка в зоні дії знака, відповідальність за яке передбачена КУпАП ст. 122 ч.1., п.33 Знак 3.34 Правил Дорожнього руху). У повідомленні зазначено, що відносно позивача буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова серія РАП № 2442523703 від 20 травня 2024 була складена на основі повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00615352. Позивач вказує, що 02.05.2024 нею було подано скаргу на повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00615352 з проханням скасувати постанову і закрити справу або у випадку відмови у скасуванні постанови надати їй належні докази з вказанням, де саме розташований знак 3.34, і чи встановлений він згідно з вимогами чинного законодавства (ДСТУ, Правил дорожнього руху). До даної скарги позивачем було додано фотоматеріал зі знаком 3.34, який розміщений, на її думку, з явними порушеннями п. 14.1.1. ДСТУ 4100-2021 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування». Позивач стверджує, що даний знак не помітний під час руху і перекривається іншими знаками встановленими перед ним. Позивач стверджує, що 03.06.2024 було отримано відповідь на дане звернення та до відповіді було додано фотодоказ зі знаком 3.34, який змінений з моменту складання постанови, що чітко видно на додатках до скарги. Тому позивач припускає, що на її скаргу було частково відреаговано і знак, який був встановлений з порушеннями ДСТУ, було змінено (об'єднано з знаком попереду, який його закривав). Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які були на момент складання повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00615352. Тому вважає, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення та просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.06.2024 року відкрито провадження по справі.
07.08.2024 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, так як постанова пронакладення адміністративного стягнення відповідає вимогам закону, не спростована належними та допустимими доказами.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, наведених у ньому. Просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судом встановлено, що 20.05.2024 року спеціалістом 1 категорії - інспектором з паркування сектору контролю за дотриманням правил паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пільо Т.І. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 2442523703 до повідомлення серії ЛВ № 00615352 від 29.04.2024 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 29 квітня 2024 року о 12 годині 46 хвилин у м. Львів, по вул. Свєнціцького І. 9, водієм транспортного засобу FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_1 здійснено зупинку, чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, у зоні дії знака 3.34 "Зупинку заборонено", чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2-4 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення складена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою статті 122 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Згідно п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 33 ПДР передбачено зону дії заборонних знаків, зокрема для дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» передбачено зону дії від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Пунктом 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху передбачено дорожній знак «Зупинку заборонено», яким забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Дію дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» може бути обмежено шляхом встановлення разом із цим знаком табличок 7.2.2 та 7.2.3, а також 7.18 «Крім осіб з інвалідністю» - для зазначення, що дія знаку 3.34 не поширюється на осіб з інвалідністю.
Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.
Пунктом 8.21 ПДР передбачено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам Державного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена. Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
За правилами п. 15.1 Правил зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі
Як вбачається з доводів позивача, розташований дорожній знак 3.34 з порушеннями п. 14.1.1. ДСТУ 4100-2021 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування». Позивач у судовому засіданні стверджувала, що даний зазначений дорожній знак не можливо помітити, їдучи в легковому автомобілі, оскільки перед дорожнім знаком 3.34 встановлено інший дорожній знак, який його перекриває, а також зелені насадження перекривають здалека дорожній знак.
З долучених до матеріалів позовної заяви вбачається, що дійсно за адресою: АДРЕСА_2 , розташований дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено». Вказаним дорожнім знаком визначено обмеження на зупинку транспортного засобу на розміщену за ним ділянку дороги. Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 2442523703 до повідомлення серії ЛВ № 00615352 від 29.04.2024 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, саме на цій ділянці дороги позивачем було здійснено зупинку транспортного засобу FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_1 .
Однак, позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, оскліьки позивачем не було здійснено відповідних замірів, які б свідчили про те, що дорожній знак 3.34 не був видимий на відстані менше як на 100 метрів.
При цьому, суд враховує, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами обставини, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, підстави позову, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, останнім не спростовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства та за наявності обставин, що підтверджують вину особи.
Доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.
При цьому, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, надав суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
У зв'язку із відмовою в позові судові витрати зі сплати судового збору до відшкодування позивачу не підлягають (ст.139 КАС України).
Керуючись ч. 3 ст.243, ст. 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 44448833) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та про звільнення від сплати штрафу.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 11.09.2024 р.
Суддя В.Є. Радченко