12 вересня 2024 року
м. Київ
справа №280/7995/23
адміністративне провадження № К/990/32940/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №280/7995/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , згідно з яким просила:
- визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди в сумі 100000,00 грн під час дії воєнного стану за період часу з 01 травня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану згідно з Постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у період часу з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 10 червня 2022 року, з 11 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 07 жовтня 2022 року у розрахунку 100000,00 грн на місяць, з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди в сумі 100000 грн під час дії воєнного стану за період часу з травня 2022 року по жовтень 2022 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно Постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», - як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у періоди часу з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 10 червня 2022 року, з 11 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 07 жовтня 2022 року, з розрахунку 100 000 (сто тисяч) гривень на місяць, з урахуванням раніше сплачених сум.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №280/7995/23 повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно протоколу передачі судової справи між суддями від 23 серпня 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мартинюк Н.М., Жук А.В.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Губська О.А., Жук А.В.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами для відкриття касаційного оскарження, заявник, зокрема, зазначає підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить суспільний інтерес). Проте відповідачем лише зазначено указані підпункти, однак не наведено вмотивованих аргументів, що свідчать про вплив наслідків розгляду цієї справи на судову практику у подібній категорії справ.
Так, вирішуючи цей спір та задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції установили, що довідки підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях, які видані ОКП ОТУ «Донецьк», а відтак і підтверджують його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 10 червня 2022 року, з 11 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року, з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року, з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 07 жовтня 2022 року.
Зазначене свідчить, що цей спір суди попередніх інстанцій вирішували виходячи суто із оцінки доказів у справі, наданих під час його вирішення. Водночас, у касаційній скарзі відсутні вмотивовані аргументи на спростування таких висновків судів, а доводи відповідача зводяться до посилань на різну судову практику у подібних спорах та обов'язку Верховного Суду забезпечити сталість і єдність судової практики у такій категорії справ.
Отже, аналіз доводів касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі за підпунктами «а» та «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, так як заявником не наведено вмотивованих аргументів, що дозволили стверджувати, що формування Верховним Судом висновку щодо застосування певних норм у цій справі, буде мати вплив на права та інтереси спільноти з метою реалізації їхніх прав щодо певного суспільного блага.
Лише загальні посилання на положення пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за відсутності належного обґрунтування, не є підставою для допуску до касаційного оскарження судових рішень, які за приписами частини п'ятої статті 328 КАС України такому оскарженню не підлягають.
Щодо доводів заявника про те, що справа не підлягала розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, Верховний Суд зазначає, що за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України) і у цій справі суд першої інстанції не відносив її до категорії малозначних справ, та, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо посилання заявника на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята неповноваженим судом, слід зазначити, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.) від 15 квітня 2024 року, яка в подальшому скасована постановою Верховного суду від 27 червня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 . Тобто, зазначеним складом суду рішення суду першої інстанції по суті не переглядалося та рішення у справі не приймалося.
Інші аргументи скарги також свідчать про переоцінку доказів та обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.
Відповідно до частини «с» статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №280/7995/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
А.В. Жук